Підконтрольна Росії кримська влада після 2014 року неодноразово заявляла і продовжує заявляти про нібито існуючий значний інтерес Китайської Народної Республіки (КНР) до здійснення інвестиційної та іншої економічної діяльності на анексованому півострові. Однак не наводять вдалих прикладів вкладення «китайських» фінансів в економіку Криму. Більш детальне вивчення «кримських вояжів» окремих груп китайців, що мали місце, участі низки їх представників у діяльності «Клубу друзів Криму», а також у будівельних роботах у Сімферополі наявність інвесторів з КНР також не підтверджує. Тим не менш, російська влада Криму знову заявляє про «інвесторів з Китаю».
Коли і скільки коштів КНР планувала вкласти до анексованого сусідньою Росією Криму? Чи знають про це у Піднебесній? Яка офіційна позиція КНР щодо «кримського питання»? Чи можна вважати «китайськими» інвестиції, якщо їх вкладають громадяни РФ «китайського походження» у кримську «економіку» з Росії? У цих та інших питаннях «кримсько-китайської» економічної взаємодії спробували розібратися Крим.Реалії разом із експертами.
Китайці відкриють у Криму СТО та культурний центр? Про інші плани забули?
За словами депутата російського російського парламенту Криму Юрія Гемпеля, «низка китайських інвесторів планують розгорнути у Криму мережу станцій технічного обслуговування (СТО) для автомобілів, які виробляються в КНР та експортуються до Росії, а також побудувати культурний центр із готелем». Приїзд більшої делегації очікується попередньо в кінці травня.
Це не перший і не єдиний анонс китайських інвестицій в економіку Криму. У ряді випадків у перші роки анексії Кримського півострова російська влада намагалася відштовхуватися від досягнутих напередодні подій 2014 року домовленостей між офіційними Пекіном і Києвом: наприкінці 2013 року китайські інвестори розглядали можливість реалізації в Криму проекту модернізації зрошувальних систем, а також будівництва глибоководного порту.
Китайські компанії готові брати участь у енергетичних проектах у Криму. Про це під час відеомосту «Росія – Китай: перспективи енергетичної співпраці» у квітні 2014 року повідомляв директор Центру досліджень енергетичної стратегії Китаю Інституту світових проблем Ся Ішань.
Станом на серпень 2018 року групи компаній з Бахрейну та Китаю були готові вкласти понад 100 млн євро у будівництво електростанцій у Криму та реалізацію низки інших інфраструктурних проектів на півострові. Про це російським «Известиям» заявляв представник цих компаній в РФ, словацький бізнесмен Штефан Довіна.
«Бізнес Китаю зацікавлений у діалозі» з півостровом, «хоча офіційно ця країна дотримується нейтральної позиції щодо Криму». У середині березня (2019 року — КР) кримська делегація відвідала КНР і отримала офіційне підтвердження участі підприємців з Піднебесної в роботі Ялтинського міжнародного економічного форуму в квітні 2019», – писала в квітні 2019 року «Российская газета» з посиланням на першого заступника російського міністра економічного розвитку Криму Анушавана Агаджаняна.
Вже в червні 2021 року в Криму заговорили про те, що потенційні інвестиції Китаю в Крим оцінюються у 3 млрд. доларів США. Про це російському агентству новин «Супутник» заявив призначений Кремлем генеральний директор «Російської Корпорації розвитку Криму» Дмитро Ворона.
У березні 2022 року російське Мінекономрозвитку Криму заявило про те, що «інвестор планує організувати в Криму Євро-Азійський науково-технологічний індустріальний парк, там буде налагоджено випуск біофармацевтичних продуктів на основі китайських трав, а ліки планується використовувати для лікування пневмонії нової коронавірусної інфекції». За словами Анушавана Агаджаняна, «зустріч із потенційним інвестором уже відбулася». Про результати пошуку майданчика, де може бути реалізовано інвестиційний проект, дотепер не повідомлялося.
Потім була спроба «привернути увагу» офіційного Пекіна публікаціями про китайсько-російські переговори, які нібито мали місце, про будівництво підводного тунелю, який мав пов'язати Кримський півострів з російською Таманню.
Пекін не змінював свою офіційну позицію щодо Криму
Крим буде частиною нового «Шовкового шляху», з 2020 року переконують російські аналітики-сходознавці. Нібито Китай приверне анексований півострів до свого масштабного економічного проекту «Один пояс, один шлях».
У підконтрольному Росії Міністерстві курортів та туризму Криму у березні 2021 року повідомляли про візит на півострів представників з Китаю для «оцінки туристичного потенціалу» Криму. Факт приїзду до анексованого Криму представників КНР набув широкого міжнародного резонансу.
Коментуючи цей візит, секретар Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь заявив, що «співпраця деяких китайських компаній з Кримом «не можна політизувати».
«Позиція Китаю щодо Криму послідовна. Ми сподіваємося, що відповідні сторони зможуть належним чином вирішити проблему за допомогою діалогу та консультацій. Деякі китайські компанії, виходячи з зв'язків і практичних потреб, що історично склалися, здійснюють обміни та співпрацю з Кримом на ринкових принципах. Таку комерційну діяльність не можна політизувати», – цитувало пресслужба Чжао Ліцзяня.
Китайська преса російською мовою в цілому не публікує інформацію про «кримсько-китайську взаємодію» та візити на півострів бізнесменів з КНР, обмежуючись лише новинами загального характеру про події, що відбуваються в контексті війни Росії в Україні або заходи під егідою посольства РФ у Пекіні. Стрічки новин російськомовних сайтів «Женьмінь Жібао», CGTN зупинилася на подіях 2023 року. А на російськомовному сайті «Сіньхуа» Крим згадується лише один раз: 30 квітня 2024 року була опублікована новина про те, що півострів зазнав ракетної атаки.
«Протягом останніх семи років китайці виявляли інтерес до Криму, тому що вони в принципі виявляють інтерес до всього, але через складне становище російського регіону вони не виносили у публічну сферу свої візити», – розповідав у 2021 році «Газеті.RU» російський політолог і китаєзнавець Микола Вавілов. На його думку, Китай просто промацує грунт щодо потенційного визнання Криму, що, у свою чергу, може статися в рамках торгу Пекіна з Росією.
«У своїй зовнішній політиці по відношенню до Москви Китай зайняв позицію «нейтралітету з легким креном у бік Росії», – писав одночасно у статті для журналу «Міжнародне життя» російський доктор політичних наук, дійсний член Академії військових наук, головний науковий співробітник Інституту Китаю та сучасної Азії РАН Володимир Петровський.
Посол Китаю у Франції Лу Шайє у телевізійному ефірі у квітні 2023 року публічно поставив під сумнів належність Криму Україні та статус суверенних держав – колишніх радянських республік. Заява набула резонансу, викликавши негативну реакцію в Україні, Європі та на Заході в цілому, активну дискусію та обмін думками в експертних колах, а також нову заяву МЗС Китаю про незмінність позиції щодо територіальної цілісності України.
Офіційному Пекіну зв'язку з Кримом не потрібні – експерти
Експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смєлянський, оцінюючи заявлені в Криму нові інвестиційні проекти, вказав на їхню мізерність, а також на низку особливостей у тактиці та діях китайського бізнесу.
«Що стосується заявленого Юрієм Гемпелем проекту зі станцій технічного обслуговування, ніхто ж не каже, а скільки таких СТО працюватиму. Цей проект настільки мізерний у порівнянні з глобальними планами чи великими інвестиціями, і, на мій погляд, він якось навіть «не тягне» на інвестиційний і на те, щоб із Китаю спеціально приїжджав інвестор... Схоже, що черговий етнічний китаєць з-поміж громадян Росії з Москви або Владивостока має намір розширити поставки з Піднебесної запасних частин для автомобілів власного виробництва. При цьому почнуть із кількох місць, щоб налагодити постачання деталей до Криму. Заявлений проект саме на такий варіант схожий. І тут одразу інша сторона: український Крим та порушення всіх законів з погляду інвестицій в «окуповані території», – розповів експерт.
Як вважає Юрій Смєлянський, Китай завжди керується власними інтересами.
«При цьому у китайців дуже агресивна манера ведення бізнесу та налагодження бізнес-зв'язків: бізнес-партнер буде їм цікавий доти, доки вони вважають, що з такого партнера можна отримати вигоду. Також Китаю цікавий увесь світ! Звідси – другою характерною рисою закордонного бізнесу Китаю є його присутність там, де можна просунутися чи когось посунути. Тут питання двосторонніх відносин Пекіна та Москви на сучасному етапі ставати дуже своєрідним: з одного боку санкції та обмеження, що змусили великий західний бізнес піти з Росії, а з іншого – російський сегмент став ще більш привабливим та відкритим для китайців. Хоча просування Китаю на російську територію та в економіку РФ йде вже давно, водночас залишається інтерес Китаю до України, який також завжди був: до земель сільськогосподарського призначення. Агресія у бізнесі загалом проявляється не тільки щодо людей, а й щодо природніх ресурсів: використовується абсолютно весь ресурс до виснаження. Тому інвестувати чи вкладатись у підтримку, оновлення чи відновлення ґрунтів китайці не будуть. На їхню думку, це зайві додаткові витрати на чужій землі. Вичерпали ресурс – пішли далі», – заявив співрозмовник журналісту Крим.Реалії.
На його думку, до 2014 року Крим був «логістичним та аграрним інтересом» Китаю: досить згадати плани будівництва порту в Донузлаві – значний і масштабний проект. Проте експерт вважає, що з погляду інтересів громадян України та екології він не ніс у собі нічого перспективного. Було безліч інших менших проектів: будівництво навколо озера в Бахчисараї китайського діснейленду.
«За великим рахунком, окрім масового постачання китайських товарів народного споживання, жодних масштабних інвестиційних проектів в українському Криму Китай не реалізував. У період окупації півострова Росією неодноразово повідомлялося про те, що нібито туди прибували китайські інвестори. І коли сьогодні знову говорять про те, що ось — до Криму знову приїхали інвестори з КНР, то треба таку інформацію перевіряти. Так, зрозуміло, в анексованому Криму російська влада намагається приховувати імена іноземних гостей, але китайці, які часто приїжджають до Криму, виявляються власниками російського, а не китайського капіталу. І такі особи мають громадянство РФ, тривалий час проживаючи на її території. Китайська присутність на території Росії є дуже вдалою: всі російські території, що примикають до китайського кордону, вже давно заселені китайцями. І це не секрет, навіть у Росії з її цензурою та заборонами», – зазначив експерт.
Раніше керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта заявив у коментарях для Крим.Реалії що офіційному Пекіну не потрібні будь-які економічні зв'язки з Кримом, тим більше ціною посилення міжнародної напруженості, і рекомендував офіційному Києву «уважно стежити за подальшими візитами китайських бізнесменів до Криму, щоб не допустити «повзучої легітимізації анексії» Криму».
«Китай не є другом України. Ми маємо це розуміти. Наші друзі, які нам справді допомагають, насамперед США, дивляться на Китай як на ворога, і Китай дивиться на них як на ворога», – резюмував Юрій Смєлянський.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
