Глава Росавтодору повідомив, що у вересні мостом через Керченську протоку щодня проїжджали 10-12 тисяч автомобілів, і він вважає цей показник нормальним. Водночас у передвоєнному 2021 році мостовим переходом з Росії до Криму і назад щодня влітку користувалися вдвічі більше автівок. Що трапилося?
Денний дорожній трафік на Керченському (Кримському) мосту у літній період становив від 10 до 12 тисяч автомобілів на добу, заявив керівник Росавтодору Роман Новіков на зустрічі з прем'єр-міністром РФ Михайлом Мішустіним.
З 1 червня по 1 вересня Кримським мостом проїхало в обидві сторони близько 1 млн автомобілівМикола Лукашенко
«У літній період від 10 тисяч до 12 тисяч автомобілів за добу проїжджало мостом. Водночас ми майже півроку працюємо в режимі відновлювальних робіт, і на сьогодні вони наближаються до завершення», – цитує слова Новікова російське агентство ТАСС.
Російський міністр транспорту Криму Микола Лукашенко наприкінці вересня озвучував подібні цифри. «З 1 червня по 1 вересня Кримським мостом проїхало в обидві сторони близько 1 млн автомобілів», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Тобто, в середньому, по 10 870 машин на добу, якщо розділити загальну кількість авто на число днів у трьох літніх місяцях.
Трафік через міст сильно впав
Російські чиновники з оптимізмом розповідають про літній автомобільний трафік мостом, але статистичні дані приводів для цього не дають.
Так, з червня по серпень 2021 року Керченським мостом проїхало понад 2 млн транспортних засобів, повідомляла пресслужба ФКУ Упрдор «Тамань» Росавтодору.
«2,3 млн автомобілів проїхало Кримським мостом за три літні місяці, що перевищує показники аналогічних періодів 2020 і 2019 років на 15% (1,9 млн машин) і на 2,2% (2,25 млн машин) відповідно», – йшлося у повідомленні.
Влітку середньодобова інтенсивність руху зросла у 2,2 рази порівняно з весною, зазначили у відомстві, а найбільше машин було зафіксовано 1 серпня 2021-го – 41998 автомобілів.
При цьому не варто забувати, що в 2021 році ще була пандемія коронавірусу, і переїзди були не такими вільними, але трафік все одно перевищував теперішній у 2,3 рази. Тоді, щоправда, мостом рухалися також вантажні автомобілі та автобуси, яких, відповідно до даних статистики, було 210 тисяч і 19 тисяч відповідно. Але навіть з урахуванням цих даних нинішній трафік зменшився більш ніж удвічі.
Логістика та міст
Після анексії Криму перед Росією гостро постало питання забезпечення півострова продуктами, промисловими товарами, будматеріалами, паливом тощо. Частина з цього, за винятком палива, вироблялася кримськими підприємствами, але в кількості, недостатній для задоволення потреб економіки та громадян.
Раніше поставки здійснювалися з материкової України автомобільними дорогами та залізницею. Керівництво РФ ухвалило рішення побудувати транспортний перехід через Керченську протоку, що з'єднує Керченський і Таманський півострови через острів Тузла та Тузлінську косу.
Автодорожній міст відкрили у 2018 році, залізничний – у 2019-2020 роках. Загальна довжина мосту становить 19 кілометрів, а його проектна пропускна спроможність – 40 тисяч автомобілів на добу.
Стверджувалося, що Кримський міст не вимагатиме ремонту щонайменше найближчі 100 років. Про це заявляв голова компанії «Будгазмонтаж» – генерального підрядника будівництва мосту – Аркадій Ротенберг.
Проте корективи до цього твердження внесла сама Росія, здійснивши в лютому 2022 року повномасштабне військове вторгнення в Україну. До цього моменту і після мостовий перехід використовувався і використовується для перекидання зброї та боєприпасів, озброєнь та військової техніки, особового складу, палива та інших видів забезпечення російських військ.
У зв'язку з цим міст через Керченську протоку став для України законною військовою ціллю. 8 жовтня 2022 року на мосту стався вибух, що спричинив обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильну пожежу на залізничній частині мосту. 17 липня 2023 року на мосту стався другий вибух, який зруйнував один із автодорожніх прольотів.
Вперше автомобільну частину мосту відновлювали до 5 грудня майже два місяці. Залізнична його частина, як вважають багато експертів, повною мірою досі не відновлена, але нею користуються. Вдруге пошкоджену частину автомобільного мосту відновлювали для руху майже два місяці – її відкрили 14 вересня.
Ще після першого вибуху на мосту російська влада заборонила рух вантажних автомобілів транспортним переходом. Тепер вони або переправляються через протоку на поромі, або їдуть в об'їзд так званим «сухопутним коридором» через Ростовську область Росії та окуповані території Донецької, Запорізької та Херсонської областей України.
Потік російських туристів регулюють ЗСУ та СБУ
Влітку основний потік на Кримському мосту створювали туристи з Росії – відвідати «Крим наш» вважали своїм обов'язком багато мешканців цієї країни. Вибухи на мосту через протоку, а також і в самому Криму охолодили навіть гарячі голови, що неминуче позначилося на транспортному потоці.
Потік туристів у Криму знизився на 25-30%, зокрема через вибухи та затори на Кримському (Керченському) мосту, заявив у серпні російському виданню «Коммерсант» заступник голови Асоціації туроператорів РФ Сергій Ромашкін.
У російському туроператорі «Алеан» журналістам розповіли, що кількість бронювань у Криму цього літа скоротилася вдвічі, проте конкретні цифри не навели.
За даними сервісу Ostrovok, кількість охочих відпочити на півострові у пік сезону впала на 50-60% рік до року. У «Твілі» повідомили, що кількість бронювань у Севастополі знизилася на 66%, а в Євпаторії – на 69%.
Ці цифри в усередненому варіанті добре корелюють із зменшенням більш ніж наполовину транспортного потоку через міст. Наразі цей трафік залежить від дій Збройних сил України у співпраці з СБУ.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Керченський міст
Автодорожню частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше відкрився рух вантажного транспорту.
У грудні 2019 року президент Росії Володимир Путін запустив рух пасажирських поїздів мостом.
Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України до анексованого Криму Керченським мостом.
МЗС України висловило рішучий протест через запуск руху залізничною частиною Керченського мосту. А представництво президента України в Автономній Республіці Крим заявило про протиправність запуску цього залізничного сполучення.
Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо компанії Grand Service Express, яка здійснює залізничні пасажирські перевезення Керченським мостом.
П'ятий президент України Петро Порошенко заявив, що незаконне будівництво Керченського мосту в анексованому Росією Криму є черговим свідченням зневаги до міжнародного права з боку Кремля. Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту в 2014 році – після анексії Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
