СІМФЕРОПОЛЬ – Голова підконтрольного Росії Духовного управління мусульман Криму та Севастополя Еміралі Аблаєв понад пів року від початку проведення так званої «спецоперації» (так у Росії називають повномасштабну війну з Україною – КР) прямо не висловлювався з цього приводу. Але наприкінці вересня він перестав зберігати стриманість у цьому питанні й почав активно висловлювати підтримку російської агресії в Україні.
До цього лише зрідка муфтій Еміралі Аблаєв озвучував свою позицію. Наприклад, у травні він повідомив про відправку 100 тонн гуманітарної допомоги жителям Херсонської області від мусульман і підприємців Криму, назвавши при цьому Херсон «російським містом».
З весни цього року у заходах на підтримку «спецоперації» брав участь заступник муфтія мусульман Криму і Севастополя Айдер Ісмаїлов, як, наприклад, на зустрічах кримськотатарської громадськості в регіонах Кримського півострова з метою підтримки політики президента Росії Володимира Путіна.
Однак після оголошення Путіним «часткової» мобілізації в Росії, очевидно, муфтія поставили перед фактом, що більше не вийде відмовчуватися. І одразу ЗМІ повідомили про зустріч муфтія з мобілізованими кримчанами та севастопольцями в одній із частин Севастополя, де він підтримав мобілізацію кримчан.
Така позиція муфтія не залишилася поза увагою кримськотатарської громадськості, яка здебільшого не підтримує агресію проти України.
«Коран, у мудрість аятів (віршів) якого я вірю всім серцем. Дуже хочеться, щоб представники навколовладного кримського духовенства читали цю книгу, перш ніж вийдуть у черговий ефір з агітацією мусульман Криму – кримських татар на примусову мобілізацію», – прокоментувала ситуацію на своїй сторінці у фейсбуці активістка громадського об'єднання «Кримська солідарність» Лутфіє Зудієва.
Також муфтій активно включився в інформаційний порядок денний російської влади Криму, зробивши кілька потрібних їм заяв. Зокрема він закликав «не піддаватися фейкам і провокаціям, які поширюють у соцмережах», та «читати інформацію лише на офіційних джерелах».
«У різних соціальних мережах поширюють недостовірну інформацію, а також заклики провокаційного характеру. Духовне управління мусульман Криму не піддавалося і ніколи не піддається цим провокаціям. Закликаємо всіх не піддаватися на провокації», – заявив муфтій.
28 вересня в Сімферополі відбулося засідання Ради кримських татар при російському главі Криму за участі муфтія Еміралі Аблаєва. На засіданні ухвалено звернення до кримськотатарського народу – в ньому сказано про «цілкову підтримку кримськими татарами» політики президента Росії.
Такі заяви з боку муфтія викликали схвалення проросійських кримськотатарських активістів. Як, наприклад, це публічно зробив Ейваз Умеров, який раніше критикував муфтія за пасивну позицію щодо «спецоперації».
«Дякую за підтримку наших воїнів та СВО загалом. Незважаючи на те, що це сталося на сьомому місяці, краще пізно, ніж ніколи! Кримськотатарський народ, солдати-контрактники, мобілізовані та добровольці вам вдячні! Залишилася справа за головним, слідом за муфтієм Росії та всіх муфтіїв республік, видайте, будь ласка, фетву щодо СВО! Це врегулює релігійно-правову участь мусульман Криму у «спеціальній військовій операції». Саме зараз нашим кримським татарам потрібен Батько народу! Станьте ним», – написав він у своєму телеграм-каналі.
При цьому Ейваз Умеров продовжував критикувати інформаційну ефективність держкомнацу Криму, муфтіяту і телеканалу «Миллет», відзначаючи великий вплив Меджлісу та організації «Хізб ут-Тахрір» на кримських татар у Криму.
«З огляду на це частина наших співвітчизників виїхала до Казахстану, Туреччини, Узбекистану (після оголошення мобілізації в Росії – КР). Це не їхня провина, що вони чогось злякалися, це насамперед вина таких, як ми з вами, тому що нас не чути широкій аудиторії», – заявив у відеозверненні на своєму телеграм-каналі проросійський активіст.
За інформацією голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, не менше двох тисяч кримчан після оголошення часткової мобілізації виїхали лише на територію Казахстану.
Тим часом Еміралі Аблаєв стверджує, що з моменту анексії Криму він намагався переконати членів заборонених у Росії мусульманських організацій та рухів під добрим приводом – порятунку від репресій російських силовиків.
«Ми за двадцять років дуже часто стикалися з цими забороненими партіями, бачили сльози батьків і членів сімей прихильників цих сект. Знаємо, з чого все починається та чим закінчується. Адже ці люди за 20 років так жодного разу і не втішили свої сім'ї, дітей, батьків, бо вони успадковують зло. На сьогодні ці партії входять до списку заборонених терористичних організацій Російської Федерації. У 2014 році цим людям ми запропонували залишити свою ідеологію та працювати разом – підтримувати один одного. Вони відмовилися. Сказали, що реєструватимуться самі і що не хочуть працювати з нами. Ми серйозно працювали над цією проблемою. За домовленістю з представниками правоохоронних органів на вирішення питання нам було надано рік. Ми намагалися розібратися, самі їздили до цих людей і пояснювали, що можливі арешти, бо такий закон. Але вони цього не зрозуміли, після закінчення виділеного нам часу я знову написав заяву до правоохоронних органів і попросив, щоб нам дали ще один рік на вирішення питання. У зв'язку з тим, що ми не встигли всім роз'яснити, ми два роки пояснювали представникам ваххабізму та «Хізб ут-Тахрір», щоб вони припинили свою діяльність і приєдналися до всіх мусульман Криму – адже мечеті відкриті. Ніхто не забороняє нам молитися і не обмежує нас у релігійних правах, для нас відкриті всі дороги. Я говорю про релігійні аспекти», – заявив в ефірі телеканалу «Миллет» Еміралі Аблаєв.
Що ж змусило кримського муфтія перервати його стриману позицію та стати активним гравцем російського інформаційного поля? Думаю, це бажання не втратити свій вплив у Криму. Ми пам'ятаємо, як обіймаючи високу посаду віцеспікера у російському парламенті Криму, Ремзі Ільясов практично нічого не вирішував. І навіть депутат минулого скликання Держдуми Руслан Бальбек мало впливав на процеси у Криму.
Муфтій же має значний вплив, але за бажання російської влади він може його швидко втратити, опинившись у ролі весільного генерала. Час зараз вкрай напружений, тому, впевнена, російська влада в Криму ставить до всіх впливових постатей конкретну умову – або ти з нами, або ти проти нас.
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогерка (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
