Російська влада Криму закликала кримчан довіряти «тільки перевіреній інформації з офіційних джерел». Таку заяву зробив міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму Михайло Афанасьєв 26 листопада, у Всесвітній день інформації.
На думку міністра, «у мережі можна потрапити на фейки, і розходиться така інформація, як правило, дуже швидко». Щоб уникнути подібних ситуацій, міністр рекомендує «інформацію черпати з офіційних ЗМІ, а також ресурсів уряду Республіки Крим». «У нас із вами критерій один – це своєчасне та якісне надання інформації нашим громадянам. Про цей тренд ми з вами повинні завжди пам'ятати», – зазначив Афанасьєв.
За інформацією влади, за 10 місяців 2021 року портал російського уряду Криму відвідало 31,7 млн користувачів мережі Інтернет.
1 грудня російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) привітав із шестиріччям діяльності російський телеканал «Крым24».
«Особливо відзначу формат прямих трансляцій засідань Ради міністрів та оперативних нарад із проблемних питань. Вони дають можливість кримчанам отримувати точну та об'єктивну інформацію, що називається, «з перших вуст», – написав на своїй сторінці у фейсбуці Аксьонов.
За спостереженнями кримського бізнесмена та блогера Олега Зубкова, провладні ЗМІ у Криму «мають вкрай низькі рейтинги».
Облити будь-кого брудом, назвати винним до рішення суду – це норма сьогодні в офіційних ЗМІОлег Зубков
«Якби кримчани довіряли кримським офіційним ЗМІ, то це було б відображено в рейтингу цих медіа. У Криму живуть понад два мільйони людей, з яких понад півтора мільйони так чи інакше цікавляться новинами. І які ж цифри переглядів бачимо на офіційних кримських каналах?! Соромно просто дивитися на рейтинг, глядабельність цих офіційних каналів. Газети вимирають як вид подачі інформації, їхні тиражі із сотень і десятків тисяч опустилися до 7-10 тисяч передплатників і продовжують знижуватися. Офіційні канали телебачення та радіомовлення також мають вкрай низькі рейтинги», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії бізнесмен.
За словами Олега Зубкова, він не має довіри до офіційних ЗМІ – «як кримських, так і загальноросійських».
«Чи можна їм довіряти? На моє переконання, ні. Брехня, видача бажаного за дійсне, транслювання замовного контенту на кожному кроці. Облити кого завгодно брудом, назвати винним до рішення суду – це норма сьогодні в офіційних ЗМІ, як кримських, так і загальноросійських. Так само, як і норма не вибачитись, коли суд виніс рішення про невинуватість людини чи підприємства», – зазначив бізнесмен.
Торік пресслужба ялтинського зоопарку «Казка» та парку левів «Тайган» кримського бізнесмена Олега Зубкова внесла до «чорного списку» три російські телеканали – «Россия24», «Крым24» та «Миллет» – яким заборонено акредитацію на заходи бізнесмена. За словами Зубкова, ці медіа втратили довіру за «спроби очорнити його та парки в очах телеглядачів».
На думку кримського політика і блогера Степана Кіскіна, офіційні ЗМІ «однобокою подачею інформації самі себе дискредитували».
Офіційні ЗМІ одностороннім поданням інформації самі себе дискредитували в очах кримчанСтепан Кіскін
«За останні років п'ять в офіційних кримських ЗМІ сталося вихолощування не лише голосу опозиційних партій, громадських організацій та об'єднань, а й самих громадських діячів, та й просто небайдужих громадян. Звідси крива довіри кримчан до офіційних ЗМІ різко впала. Народ масово став йти в інтернет, де вільно може почерпнути правдиву інформацію про різноманітні події на півострові. Офіційні ЗМІ одностороннім поданням інформації самі себе дискредитували в очах кримчан. Відсутність діалогу влади із суспільством привела її не лише до рейтингових втрат, а й недовіри громадян до неї з багатьох соціально-економічних питань. Весь цей негатив поглиблює у суспільстві недовіру до регіональної влади», – розповів Крим.Реалії політик.
Кримський громадський активіст і журналіст Рагім Гумбатов також вважає, що «офіційні джерела інформації у списку довіри посідають останні місця».
Кримські засоби масової інформації не можуть бути прикладом ні в оперативності, ні в об'єктивностіРагім Гумбатов
«На жаль, так склалося, що офіційні джерела інформації у списку довіри в людей посідають останні місця. Кримські засоби масової інформації, на жаль, не виняток. Вони не можуть бути прикладом ні з оперативності, ні з об'єктивності. Безумовно, довіра до того чи іншого ЗМІ – справа суто індивідуальна, і у критично мислячої людини будується на основі власного досвіду. Зрозуміло, офіційні джерела інформації передаватимуть лише те, що відповідає інтересам влади. А останнім часом інтереси народу та влади дедалі більше розходяться», – вважає громадський активіст.
Суспільство вже не готове сприймати на слово, з'явилася можливість розібратися, де правда, а де фейкПавло Степанченко
Кримський активіст Павло Степанченко зазначає, що «інформаційну політику в Криму провалено»: «Співробітники офіційних ЗМІ не дотримуються журналістських стандартів. У зв'язку з тим, що потік інформації збільшився, суспільство не готове сприймати на слово, з'явилася можливість розібратися, де правда, а де фейк. Але найголовніше джерело інформації – це життя. Людина приходить на ринок і розуміє, що запевнення влади про моніторинг цін були або маніпуляціями, або дешевим піаром. Інформаційна політика, як загалом у країні (сусідній Росії – КР), і у Криму провалена: громадяни не вірять ні федеральним, ні регіональним ЗМІ. Влада публічно обіцяла не змінювати Конституцію – змінила, обіцяла не піднімати вік виходу на пенсію – підняла. І такі приклади часто-густо. Вся ця брехня офіційних ЗМІ вже відгукнулася владі провалом перепису населення та вакцинації».
На думку кримських громадських активістів, провладні ЗМІ все більше поступаються у сфері впливу на громадську думку незалежним блогерам. Кримські лідери думок також вважають застарілим пріоритет друкованим ЗМІ в інформаційній політиці російської влади Криму.
У матеріалі, використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Заборона українським журналістам на в'їзд до Криму і Росії
Після анексії Криму в 2014 році російські силовики заборонили в'їзд на півострів і в Росію кільком українським журналістам.
Так, в лютому 2016 року співробітники російської ФСБ заборонили в'їзд до Криму до 2020 року журналістці «Української правди» Анастасії Рінгіс. Згідно з документом, який вручили журналістці російські силовики, її вважають «такою, що загрожує безпеці Росії».
У листопаді 2018 року російська ФСБ до 2028 року заборонила українській журналістці, яка співпрацювала з Крим.Реалії, Олені Савчук в'їжджати до Криму і в сусідню Росію. Їй заборонили в'їзд згідно з пунктом 1 частини 1 статі 27 Федерального закону про порядок в'їзду і виїзду з Росії («З метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави або громадського порядку, або захисту здоров'я населення»).
У лютому 2019 року фотографу Аліні Смутко, яка співпрацювала з Крим.Реалії, за тією ж статтею заборонили в'їзд до анексованого Росією Криму до 2028 року.
У січні 2019 року українському журналісту Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії, прикордонники російської ФСБ заборонили в'їзд на територію Росії та анексованого нею Криму до кінця травня 2054 року. За словами журналіста, чіткого пояснення, з чим пов'язана заборона, ні в постанові, ні усно йому не надали.
Журналісти пов'язують такі дії російських силовиків зі своєю професійною діяльністю. Олена Савчук, Аліна Смутко, Тарас Ібрагімов регулярно висвітлювали, зокрема, переслідування кримськотатарських і українських активістів у Криму.
Українські правозахисники вважають такі заборони тиском на журналістів у Криму. Вони неодноразово закликали світове співтовариство посилити тиск на Росію, для того щоб вона припинила утиски свободи слова на анексованому півострові.
