Представництво президента України в Криму протягом 2023 року працювало одразу за декількома напрямками, які були визначені при формуванні державної політики щодо анексованого Криму. Докладніше про це – у матеріалі Крим.Реалії.
Команда представництва проявила себе як організаційний та інтелектуальний штаб щодо відстеження ситуації безпосередньо в Криму, напрацювання пропозицій стосовно реалізації державної політики щодо тимчасово окупованої території, а також взаємодії з міжнародною аудиторією в межах «Кримської платформи». Про це йшлося на пресконференції за підсумками діяльності представництва. У ній взяли участь голова представництва Таміла Ташева, заступники Денис Чистіков та Ольга Куришко, керівниця служби забезпечення діяльності «Кримської платформи» Марія Томак.
Таміла Ташева розповіла, що ситуація в Криму, а також стан громадян України на півострові з кожним роком поuіршуються, особливо після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тривають політичні переслідування та незаконне затримання громадян України. Загальна кількість політв'язнів нині –191 особа, з яких 123 – кримські татари. За роки анексії Кримського півострова Росія незаконно ув'язнила першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, громадську журналістку Ірину Данилович, журналіста Владислава Єсипенка, громадського активіста Сервера Мустафаєва, художника Богдана Зізу та багатьох інших, підкреслила Ташева.
За її словами, Росія встановила «незаконну адміністративну та кримінальну відповідальність» за так звану дискредитацію російської армії, і вже набралося 517 випадків переслідування за це. Зазначається, що зростання переслідувань пов'язане з активнішим спротивом українських громадян окупантам у Криму.
Крім того, на службу до російської армії було призвано близько 44,5 тисяч жителів Криму, з них близько 5,5 тисяч протягом 2023 року. За повідомленнями правозахисників, це порушення норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права. Відомо, що підконтрольні РФ суди у Криму розглянули 497 кримінальних проваджень за статтею про ухилення від призову на військову службу, з них 185 – після 24 лютого 2022 року. Загалом зафіксовано понад 450 випадків визнання мешканців Криму винними у небажанні служити у складі російського контингенту військ.
Таміла Ташева зазначила, що такого рівня громадянського спротиву в Криму не спостерігалося до 2022 року, адже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну громадяни країни в Криму відчули, що Україна бореться за Крим не лише на політико-дипломатичному рівні, а й військовим шляхом.
Як повідомили на пресконференції, Представництво працювало у ключових напрямках щодо реінтеграції Криму після деокупації. У вересні 2022 року представництво розпочало розробку заходів, необхідних для ефективної реінтеграції Криму після його звільнення. Ці напрацювання стали основою заяви Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики у сфері деокупації, реінтеграції та відновлення Автономної Республіки Крим і Севастополя, схваленої постановою Верховної Ради України від 23 серпня 2023 року.
Представництво займається підготовкою кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях, зазначили на пресконференції. Україні для відновлення органів влади у Криму необхідно підготувати наперед близько 50 тисяч службовців. Останнім часом опрацьовано понад 2 тисячі анкет охочих працювати в Криму після деокупації. Для підготовки майбутніх держслужбовців у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розпочато їх навчання за магістерськими програмами «Постконфліктне управління» та «Уряд на післявоєнних територіях» на замовлення Міносвіти та науки України, а також українського Нацагентства з держслужби. Працює також онлайн-курс «ProKrym: державна політика реінтеграції Криму», який за пів року пройшли понад 15,4 тисячі осіб. Готується програма підготовки керівних кадрів для відновлених державних органів з урахуванням Бізнес-школи Міжнародного інституту менеджменту. У Криму реалізується програма декомунізації та проводиться адміністративна реформа. В результаті ще в окупованому Криму створено 10 районів замість 14 і перейменовано 69 населених пунктів.
Детально про міжнародну діяльність представництва розповіла керівниця служби забезпечення діяльності «Кримської платформи» Марія Томак. За її словами, 23 серпня 2023 року відбувся третій саміт «Кримської платформи», участь у якому взяли представники 63 країн і міжнародних неурядових організацій. Захід був організований Міністерством закордонних справ України. Представництво приєдналося до формування наративної частини щодо Криму та організації сайд-івенту з представниками бізнесу. Під час заходу було представлено портал «We build Crimea», який розробило представництво у співпраці з МінТОТ. 24 жовтня 2023 року у Чехії відбувся другий парламентський саміт «Кримської платформи», в якому взяли участь представники 51 країни.
З ініціативи представництва було проведено міжнародну конференцію «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South», яка стала, як повідомляється, «унікальним досвідом синергії представництва та неурядових організацій». Загалом конференція об'єднала понад 300 учасників із 36 країн, які брали участь у 9 панельних дискусіях в онлайн/офлайн форматі та 2 сайд-івентах. Участь у заході взяли представники експертного, наукового, громадського середовища з України, Великої Британії, Колумбії, Італії, Катару, Чилі, Індії, Франції, Індонезії, Мексики, Уругваю, Вірменії, Південно-Африканської Республіки, Туреччини, Швейцарії, Естонії, Буркіна Фасо, Гани, Іспанії, Нікарагуа, Судану, Кенії, Філіппін, Малайзії, Бразилії, Австрії, Аргентини, а також представники опозиції урядів Венесуели, Ірану та Сирії, які живуть за межами цих країн.
За даними, озвученими на пресконференції, представництво «забезпечує системне інформування міжнародних партнерів про ситуацію в тимчасово окупованому Криму». Воно реалізується в межах регулярного політичного діалогу на найвищому рівні між Україною та ЄС, на полях регіональної міжурядової організації БДІПЛ ОБСЄ, під час зустрічей із Місією ЮНЕСКО в Україні, заходами, організованими з ініціативи американського аналітичного центру «Інститут Хадсона», Фондом США-Україна у заходах з кримської тематики Посольства Великої Британії, міжнародної молодіжної організації International Politics Forum, на «Кримському вечорі», організованому під час щорічного Всесвітнього економічного форуму у Давосі (Швейцарська Конфедерація), Lviv Media Forum Talks в м. Берлін (ФРН) та інших.
Загалом, як зазначила Томак, у 2023 році представництвом було організовано та проведено близько 118 зустрічей із представниками дипломатичних місій, делегаціями журналістів з Європи, Африки та Латинської Америки, з делегаціями парламентів іноземних країн (Великої Британії, Італії, Австрії, Швеції, Чехії, Європейського парламенту, парламентської мережі U4U тощо), з представниками міжнародних організацій, аналітичних центрів, експертами.
Заступник голови представництва Ольга Куришко розповіла про ключові напрацювання за проектами законів України про особливості відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та Севастополі, про визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України.
За інформацією заступника постійного представника Дениса Чистікова, протягом 2023 року представництвом опрацьовано близько 1000 дзвінків громадян, у тому числі кримчан на гарячу лінію та інші канали комунікації. Представництвом було надано допомогу в оформленні паспортних документів України та призначенні соціальної допомоги від держави. Представництво надавало допомогу українським громадянам у пошуках шляхів виїзду з тимчасово окупованого півострова, здійснювало супровід у питаннях порядку перебування у третіх країнах та перетину кордонів для повернення в Україну. Розглянуто близько 600 електронних та письмових звернень громадян.
Чистиков зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення кількість звернень стала дещо меншою, що пов'язано, за його словами, з посиленням контролю з боку окупантів каналами зв'язку, а також з тим фактом, що, уникаючи насильницької мобілізації, чимало людей виїхало з території Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
