2019 рік може стати початком регулярного маловодного періоду в Криму, найбільш уразливі ‒ Сімферополь і Севастополь. Про це говорили представники Криму на засіданні Ради Федерації Росії. Фахівці пропонують ліквідувати витік і незаконні врізування на мережах водопостачання, де втрати становлять до 50%. Для цього необхідно 300 мільярдів рублів.
Провідний технолог із каналізаційних очисних споруд ДУП «Вода Криму» Анатолій Копачевський повідомив Раді Федерації, що семирічний цикл зі сприятливою кількістю опадів закінчується, і 2019 року рівень дефіциту води буде приблизно таким же, як і 1994-го ‒ найпосушливішого за останні тридцять років. За прогнозами Аянське, Партизанське та Сімферопольське водосховища можуть спорожніти на період із серпня 2019 року до березня 2020 року.
Проректор «Кримського федерального університету» з розвитку пріоритетних проектів Сергій Додонов розповів радіо «Спутник в Крыму», як можна економити вже наявну воду:
«Теплиці дозволяють використовувати один і той же обсяг води кілька разів. Високотехнологічні теплиці дозволяють збирати вологу, яка виходить від дихання самих рослин, причому вона буде чистішою, ніж та, що надходитиме як гідропоніка або аерація. Аерація ‒ це спосіб розпилення на корені води з поживними речовинами, які доходять до рослин. Тобто сьогодні технологій досить багато, щоб вплив водозабезпечення був мінімальним. Більше потрібно забезпечення енергоресурсами, теплом і достатньою кількістю сонячних днів».
Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає невтішний прогноз щодо посухи цілком реальним.
‒ Коли Росія приходила сюди, вона мала це враховувати, але, на жаль, думали зовсім про інше. Циклічність у природі спостерігається весь час, тому посуха може бути навіть гіршою, ніж у прогнозах. Не секрет, що навіть для федеральної цільової програми грошей не вистачає, а якщо вони і є, то використовуються не для того, що потрібно. Наприклад, замість реконструкції мереж, які зношені на 60-90%, вони почали будувати інші, необов'язкові об'єкти ‒ фонтани, парки, сквери. Тобто попросту пиляють бюджет. Я думаю, що в мережах втрачається навіть більше ніж 50% води: з одного боку, труби діряві, з іншого, нераціональне господарювання та неправильне використання можливостей при будівництві нових будинків. У Криму свої особливості, росіяни їх не врахували.
Маргарита Литвиненко переконана, що російські заходи із водозабезпечення в Криму не спрацюють.
Опріснення ж у Криму може виявитися дуже дорогим, вода буде золотоюМарина Литвиненко
‒ Перш за все через корупцію, а також через нераціональне використання матеріальних, людських, інтелектуальних ресурсів. Ті фірми, які могли б налагодити серйозне альтернативне водозабезпечення, просто не прийдуть, тому що бояться санкцій. Опріснення ж у Криму може виявитися дуже дорогим, вода буде золотою.
Колишній міністр житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко згадує про ситуацію з водопостачанням в Криму до 2014 року.
‒ Проблеми з водопроводом і з самою водою в Криму були завжди. Все було віддано на відкуп місцевій владі, держава втратила контроль над станом водопровідного господарства. Місцева влада була зобов'язана мати схему водопостачання, згідно з якою мала розвиватися система. Зрозуміло, що їм не завжди вистачало грошей, перерозподіляли державний бюджет. Взагалі, в Україні ця проблема дуже гостро стоїть, тому що в тисячах сільських населених пунктів немає центрального водопостачання або воно здійснюється за тимчасовими дозволами. Це означає, що вода не може називатися питною. Що говорити про Крим, якщо й у Києві такі ж проблеми з проривами труб і з каналізаційним колектором. Просто в Києві більше грошей.
Олексій Кучеренко відзначає, що в Криму до анексії були позитивні приклади, коли приватні інвестори займалися сільським господарством і за свій кошт будували та модернізували системи водопостачання.
Вода в Криму з'явилася саме завдяки УкраїніОлексій Кучеренко
‒ Але ми ж пам'ятаємо, що вода в Криму з'явилася саме завдяки Україні. Питання водопостачання Криму було завжди пріоритетним для міністерства, для водного господарства та для всіх відомств. Тому тут скаржитися на брак уваги з боку України просто грішно. Що зробить нинішня окупаційна влада ‒ подивимося. Їм потрібно зняти напругу та щось пообіцяти. У мене глибокі сумніви, що 300 мільярдів рублів будуть виділені. Проблема води в нинішньому Криму стоятиме дуже гостро. Стратегічна мета ‒ деокупація та вільний розвиток півострова.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
