У Бахчисараї на території стародавнього мусульманського цвинтаря планують створити зону відпочинку. Місцеві мусульмани обурені: будівництво на місці поховань називають парком на кістках. А місцеві чиновники заявляють, що за впорядкування цієї території проголосували самі бахчисарайці. Про скандал навколо стародавнього цвинтаря читайте у матеріалі Крим.Реалії.
У лютому цього року на території стародавнього цвинтаря Саускан, який ще називають Ханським, з'явилася будівельна техніка. Літні люди, які виявили її першими, спочатку звернулися за роз'ясненням до голови місцевої мусульманської громади. Той і розповів, що на цій ділянці планують зробити сквер.
«Начебто справа вже вирішена, нічого зробити не можна і зупинити цей процес вже неможливо, тому що задіяні держкошти, отримані погоджувальні документи, є експертний висновок щодо проєкту», – передає почуте мешканець Бахчисараю Шукрі Сейтумеров.
Кримські татари вирішили не опускати рук і написали листа, під яким зібрали підписи понад 50 осіб. У ньому вони вимагають зупинити земляні роботи і використання цвинтаря з метою, що суперечать релігії та традиціям кримських татар. Один екземпляр вони відправили до російської адміністрації Бахчисарая, інший – до підконтрольного Росії кримського держкомітету у справах міжнаціональних відносин.
«Це спільне рішення»
Саускан, розташований неподалік Ханського палацу, – один із великих мусульманських цвинтарів у Бахчисараї. Перший директор Бахчисарайського палацу Усеїн Боданинський писав, що деякі хронограми на надгробних каменях датувалися початком 16 століття, але не виключав, що цвинтар з'явився незабаром після заснування самого Бахчисараю. Ховати на ньому перестали наприкінці 18 століття.
Після депортації кримських татар із Криму з цвинтаря вивезли надгробки, що залишилися, і висадили дерева. На частині території поставили тир та спортивний майданчик. Пізніше воно занепало.
Бахчисараєць Сеяр Гафаров згадує, як раніше планували огородити територію цвинтаря на кошти з місцевого бюджету та пожертвування бізнесменів, проте цього так і не зробили.
Гафаров став одним із учасників зустрічі місцевих кримських татар із представниками влади, яка була організована після звернень. Гафаров пішов із неї незадоволеним. «Вони хотіли, щоб ми це (будівництво – КР) прийняли як належне. Але ми не погодилися», – розповідає він Крим.Реалії.
У російській адміністрації Бахчисарая стверджують, що благоустрій саме цієї території було обрано після відповідного рейтингового голосування навесні минулого року.
«У рамках благоустрою території загального користування передбачається виконати роботи з освітлення території, облаштування та мощення тротуарною плиткою пішохідних зон, встановлення дитячого та спортивного майданчика, а також оглядового майданчика та фотозони. Будуть здійснені роботи з озеленення території та висадження нових дерев. Також передбачається встановлення камер відеоспостереження», – йдеться у листі підконтрольної Росії Бахчисарайської адміністрації, який надіслали у відповідь на звернення місцевих жителів.
«Верхню територію ми упорядкуємо, як було. А щодо нижньої території: спільно з жителями було прийнято рішення, що ми увічним цей давній цвинтар, побудуємо там можливо дюрбе, можливо ще щось. Поміняємо всі підпірні стіни, щоб це місце набуло гідного вигляду», – сказав у коментарі кримському телеканалу «Мілет» голова адміністрації Дмитро Скобликов.
«В разі знаходження якихось останків або надгробків ми звичайно ж повідомимо адміністрацію міста і припинимо роботи до подальшого перенесення або розгляду», – прокоментував порталу Crimean Tatars представник підрядника, головний інженер ТОВ «Будпрогрес» Сергій Фартуков.
Це всупереч логіці – влаштовувати на кістках парк відпочинку
Шукрі Сейтумеров розповідає Крим.Реалії, що він не знав про голосування, яке проводиться серед місцевих жителів. Проте він наголошує: місцевій владі давно було відомо, що на цій території розташовувався старий цвинтар.
«Це всупереч логіці – влаштовувати на кістках парк відпочинку. У голові не вкладається, як це можна зробити», – каже він.
Інші варіанти
Шукрі Сейтумеров наводить три причини, чому він проти скверу на місці старовинного цвинтаря.
«По-перше, це наше минуле. По-друге, це порушує наші як релігійні, так і національні традиції. Зрештою, пригадаємо, що Ханський палац розглядався як об'єкт культурного значення, який може посісти гідне місце у списках ЮНЕСКО. Тому важливо, щоб Ханський палац зберіг навколо себе максимально те історичне середовище, в якому він створювався. А цей цвинтар і є одним із елементів того історичного середовища, яке існувало в цій частині міста», – пояснює він.
«Реальна загроза знищення» чи «помилка у проєкті»? Який вигляд має Ханський палац під час російської «реставрації» (фотогалерея)
Своєю чергою, в бахчисарайській адміністрації стверджують, що проведення робіт «не вплине на сприйняття цієї території як об'єкта пам'яті, при цьому благоустрій цієї території приверне увагу покоління, що підростає, до історичного минулого цього місця».
У кого немає минулого, у того немає ні сьогодення, ні майбутнього
«Для Бахчисарая цінність і привабливість мають ось ці «пустирі», а краще – відновлені старі, історично значущі, ханські цвинтарі. Закатати їх під сучасні парки та сквери – злочин. У кого немає минулого, у того немає ні сьогодення, ні майбутнього», – вважає заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який з 2005 до 2014 року керував Бахчисарайською РДА.
Він вважає, що на нинішньому пустирі потрібно не будувати сквер, а відновити цвинтар. За його словами, серед могильних каменів, що збереглися на території Хан-Сараю, є і камені з цього цвинтаря. «Їх можна повернути на місце. Відновивши хоча б кілька могил, позначити це місце як таке, що охороняється державою, перетворивши пустир на археологічний пам'ятник», – зазначає Умеров у коментарі Крим.Реалії.
Шукрі Сейтумеров розповідає, що близько 10-15 років тому його родичі, що живуть поруч із Ханським цвинтарем, показали йому старі надгробки, що зберігаються у дворі. І тоді Сейтумеров сам перевіз їх на територію Ханського палацу.
«Якщо це виставити як алею пам'яті, це наочно підтверджувало б, що за стінами цієї ділянки був цвинтар і сьогодні люди відновлюють свої втрати», – вважає він. На думку Сейтумерова, дізнавшись про те, що на Саускані збирають старе могильне каміння, люди самі почали б привозити надгробки, які після депортації кримських татар у 1944 році нерідко використовувалися в Криму як будівельний матеріал.
«За ісламом через 50 років після останнього поховання на цвинтарі можна знову ховати, – у свою чергу стверджує Сеяр Гафаров. Отже, на його думку, старий цвинтар можна віддати під нові поховання.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
