Рік із дніпровською водою. Як у Криму використовують Північно-Кримський канал

Російська влада Криму готується знову заповнити Північно-Кримський канал після сезонної консервації. У березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на Кримський півострів вперше після восьми років анексії почала надходити дніпровська вода. Як нею скористалися у Криму і до чого призводить експлуатація каналу після підриву російськими військовими гідротехнічних споруд?

Підрив двох дамб

Усі роки анексії експерти говорили, що Росія може піти на військову авантюру, щоб забезпечити Крим водою. І навіть у 2014 році українська влада готувалася до оборони, щоб не були захоплені гідротехнічні споруди, розповідав Крим.Реалії Юрій Одарченко, у 2014 році він був головою Херсонської облдержадміністрації.

«У Херсонській області є два стратегічно важливі для Росії об'єкти. Перший – це Північно-Кримський канал, що дозволяє вирішити проблеми подачі води в Крим і забезпечити роботу сільського господарства, а другий – це спорудження розподільчих мереж, розташованих у Новій Каховці. Його захоплення може паралізувати подачу електроенергії на весь південь України – Одесу, Миколаїв, Запоріжжя. Тому я чітко розумів, що треба збудувати оборону», – розповідав Юрій Одарченко в інтерв'ю Крим.Реалії.

Сухопутний коридор до Криму та вода для півострова були однією з цілей повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Це війна і за воду, вважає директор Інституту водних проблем та меліорації Національної академії наук України Михайло Яцюк.

«Це боротьба за водні ресурси. Там багато ресурсних складових, але головна – це водні ресурси. Тому коли почалася збройна агресія, вони (росіяни – КР) перше, що захопили, – канал. І пустили воду в Крим», – зазначає Михайло Яцюк.

У жовтні 2022 року Володимир Путін заявив, що військове захоплення об'єктів водопостачання – це логіка дій Росії.

«Ось вони взяли свого часу – у Криму живе два з половиною мільйони людей, два чотириста – вони взяли і воду їм відрубали. Ну, військам довелося зайти та відкрити воду в Крим. Просто як приклад логіки наших дій», – заявив Путін.

26 лютого 2022 року російські військові демонстративно підірвали рукотворну дамбу на Херсонщині, що перегороджувала Північно-Кримський канал.

Але вода в Крим пішла не одразу після вибуху рукотворної дамби, а лише у другій половині березня – після того, як підірвали другу дамбу – стаціонарну гідротехнічну споруду зі шлюзами та лічильниками для води. Її почали зводити 2017 року за кілька кілометрів від рукотворної дамби.

Планувалося, що шлюз цієї гідротехнічної споруди можна буде відкривати, але її будівництво завершили лише приблизно на 90 відсотків і сам підйомний механізм так і не встановили. Російський «Первый канал» розповідав телеглядачам неправду, що нібито механізми знищили «українські націоналісти».

«Внизу розташовуються шлюзи затвора. По суті вони знищили навіть механізми, які регулюють гідротехнічні споруди Північно-Кримського каналу», – заявляв у репортажі журналіст Віталій Кадченко.

Російські військові не змогли підняти затвори греблі та підірвали їх. Але відео цього підриву телеглядачам уже не показували, розповіли після нього.

«Тут дамба складалася з двох затворів, які за допомогою крана було неможливо підняти, бо не встигли тут ще зробити підйомний механізм. І ми вибуховим способом зруйнували перешкоду та пустили воду», – розповів після підриву російському телеканалу «Звезда» командир 11-ї інженерної бригади Південного військового округу Збройних сил РФ Дмитро Марков.

Цьому командиру інженерної бригади та заступнику командувача Чорноморського флоту генералу-майору Михайлу Ясникову, який віддавав накази, Служба безпеки України висунула звинувачення у порушенні законів і звичаїв війни.

Перед підривом гідротехнічного вузла русло каналу близько двох тижнів розчищали.

«Частина русла Північно-Кримського каналу, десь 4 кілометри, заросла вже щільно лісом практично. Це на території України. Близько двох тижнів займе розчищення», – заявляв 2022 року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).

У соцмережах одні кримчани раділи водному ресурсу, інші казали, що вода кривава.

Після підриву гідровузла вода пішла безконтрольно, без дотримання спеціальних швидкісних режимів, коли регулюється водний потік.

23 березня 2022 року кримський блогер Микола Моль зняв перші кадри, коли вода каналом дійшла до Криму. У його відео було помітно, що тече вона непідготовленим руслом, прямо по очерету.

За правилами експлуатації, канал не може працювати взимку. Крім того, через поганий стан каналу вода швидше йде під землю, а там, де є плити, вони швидше тріскаються, швидше зношуються насоси.

«У цьому випадку все підірвали, воду пустили і все. Це варварство, просто варварство. Коли таких споруд-регуляторів немає, тоді відбувається неконтрольоване наповнення і ніхто фактично цим не управляє. Скільки води може пройти через одиницю перевезення, стільки і проходить. Воду пустили дуже швидко, без дотримання швидкісного режиму, без дотримання режиму наповнення, максимально використовуючи. Тому й збитки самому стану каналу величезні», – вважає директор Інституту водних проблем та меліорації Національної академії наук України Михайло Яцюк.

Точну суму збитків Північно-Кримського каналу через неконтрольований забір води назвати складно, оскільки неможливо підрахувати точну кількість води, що забирається, але в штабі Державної екоінспекції України підрахували, що збиток становить понад 32 мільйони гривень на добу.

Що робили з дніпровською водою у Криму в 2022 році?

З квітня кримські фермери отримували воду для поливу. Російська влада оголосила, що вода з каналу для аграріїв безкоштовна до кінця 2022 року. Анонсували, що ціна для поливу становитиме цього року 28 копійок за кубометр.

«Подано споживачам понад 210 кубічних метрів води. З них на цілі зрошення було близько 105 мільйонів, решту мільйонів кубометрів було подано на питні цілі – для заповнення питних водоймищ – і на потреби промисловості Республіки Крим», – заявляв заступник директора «Криммеліоводгоспу» Роман Захаров.

Повноцінно дніпровську воду в Криму так і не використовували, не було потреби, хіба що для поливу, пояснює Сергій Гапон.

«Співпав момент захоплення південної частини України, подачі води Північно-Кримським каналом з періодом рясного випадання атмосферних опадів. І та вода, що прийшла, за фактом виявилася непотрібною. Звучить дуже дивно, але це є факт. Якщо чесно говорити, використовують – це так, більше формально показують, що вона йде каналом. Для сільського господарства повноцінно її так і не почали використовувати», – каже завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.

Минулий рік справді був роком із великою кількістю опадів, підтверджують кримські фахівці. Бурхливі потоки рік знімали блогери. Кримський блогер Ігор Корсаков показав течію та скидання води з річки Кача.

«Ось ці тут уступи забетоновані, порогами зроблено, щоб гасити швидкість води, але навіть ці споруди не допомагають – з такою швидкістю мчить вода. І ось вона, Кача, з усією своєю пролетарською рішучістю йде в Чорне море. Вода коричневого кольору тут, і в морі ось вона, смуга. Бачите? Ось зараз особливо добре видно зверху, як поділ йде – чистої води і ось цієї коричневої, темно-коричневого киселя», – показав блогер Корсаков скидання річкової води в море.

До анексії на Кримському півострові зрошувалося 130-140 тисяч гектарів землі, це не заперечують і підконтрольні Росії чиновники. За 8 років ці площі зменшилися більш ніж у 10 разів, поливне землеробство в ці роки на півострові у різні роки охоплювало від 11 до 13 тисяч гектарів. 2022 року, вже маючи дніпровську воду з каналу, на півострові поливали лише 11,5 тисячі гектарів. Це цифра підконтрольного Росії міністерства сільського господарства Криму, яку воно наводило станом на листопад 2022 року. Цифра така сама, як і в 2021 році, без води з Північно-Кримського каналу. У лютому 2023 року російський Держкомітет з водного господарства та меліорації Криму почав наводити вже іншу цифру – зрошувалося 12,2 тисяч гектарів.

Як пояснює радник голови російського держкомітету, заступник директора «Криммеліоводгоспу» Роман Захаров, цифра змінилася «з урахуванням додаткових вологозаряджань». Що ж мається на увазі під додатковими вологозаряджаннями? За правилами експлуатації каналу, на зиму його мають спустошувати. Не маючи можливості повністю перекрити подачу води, російські чиновники перекрили тільки першу насосну станцію в Криму. Вони заявили, що на території Херсонської області воду розподілили водокористувачам «для осінніх вологозаряджувальних поливів», на території Криму також розподілили споживачам «через додаткові канали». Чи дійсно ця вода була потрібна водокористувачам, перевірити в умовах бойових дій на непідконтрольних Україні територіях неможливо.

Повністю осушити канал на зиму російським чиновникам не вдалося. «Мінімальна кількість води все одно залишиться, але це дозволить побачити, які місця вимагають додаткового очищення, і прибрати непотрібне сміття», – заявляв Роман Захаров.

Російський заступник директора «Криммеліоводгоспу» також стверджував, що ККД використання води Північно-Кримського каналу в 2022 році становив 86 відсотків. Тобто на випаровування, фільтрацію у ґрунт та технологічні скиди пішло не більше 14%. А це неможливо, оскільки, за даними Рескомприроди Криму, ще 2013 року загальні транспортні втрати води у каналі за рік становили майже 45 відсотків.

Не заперечували велику кількість втрати води і російські ЗМІ, які вказували, що з відкритого русла через випаровування та фільтрацію в ґрунт, за різними оцінками, йшло 40-60% об'єму води. І навіть російський глава Криму Сергій Аксьонов взимку 2022 року не заперечував, що втрати під час запуску Північно-Кримського каналу становитимуть, за його підрахунками, 30-40 відсотків води.

У Криму заявляють, що цього року готуються відновлювати сільське господарство та збільшити площу зрошуваних земель до 44 тисяч гектарів. Після ремонту двох насосних станцій і десяти перегороджувальних споруд зможуть більше подавати води на поля, обіцяє перший заступник російського міністра сільського господарства Криму Аліме Заредінова.

«Зараз окупанти планують подавати воду в Крим і на наступний літній період. Тож відповідно проводяться і підготовчі роботи з відновлення сільського господарства та сільськогосподарських потужностей у Криму. Тоді вже можна говорити не лише про вирощування овочів, а про збільшення вирощування технічних та олійних культур у Криму. Можна говорити про відновлення вирощування рису, бо велика кількість рисових чеків була саме в Криму», – прокоментував для Крим.Реалії ситуацію депутат Херсонської облради Сергій Хлань.

У Криму заявляють, що відновлять вирощування рису. З початку анексії через відсутність води його не сіяли. 2022 року засіяли вперше за 8 років на невеликій площі – менше 700 гектарів. Цього року зможуть посіяти не більше ніж 5 тисяч гектарів.

«Я думаю, що його не може бути більше цього року, ніж 4-5 тис. гектарів, знаючи стан тих полів, які є. Бо проблем вистачає. Ми за вісім років дуже багато втратили – це підземний трубопровід, ми просто його рознесли, адже навіть не думали, що колись це повернеться. А сьогодні треба повертати те, що вміли. Немає спеціалістів, багато чого потрібно», – розповів кримському ЗМІ директор Науково-дослідного інституту сільського господарства Криму Володимир Паштецький.

Найефективніше використовувати дніпровську воду для заливання рисових чеків, вважає Сергій Гапон.

«Оце найреальніше, що можна робити з дніпровською водою, це просто заливати нею рисові чеки, як це робилося багато десятків років. Вода неважливо, якої може бути якості, тому що рис невибагливий до води. Звичайно, це все впливає на якість продукції, але кого це зараз у Криму цікавить», – вважає завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку.

Кримчан запевняють, що цього року води накопичили багато. Загалом у водосховища набрали понад 300 млн кубометрів води. Ще 120 мільйонів кубометрів довелося скинути в море, через те що було багато опадів. Ці дані підтверджують кримські фахівці, зокрема директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський.

«Скидання дуже значне. Понад 120 мільйонів ми скинули загалом», – повідомив Копачевський в ефірі радіо «Спутник в Крыму».

Повноцінно дніпровською водою так і не змогли користуватися у Криму, заявляють українські фахівці. Наприклад, порожнім залишилося одна з найбільш водойм – Міжгірське. Це наливна водойма і її якраз треба було б наповнити дніпровською водою.

«Як воно у 2014 році почало всихати, так воно всихає і досі. Якщо порівнювати з площею періоду до анексії, то воно десь на 5 відсотків, максимум, зараз наповнене за площею. А за об'ємом, напевно, ще менше. Тому що там у прямому розумінні слова залишилася калюжка», – зазначає завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики і сталого розвитку Сергій Гапон.

Реконструкція Міжгірського водоймища відбувається за графіком, заявляє російський глава Криму Сергій Аксьонов. Але, як стверджують російські ЗМІ, за планом її мали завершити ще торік. І у травні 2022 року розпочати наповнювати водосховище дніпровською водою. Але цього так і не сталося.

«За моєю інформацією, вони мали таку спробу, вони почали це робити. Міжгірське водосховище наповнюється за допомогою дюкера (дюкер – напірна ділянка трубопроводу, що прокладається під руслом річки, каналу, по схилу чи дну глибокої долини, яру, під дорогою – КР). Оскільки цей дюкер не використовувався багато років, він, швидше за все, просто технологічно не спрацював і це не дало можливості його використовувати для того, щоб заповнити водосховище. Хоча вони мають величезну потребу в ньому, оскільки це водосховище – резервне і для Сімферополя, і для Севастополя. Мільярди виділялися, але куди вони виділялися? Все одно він (технічний стан – КР) не підтримувався. В результаті технічно це не дало можливості зараз спрацювати», – розповідає директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії наук України Михайло Яцюк.

Влітку 2022 року надлишок води із Сімферопольського водосховища скинули в Салгір. Річка вийшла з берегів і затопила кілька сіл. У Сімферопольському районі підтоплено близько 400 будинків.

«Все дуже страшно. Такого ніколи не було. Скільки років тут живуть люди, це вперше таке. З чим це пов'язано? Ось із чим це пов'язано? Може, хтось відповість на це запитання? – говорила в інтерв'ю ресурсу Crimean Tatars мешканка села Сарабуз Вікторія Ніколаєва.

На ремонт Північно-Кримського каналу підконтрольні Росії чиновники просять із російського бюджету понад 14 мільярдів рублів. Їм обіцяють виділити гроші, але частинами. Українські фахівці вважають, що ремонт не допоможе, канал треба кардинально переоснащувати.

«Будь-який бюджет сюди підійде. Будь-які, навіть супер-фантастичні цифри будуть не фантастичними. Тому що довжина всіх гілок – багато сотень кілометрів, а результат все одно не перевіряємо. Тому що стан каналу зараз дуже поганий, вода більш ніж на 50 відсотків йде під землю. Ну, йтиме не на 50, а на 40 відсотків – це все одно мало перевіряється, це просто ідеальний момент для освоєння великих коштів», – вважає завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики і сталого розвитку Сергій Гапон.

Спустошення Каховського водосховища

Вода у Північно-Кримський канал надходить із Каховського водосховища і воно фактично спустошується. Восени минулого року, відступаючи з Херсонської області, російські військові пошкодили частину затворів греблі, які відповідають за утримання води у водосховищі. Відтоді вода скидається вниз за течією Дніпра. Відкриті затвори видно на знімках із супутника.

Каховську ГЕС контролюють російські військові. І українські фахівці вважають, що вони спеціально не ремонтують затвори, через що водосховище спустошується. Це може спричинити гуманітарну катастрофу в Україні.

«Вони роблять це навмисно. Там, звичайно, є пошкодження. Але все ж таки вони мають доступ, якби вони хотіли, вони б припинили це несанкціоноване скидання. Для них яка головна мета? Це зруйнувати інфраструктуру. Скидаючи воду з водосховища, вони одразу домагаються кількох цілей щодо інфраструктури. По-перше, не працює ГЕС. Усі водозабори залишаються без води, питні водозабори. Також виникає проблема з функціонуванням Запорізької атомної станції, ми ж знаємо, що для охолодження має все працювати. Якщо води немає, тоді треба зупинити чи шукати альтернативні джерела, аж до того, що треба бурити якісь свердловини і просто закачувати воду в ці охолоджувачі, щоб не було ядерної техногенної катастрофи. Тобто вони виводять із ладу цю інфраструктуру. Наступне – у нас виникають екологічні проблеми. Бо там 18 кубокілометрів води. Зрозуміло, що вони всю злити не зможуть, але корисний об'єм, який може використовуватися – це майже 7 кубокілометрів води – вони скидають. Автоматично ми залишаємося – три області – без зрошення. Якщо скласти, це кілька мільйонів людей. Це величезні загрози», – наголошує директор Інституту водних проблем та меліорації Національної академії наук України Михайло Яцюк.

Знімки із супутників показують, що рівень води у водосховищі впав до найнижчої позначки за три десятиліття.

«На Каховському водосховищі ситуація поки що критична, але критично контрольована, я так сказав би. Рівень води в Каховському водосховищі справді впав, за різними оцінками, з півтора до двох метрів. Найбільше страждають саме райони, розташовані на кордоні із Запорізькою областю, тобто там найбільше впав рівень води. Ближче до Каховської ГЕС усе ж таки рівень води тримається, але скидання води відбувається. Жодних ремонтних робіт не проводили. Те, що вода скидається через ці дві шандори (комплект металевих або залізобетонних балок, призначених для перекриття водопропускного отвору гідротехнічної споруди – КР), пошкоджені, це підтверджується якраз і супутниковими знімками, які були опубліковані іноземними ЗМІ», – зазначає депутат Херсонської облради Сергій Хлань.

Подальша можлива доля каналу

Відремонтувати затвори та перекрити Північно-Кримський канал можна буде, якщо буде звільнено лівобережну Херсонщину.

«Якщо ви подивитеся на мапу, то побачите, що Північно-Кримський канал починається практично біля самої греблі Каховської ГЕС. Якщо ми контролюватимемо греблю, ми контролюватимемо гирло, початок, виток Північно-Кримського каналу. Якщо ми беремо під контроль Каховську ГЕС, то жодної проблеми закрити шлюз СКК для нас немає», – вважає військовий експерт Олег Жданов.

Перекриття Північно-Кримського каналу може стати частиною стратегії зі звільнення Криму. Так вважає американський генерал, екскомандувач армії США у Європі Бен Годжес. Він неодноразово прогнозував, що до кінця літа Збройні сили України можуть зайти до Криму.

«Сенс у тому, щоб зробити Крим непридатним для росіян, щоб вони не могли залишатися там, не могли звідти діяти. Це може тривати кілька місяців. Можливо, навіть перекрити воду знову, як тільки Україні вдасться взяти під контроль нарешті Північно-Кримський канал, тоді я міг би припустити, що це могло б статися влітку. Протягом усього літа ми побачимо далекий прицільний вогонь, спецназ, безпілотники, усілякі способи продовжувати ізолювати та зменшувати Крим як російську базу», – вважає генерал-лейтенант, екскомандувач армії США в Європі Бен Годжес.

Если Крым будет деоккупирован, то вопрос перекрытия воды не будет актуальным, считает депутат Херсонского облсовета Сергей Хлань.

«Багато високопосадовців стверджують, що ми Крим повернемо. І тоді треба говорити про повне забезпечення Криму водою. І для цього все є: і вода є, і канал працює. Якщо Крим залишається окупованим, тоді постає питання про подання в Крим. Складно говорити про це – треба розуміти, як закінчаться і коли закінчаться воєнні дії, війна», – вважає депутат Херсонської облради Сергій Хлань.

Нову Каховку на лівому березі контролює армія Росії, від неї за п'ять кілометрів розташована Каховська ГЕС. Якщо окупаційні війська відступатимуть, вони можуть спробувати висадити в повітря дамбу Каховської гідроелектростанції, припускали ще восени експерти американського аналітичного центру Інститут вивчення війни.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.