«Закон із мертвими нормами»: коли Україна скасує вільну економічну зону «Крим»?

Комітет Верховної Ради України з прав людини закликав скасувати вільну економічну зону «Крим», повідомив голова комітету Дмитро Лубінець. Одночасно народний депутат пропонує «ухвалити закон про здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, який не поширюється на фізичних осіб».

Закон «Про вільну економічну зону «Крим» почав діяти з осені 2014 року і, за задумом авторів, був покликаний полегшити евакуацію українських громадян і підприємств з окупованого півострова і врегулювати економічні взаємини з бізнесом, який залишився там. Низка політиків, експертів і правозахисників не раз висловлювали сумніви в доцільності дії цього закону на непідконтрольній Україні території і вказували на його негативні наслідки для громадян ‒ наприклад, статус нерезидентів для кримчан. Про перспективи скасування закону йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розповів Крим.Реалії, як, за його словами, закон «Про вільну економічну зону «Крим» дискримінує українських громадян, які зареєстровані на півострові.

– Ми упродовж двох днів працювали в Херсонській області та спілкувалися з людьми, які досі проживають на території Криму, які переїхали. Через цей закон вони опиняються в дискримінаційному становищі стосовно інших громадян України. Наприклад, якщо кримчанин вивозить своє майно, особисті речі ‒ скажімо, телевізор і холодильник ‒ то, згідно з цим законом, він вважається нерезидентом України й має сплатити податковий збір у 18% від оцінної вартості товарів. Інший приклад: кримчанин отримує спадок на території України, як нерезидент знову ж має віддати ці 18%, хоча для всіх інших громадян це 5%. Нерезиденти також не можуть відкривати рахунки в українських банках для ведення економічної діяльності або для особистих цілей. Ми проголосували наше рішення у вигляді рекомендації для Кабінету міністрів про скасування закону.

На думку Дмитра Лубінця, з законопроєктом про скасування закону має виступити саме український уряд, однак якщо цього не відбудеться, народні депутати візьмуть роботу на себе.

‒ Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда була на нашому засіданні й повністю погодилася, що норми цього закону треба скасовувати. Логіка його ухвалення була тільки одна: щоб підприємці, які залишилися працювати в Криму згідно з українським законодавством, не платили жодних податків, тому що ми й так їх не могли збирати. Може, усі сподівалися, що окупація не буде довгою, і тому хотіли зробити так, щоб до підприємців після повернення українського контролю не були застосовані економічні санкції. Але люди, які переїжджали, постраждали від цього і страждають навіть зараз. А всі, хто хотів займатися економічною діяльністю в Криму, давно перереєструвалися за російським законодавством, українських документів у них немає.

Дмитро Лубінець вважає, що шанси на ухвалення законопроєкту у Верховній Раді України IX скликання, де є партійна монобільшість, досить високі ‒ це може статися після парламентських слухань 18 березня.

Народний депутат України VIII скликання, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров стверджує, що скасувати вільну економічну зону раніше заважали її бенефіціари у структурі української влади.

– Наша позиція незмінна, ми намагалися докласти всіх зусиль, щоб повністю скасувати закон у частині дискримінаційних моментів для громадян України і прибрати норми, які дозволяють українським підприємствам формально працювати в тимчасово окупованому Криму. Ці зусилля були успішні ‒ дуже сильним був спротив тих, хто має бізнес на півострові. Позиція держави має бути дуже чіткою ‒ щоб не було ніяких економічних зв'язків з українським бізнесом у Криму. Поки цього не буде, бізнес шукатиме якісь хитрощі. Звісно, наявність монофракції уможливлює ухвалення будь-якого рішення ‒ як максимально абсурдного, так і позитивного для держави.

Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Ганна Рассамахіна називає «мертвими» більшість норм закону про вільну економічну зону.

– Закон встановив безліч норм, які мали б регулювати економічну, господарську діяльність юридичних осіб у Криму, які продовжують працювати в українському правовому полі. Як ми знаємо, насправді такої роботи ніхто не веде: кримські юридичні особи або змінили свою адресу, перереєструвалися на підконтрольній території, або працюють у російському правовому полі. У підсумку всі ці норми в законі про вільну економічну зону, наприклад, про безготівкові розрахунки з кримськими підприємствами, не працюють, вони мертві. З негативних наслідків закону варто, звісно, зазначити, положення про нерезидентство фізичних та юридичних осіб, які проживають або зареєстровані в Криму. Ця норма була також відображена в постанові Національного банку України №699, і відтоді ця системна проблема тягнеться.

Ганна Рассамахіна зазначає, що позбутися статусу нерезидента кримчанину дозволяє статус внутрішньо переміщеної особи.

– У будь-якому випадку ні мета евакуації людей із Криму, яку проголошували ініціатори, ні мета врегулювання економічних взаємовідносин із півостровом не досягнуті. Вони залишилися на папері. Не думаю, що є конкретна людина або група, яка зацікавлена в цьому законі. Мені здається, річ у тім, що заради його скасування депутатам потрібно зібратися, внести законопроєкт, провести його через комітет, щоб за нього проголосували в сесійній залі. Словом, звичайна ентропія нашого парламенту, в якій грузнуть ця та інші проблеми багато років. Іншими словами, до цієї вільної економічної зони у парламенту просто руки не доходять, тим більше, що Крим зникає з порядку денного, і складно знайти людей, які впряжуться в цю справу. Я не можу прогнозувати, але якщо нарешті вийде скасувати вільну економічну зону, то це буде чудово.

(Текст підготував Владислав Ленцев)