Росія напала на Україну не в лютому 2022 року, а в лютому 2014-го, анексувавши Крим, і слабка реакція міжнародної спільноти на це розв'язала російській агресії. Це твердження стало лейтмотивом Другого парламентського саміту «Кримської платформи». Він відбувся у столиці Чехії Празі. У саміті взяли участь представники 69 парламентських делегацій, що представляли п'ять континентів.
Ініційований Україною міжнародний координаційний механізм «Кримська платформа» було розпочато на установчому саміті в Києві у серпні 2021 року. Мета платформи – збереження уваги до Криму в міжнародному порядку денному, захист прав людини у Криму, сприяння деокупації Кримського півострова.
Одне із завдань, яке стояло перед Україною на парламентському саміті – розширити географію учасників, розповів журналіст Радіо Свобода Сашко Шевченко. Вперше в ньому брала участь делегація із Сьєрра-Леоне. Журналістові вдалося поспілкуватися з головою комітету закордонних справ парламенту цієї країни.
«Він нам нагадав, що із січня Сьєрра-Леоне буде непостійним членом Радбезу ООН. А ця країна зацікавлена в тому, щоб допомогти Україні, тому що це, зокрема, і питання продовольчої безпеки», – розповів Сашко Шевченко в ефірі Радіо Крим. Реалії про бесіду з представником цієї африканської країни.
Напередодні журналіст поспілкувався із заступницею закордонних справ України Еміне Джеппар. Вона розповіла про те, який «кримський урок» має вивчити світ для того, щоб Росія перестала бути загрозою. Джеппар порівняла напад Росії на Україну з Німеччиною часів Другої світової війни. Спочатку був аншлюс Австрії, а потім апетити Гітлера лише зростали.
«Аналогічна історія з Путіним, який увійшов до Криму з дозволу світової спільноти та неготовністю України дати відсіч. Так само він думав і під час повномасштабного вторгнення, що в нього так само минеться й тут. Але йому не вдалося. Тому «кримський урок» світова спільнота має вивчити, як ми говоримо, назубок, що з агресором має бути чітка формула розмови. І це не про примирення», – розповіла Еміне Джеппар в інтерв'ю.
Таке саме розуміння є і в учасників саміту, каже журналіст Радіо Свобода. Саме про це говорили представники чеської делегації.
«Представники чеської влади, чеського уряду кажуть, що чудово розуміють, що небезпечно думати про те, що з агресором можна якось домовитися. Міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський виступаючи, сказав, що будь-хто, хто говорить про якісь територіальні поступки, будь-які спекуляції про це не мають сенсу, і вони небезпечні», – розповів Сашко Шевченко.
На саміті йшлося не лише про Крим, а й про те, що слабка реакція на його окупацію дозволила Росії продовжити агресію проти України, зазначив журналіст. Говорили про перспективні плани України.
«Їх озвучив Руслан Стефанчук. Він сказав, що говоритимуть про перспективи членства України в ЄС та імплементацію формули миру, яку запропонував Володимир Зеленський. У виступах делегацій ми чуємо, що багато хто згадує про цю формулу і готовий її обговорювати», – повідомив він.
У саміті взяв участь президент України Володимир Зеленський. У своєму відеозверненні він звернув увагу на те, що передумови для деокупації Криму під час повномасштабної війни створюються інтенсивно. Це й урізання можливостей Чорноморського флоту Росії, який змушений перебазуватися на південно-східну частину Чорного моря, руйнування військової логістики на окупованих Росією територіях. Відзначив Зеленський і проукраїнські настрої, що зростають, які в Криму стають все більш відкритими всупереч репресивній практиці окупаційної влади.
Серед іншого він закликав не забувати про людей, які вже майже 10 років страждають через російську окупацію Криму. Говорив Зеленський, зокрема, про корінний народ півострова – кримських татар, яких, як він зазначив, «уже кілька разів намагалися позбавити дому, які пройшли через депортацію, здійснену Москвою, які вже 10 років у полоні в окупантів».
Наша мета – повна деокупація нашої землі. Повна! Включно з КримомВолодимир Зеленський
«Спроби контролювати Крим – це історія не лише про землю, не лише про військовий плацдарм, який був потрібний Москві, щоб дестабілізувати сусідній регіон. Це історія про людей, які мають бути врятовані від усіх репресій. Це історія про політичних ув'язнених, які мають бути звільнені з російських в'язниць. Це історія про сім'ї, які заслуговують на захист. Це історія про культуру, яка має право на власний дім, вільний від загарбників, як і будь-яка інша людська культура. Пам'ятайте про цих людей. Ніхто не заслуговує на те, щоб їхні долі заморозили. І тому наша мета – повна деокупація нашої землі. Повна! Включно з Кримом», – заявив Зеленський у своєму відеозверненні.
Позиції країн-партнерів «Кримської платформи» цього разу змінилися, зазначає юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна. Вона, як представниця експертної мережі «Кримської платформи», брала участь у першому дні саміту.
«Якщо торік говорили про те, чи буде Крим звільнено, то сьогодні говорять про те, що робити після звільнення Криму. І, звичайно, насамперед, буде досягнення балансу між правосуддям і захистом прав людини, тих, хто живе на території Криму. І в кулуарах багато розмов про те, що робити з людьми, які залишилися на півострові, що робити з тими, хто хоче повернутися на півострів і що взагалі робити з регіоном після звільнення», – розповіла Дарина Підгорна.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також взяв участь у саміті. Серед іншого він заявив, що російські поселенці, які заїхали до Криму в роки окупації, повинні залишити півострів. Завдання Росії – знищення ідентичності кримських татар у Криму, вважає він. Для досягнення цієї мети російська влада в тому числі заселяє півострів громадянами своєї країни. І таких, за його підрахунками, вже понад мільйон людей.
Ми не дозволимо Росії, тікаючи з Криму, спробувати залишитися на півострові величезною армією колоністівРефат Чубаров
«Нам уже доводиться чути голоси на захист цих колоністів. Мовляв, вони стали заручниками складних геополітичних процесів і нехай лишаються жити у звільненому Криму. Наша позиція тут чітка – всі іноземці чи особи без громадянства, які оселилися в окупованому Криму, як і на інших окупованих територіях України, свідомо вчинили злочин. Вони, як мародери, прийшли за вкраденим, тож негайно мають покинути наш Крим. Іншої позиції не буде. Ми не дозволимо Росії, тікаючи з Криму, спробувати залишитися на півострові величезною армією колоністів», – заявив Рефат Чубаров, виступаючи на саміті.
За словами Дарини Підгорної, справді існує дві думки про те, як вчинити з громадянами Росії, які приїхали жити на півострів після його окупації. Вони порушили українське законодавство і мають бути оштрафовані та видворені з країни. Проте є складнощі в цьому питанні.
«Ми маємо розуміти, що коли говоримо про 5-10 людей, то це легка робота. Але коли говоримо про мільйон, тоді виникає інша думка. Мовляв, деякі люди з цього мільйона вже обжилися у Криму. У них є сім'ї та діти. І кожен кейс, згідно з нормами міжнародного права та прав людини, має бути розглянутий окремо, з рішенням щодо кожної людини», – зазначила Дарина Підгорна.
Цього вимагають норми міжнародного права, зазначає юристка. Невиконання їх може бути негативно сприйняте міжнародними партнерами.
«Це буде тим болючим місцем, по якому нас битимуть, якщо ми масово видворятимемо всіх росіян», – горить Дарина Підгорна.
Водночас, потрібно подбати про те, щоб у Криму не залишився «негативний вплив» російських громадян на політичну ситуацію. І такі механізми, каже правозахисниця, мають знайти експерти й політики.
Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева звернула увагу на інші аспекти, з якими необхідно працювати після звільнення Криму.
За її словами, Україна зосередиться на розвитку відновлюваних джерел енергії, туризмі, відновленні міжнародного авіасполучення, автомобільного та морського транспорту. Буде необхідна підтримка незалежних культурних інституцій, громадських організацій, відновлення вільних ЗМІ та свободи віросповідання.
У спільній декларації Парламентського саміту «Кримської платформи» його учасники заявили, що відновлення територіальної цілісності України є фундаментальною передумовою для припинення війни та встановлення тривалого миру в регіоні.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
