ЗМІ чи блогери? Хто більше впливає на суспільство в Криму
Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму, що курирує ЗМІ, проводить конкурс щорічної премії «Журналіст року – 2021». Таким чином російська влада намагається заохотити лояльних їй кримських журналістів.
Цього року російська влада проводить конкурс «Журналіст року» вже увосьме. «Премія за ці роки встигла стати традицією. У період пандемії наші журналісти не припиняли своєї професійної діяльності – проводили колосальну роботу, щоб розповісти людям про всі складні етапи боротьби з коронавірусом, працювали в червоних зонах. Думаю, цього року ми побачимо ще більше талановитих, актуальних і своєчасних робіт», – повідомив на своїй сторінці у фейсбуці міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму Михайло Афанасьєв.
Крим.Реалії вирішили дізнатися у кримських лідерів, наскільки ефективно Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму та кримські провладні ЗМІ впливають на інформаційний порядок денний та громадську думку в Криму.
Кримський політик та блогер Степан Кіскін упевнений, що міністерство та провладні ЗМІ не є лідерами у формуванні громадської думки у Криму.
На громадську думку в Криму впливає будь-хто: різношерсті блогери, чутки різноманітні, бабки на базарі, просто мешканціСтепан Кіскін
«Сьогодні кримський Мінінформ не здатний впливати на жодну інформаційний порядок денний і громадську думку, оскільки дискредитував себе повністю не лише своїм однобоким інформаційним висвітленням подій, що відбуваються на півострові та навколо нього, а й включенням у свою роботу ботів різного роду, з низькою соціальною відповідальністю та інтелектуальним розвитком. На громадську думку в Криму впливає будь-хто: різношерсті блогери, чутки різноманітні, бабки на базарі, просто мешканці тощо, і лише наприкінці цього списку наші офіційні кримські ЗМІ», – розповів політик.
На думку Степана Кіскіна, у Криму на посади керівників ЗМІ приходять люди, які мають не професіоналізм, а вміння догодити владі.
«Непрофесіоналізм, боягузливість, догідливість владі та миттєва вигода – ось основні хвороби управлінців від кримських ЗМІ. Тому про якісь премії комусь говорити взагалі не доводиться, навести б спочатку порядок у цій справі, а потім уже говорити про успіхи. Оркестр, як у байці Крилова, не працює: у ньому не тільки інструменти впливу розстроєні, а й музикантів час давно міняти», – зазначив політик.
За спостереженнями кримського активіста та блогера Дмитра Демчука, провладні ЗМІ у Криму зберігають частину свого впливу на аудиторію старшого віку.
Підконтрольні Кремлю ЗМІ дивиться старше покоління, молодь віддає перевагу інтернетуДмитро Демчук
«Однозначно сказати, хто більше впливає на формування громадської думки в Криму – ЗМІ чи блогери – не можна. Бо для цього необхідно проводити незалежне соціологічне дослідження. А в такій державі як Росія нічого незалежного від інтересів влади бути не може. Виходячи з опитування своїх близьких і друзів, можу сказати таке: аудиторія шанувальників офіційних ЗМІ та новин із соцмереж розділилася приблизно навпіл. Підконтрольні Кремлю ЗМІ дивиться старше покоління, молодь віддає перевагу інтернету», – поділився своїми спостереженнями активіст.
Дмитро Демчук упевнений, що переможцями журналістської премії стануть ті, кого призначать організатори конкурсу.
«Відверта брехня кримських ЗМІ на замовлення та переслідування незалежних журналістів зробили свою чорну справу – все більше кримчан, бачачи це, перестають довіряти цим засобам пропаганди, а не інформації. Непрофесійність кримських журналістів привела політику Мінінформу до повного краху. Щоб виправити ситуацію, проводяться такі конкурси, щоб популяризувати офіційні ЗМІ та повернути довіру слухачів, читачів, телеглядачів. Але, на превеликий жаль, уся ця так звана популяризація перетвориться зрештою на фарс, оскільки переможці такого конкурсу відомі заздалегідь, бо їх не обирає народ, читачі, а призначають ті, кого ці журналісти раніше обслуговували, – вважає активіст.
Кримський активіст Павло Степанченко зазначає, що в Криму продовжує зростати вплив блогосфери на громадську думку.
Блогери без купюр говорять на гострі, заборонені для ЗМІ теми, тут є ще свобода словаПавло Степанченко
«У зв'язку з ангажованістю ЗМІ активно розвивається блогосфера, яка за своєю суттю вже виконує функції ЗМІ та є частиною інформаційного простору. ЗМІ на території Криму втратили довіру громадян, оскільки годуються з рук влади, а журналісти в таких ЗМІ отримали від громадськості тавро пропагандистів. У свою чергу, блогери залишаються ближче до суспільства, по суті, стають лідерами частини громадської думки, збільшуючи охоплення аудиторії. Блогери без купюр говорять на гострі, заборонені для ЗМІ теми, тут є ще свобода слова, і люди ці віяння відчули», – зазначив активіст.
На думку Павла Степанченка, у майбутньому влада може почати вручати премії блогерам, щоб заручитися їхньою підтримкою.
Блогерство звучить не так серйозно. Але недооцінювати не можна, ці хлопці з камерами здатні багато що змінитиПавло Степанченко
«Премія для блогерів у перспективі однозначно буде, коли влада визнає їхній вплив на думку громадян. Однак цю премію отримають такі ж блоґери, як зараз журналісти-пропагандисти. Це звучить неоднозначно, але найкращий подарунок ЗМІ – це бути «іноземним агентом» – це як знак якості, показник незалежності. У перспективі, коли законодавчо врегулюють статус блогера, їх також нагородять «статусним» подарунком від влади. До будь-якої подачі від влади у вигляді премій журналісту чи блогеру треба ставитися з обережністю, бути у фокусі. Блогерство звучить не так серйозно. Але недооцінювати не можна, ці хлопці з камерами здатні багато що змінити. Мінінформ працює за шаблоном, не враховуючи сучасні тенденції та реалії, які говорять про зростаючу вагу блогерів», – вважає активіст.
За словами кримської активістки, ексдепутата кримського парламенту Марії Піддубної, блогери у Криму мають більший вплив на громадську думку, ніж ЗМІ.
«Звичайно, блогери більше впливають на громадську думку, аніж офіційні ЗМІ. Бо блогери незалежніші. Вже третій десяток ХХІ ст. Настав час усвідомити владі, що технічний прогрес не зупинити. А щодо премій блогерам – вони не заради премій працюють, вони волонтери насамперед. Вони хочуть зробити світ кращим», – розповіла активістка.
Кримський громадський діяч Сергій Акімов також зазначає, що на тлі падіння довіри до провладних ЗМІ в Криму зростає вплив незалежних блогерів і громадських активістів.
Навіть не тільки у блогера, а у звичайного громадського діяча переглядів і коментарів під постами в соцмережах у рази більшеСергій Акімов
«Гроші треба відпрацьовувати, тому й вигадують різні конкурси, нагороджують, надають різні звання тим журналістам, яких ніхто не знає. Вплив ЗМІ на жителів Криму падає. На думку пенсіонерів, вони, можливо, ще якось впливають. А взагалі, якщо подивитися рейтинг кримських ЗМІ, виходячи з переглядів та лайків, одразу все стане зрозуміло. Навіть не тільки у блогера, а у звичайного громадського діяча переглядів і коментарів під постами в соцмережах у рази більше. Чому немає жодної премії для блогерів? Та тому, що влада досі вперто вдає, що це явище відсутнє в «щасливому» Криму, як і в Північній Кореї», – прокоментував ситуацію громадський діяч.
Кримський блогер Олег Кочеров повідомляє, що згідно з результатами проведеного блогерського розслідування авторів каналу «Crimea Days», сто мільйонів рублів із бюджету Криму «витрачається щороку на боротьбу з народом та його думкою, під видатковою статтею бюджету «інші питання у галузі ЗМІ».
У Криму незалежні журналісти зазнають системного тиску та кримінального переслідування у сфабрикованих справах, кажуть правозахисники. З весни 2014 року ніхто не був покараний за ці правопорушення в Криму. Серед злочинів проти свободи ЗМІ у Криму – напади та викрадення журналістів навесні 2014 року, заборона на роботу незалежних ЗМІ на підконтрольному Росії півострові та кримінальні переслідування таких журналістів як Микола Семена, Владислав Єсипенко, а також громадянських журналістів «Кримської солідарності».
Заборона українським журналістам на в'їзд до Криму і Росії
Після анексії Криму в 2014 році російські силовики заборонили в'їзд на півострів і в Росію кільком українським журналістам.
Так, в лютому 2016 року співробітники російської ФСБ заборонили в'їзд до Криму до 2020 року журналістці «Української правди» Анастасії Рінгіс. Згідно з документом, який вручили журналістці російські силовики, її вважають «такою, що загрожує безпеці Росії».
У листопаді 2018 року російська ФСБ до 2028 року заборонила українській журналістці, яка співпрацювала з Крим.Реалії, Олені Савчук в'їжджати до Криму і в сусідню Росію. Їй заборонили в'їзд згідно з пунктом 1 частини 1 статі 27 Федерального закону про порядок в'їзду і виїзду з Росії («З метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави або громадського порядку, або захисту здоров'я населення»).
У лютому 2019 року фотографу Аліні Смутко, яка співпрацювала з Крим.Реалії, за тією ж статтею заборонили в'їзд до анексованого Росією Криму до 2028 року.
У січні 2019 року українському журналісту Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії, прикордонники російської ФСБ заборонили в'їзд на територію Росії та анексованого нею Криму до кінця травня 2054 року. За словами журналіста, чіткого пояснення, з чим пов'язана заборона, ні в постанові, ні усно йому не надали.
Журналісти пов'язують такі дії російських силовиків зі своєю професійною діяльністю. Олена Савчук, Аліна Смутко, Тарас Ібрагімов регулярно висвітлювали, зокрема, переслідування кримськотатарських і українських активістів у Криму.
Українські правозахисники вважають такі заборони тиском на журналістів у Криму. Вони неодноразово закликали світове співтовариство посилити тиск на Росію, для того щоб вона припинила утиски свободи слова на анексованому півострові.
