Як південь України перетворити на Ельдорадо, вирішували учасники інвестиційного форуму «Південна стратегія розвитку». Він відбувся в Херсонській області, на Арабатській стрілці, усього за 10 кілометрів від окупованого Криму. Чим Північне Причорномор’я привабливе для кримчан? Чому у південь України варто інвестувати і чому ці території настільки важливі для майбутньої деокупації Криму?
Арабатська стрілка – це смуга суходолу, затиснута між солончаками і Азовським морем. Раніше ці землі й були Кримом. До 1955 року Арабатська стрілка була у складі Кримської області УРСР.
«Перебуваємо у селі Стрілковому, яке до цього називалося Чокрак і до 1955 року було територією Джанкойського району Кримської області. Тобто, фактично, ми з вами зараз на території географічного та історичного Криму», – розповідає постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич.
Із Арабатською стрілкою пов’язана трагічна й маловідома сторінка історії кримськотатарського народу.
«Коли в 1944 році, коли НКВД збагнуло, що вони не встигли депортувати кілька сотень сімей кримських татар, які тут традиційно жили, ловили рибу, вирощували виноград і тютюн, то вони нічого кращого, ніж посадити їх на баржу, вивести в море і втопити, не змогли вигадати», – розповідає перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.
Сучасному півдню України є що запропонувати інвесторам, переконують організатори форуму. Скажімо, вільне судноплавство та морегосподарство. У порти Криму після 2014 року заходити заборонено. З Херсона можна літати до Австрії та Польщі, Туреччини та Грузії. Після окупації півострова аеропорти Криму зачинені для всіх авіакомпаній. Також «південь» пропонує інвестувати у зрошувальне сільське господарство. У Криму, через дефіцит води, ця галузь занепадає.
Ми йдемо в Європу. І навіть не те що йдемо, а будуємо Європу в себе в країніСергій Козир
«Ми таким меседжем показуємо і залучаємо інвестиції, які покажуть, що за 2,3,5 років, що ми розвиваємося, що ми йдемо в Європу. І навіть не те що йдемо, а будуємо Європу в себе в країні. І це буде максимальна складова нашим людям, які там тимчасово на тій території, задуматися і зрозуміти. У порівнянні пізнається істина», – вважає голова Херсонської ОДА Сергій Козир.
Іще одна перевага регіону – безпека. Окупованому Криму та непідконтрольній Києву частині Донбасу цього не вистачає, вважають учасники форуму.
Безпечність – у тому, що можна відвести дитину в садок і не хвилюватисяРостислав Замлинський
«Це є безпечність і стабільність у працевлаштуванні. Це безпечність у тому, що можна відвести дитину в садок і не хвилюватися. Це є безпечність у тому, щоби здобути освіту і не хвилюватися, що коли ти їдеш із тимчасово окупованої території, тебе не випустять», – каже перший заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ростислав Замлинський.
Найбільше кримчани потребують якісної медицини й освіти, на це вказують соціологічні дослідження. На побутовому рівні жителям окупованого півострова не вистачає солодощів і ліків, їх просять привезти з материкової України найчастіше.
Однозначно, могли б бути лікарня, коледж, університетЕміне Джеппар
«Якщо розглядати серйозні інфраструктурні проєкти, то це, однозначно, могли б бути така багатофункціональна лікарня, коледж, університет, для того, щоб можна було закрити й першу й другу послуги: і медичну й освітню. І, напевно, далі рухатись і в розбудову логістики, і в розбудову економічного потенціалу і трудових можливостей», – переконує Еміне Джеппар.
Керченський міст і траса «Таврида» – це своєрідні Потьомкінські села Путіна у Криму, порівнює Джеппар. Об’єкти зведені для російської армії, але не для кримчан.
Для України якраз тема освіти є прекрасною можливістю реінтеграції територіїЕміне Джеппар
«Для України саме тема освіти є прекрасною можливістю реінтеграції території. Це така насправді, якщо хочете, інвестиція в майбутнє, в тому числі українське майбутнє Криму. Тому тут, наприклад, я б особисто не йшла в таку паралель: «а давайте ми з Херсонщини зробимо вітрину української величі». Я думаю, що у нас має бути зовсім інший стандарт. Ми є зовсім іншим суспільством», – каже Еміне Джеппар.
Вкладати в Північне Причорномор’я потрібно для майбутньої деокупації Криму, пояснює Дафіна Ґерчева – постійна представниця ПРООН в Україні, агентства в структурі ООН, яке допомагає країнам, що розвиваються.
Бути готовими зустріти тих, хто зараз з іншого боку лінії розмежування, забезпечити їх усіма необхідними публічними послугамиДафіна Ґерчева
«У Херсоні та інших регіонах цієї частини України ми працюємо над тим, щоб, як я кажу, звести нові мости. Ми розбудовуємо мережу зв'язків та інфраструктуру, щоб допомогти місцевій владі та громадам, а також місцевому бізнесу бути готовими до того моменту, коли розпочнеться реінтеграція Криму. Бути готовими зустріти тих, хто зараз з іншого боку лінії розмежування, забезпечити їх усіма необхідними публічними послугами, надати доступ до робочих місць, працевлаштувати, надати доступ до судочинства», – каже постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева.
Південь України розвиватиметься і кримчани бачитимуть ці позитивні меседжіАнтон Кориневич
«Південь України розвиватиметься і кримчани бачитимуть ці позитивні меседжі, ці позитивні речі, і що все це зрештою матиме вплив. Якщо й не безпосередній, не прямий, то важливий на той час і на той момент, коли настане День Х і в нас настане деокупація та реінтеграція тимчасово окупованих територій», – вважає Антон Кориневич.
Наразі в український південь інвестує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Уряд США вже надав 4 мільярди доларів допомоги УкраїніСюзан Кутор
«Ми допомагаємо приватним підприємцям у Херсонській області та сільськогосподарським комплексам побудувати власні мережі в регіоні, підвищити продуктивність і прибутковість. Уряд США вже надав 4 мільярди доларів допомоги Україні на покращення безпеки, промоцію демократії та розвиток економіки», – розповідає в.о. директора Місії USAID в Україні та Білорусі Сюзан Кутор.
Кримчани вже користуються українськими благами цивілізації: отримують українські паспорти й ID-картки у Херсонській області, користуються медичними послугами та вступають у заклади вищої освіти. Віднедавна, безкоштовно вакцинуються на Херсонщині.
Бути успішнішими в усьому, ніж РосіяРостислав Замлинський
«Не лише сильний південь, а й сильна країна зможуть повернути тимчасово окуповані території. Один з елементів гібридної агресії Росії – це стримування розвитку нашої країни. Дві речі є найпотужнішими для того, щоб ми перемогли в цій агресії. Перше – це дипломатичним шляхом, і друге – це бути успішнішими в усьому, ніж Росія», – переконує Ростислав Замлинський.
Розвиток районів, які межують з окупованим Кримом – пріоритет держави, так прописано в Стратегії деокупації Криму. Але чи буде реалізовано цей план?
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
