Президент Росії Володимир Путін 23 грудня офіційно запустив рух пасажирських потягів мостом через Керченську протоку, проїхавши ним на залізничному автобусі в напрямку Краснодарського краю. Цього ж дня із Санкт-Петербурга до Севастополя вирушив перший потяг. Очікується, що до Криму потяг прибуде 25 грудня, загалом провівши в дорозі 44 години.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв'язку з неузгодженим візитом Путіна в анексований Крим і з відкриттям руху залізничною частиною Керченського мосту. Тим часом Міністерство транспорту Росії запросило додаткове фінансування в розмірі 38,8 мільярда рублів на електрифікацію доріг в анексованому Криму. Про відкриття руху та його важливість для Криму та сусідньої Росії йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Президент Росії Володимир Путін під час урочистої церемонії зробив короткий історичний екскурс і назвав ймовірні показники руху на найближчий рік:
«Xочу вам сказати, що ми не запускаємо його з початку, ми відновлюємо цей рух, тому що вперше цей рух між Петербургом, а перший поїзд буде Петербург ‒ Севастополь, був організований 145 років тому. І за всю історію Російської держави упродовж останніх років переривався тільки тричі: під час Жовтневої революції 1917 року, потім під час Великої Вітчизняної війни й у 2014 році. Ви відновили це. Відновили, щоправда, по-іншому, але надійному, потужному маршруту. Я вас із цим вітаю. Це велика подія. І знаєте, що ще важливо: важливо не тільки те, що після відкриття автомобільного мосту вже мільйони автомобілів проїхали, і не те, що мільйони пасажирів будуть перевезені вже наступного року. А це теж, звісно, велика подія. Планується приблизно 14 мільйонів пасажирів і приблизно 13 мільйонів тонн вантажу перевезти наступного року».
Ексголова комітету з питань промислової політики, транспорту та паливно-енергетичного комплексу російського парламенту Криму Петро Запорожець висловив Крим.Реалії впевненість, що російська влада успішно завершить проєкт.
‒ Все одно буде дорога електрифікована від Керчі й до Джанкоя, а далі тут все вже електрифіковане: від Джанкоя до Сімферополя і до Севастополя. Кошти певні вже оголошені ‒ я думаю, що все буде зроблено. Самим людям, коли пустили нову гілку залізниці, цікаво сісти в потяг і проїхати до Криму. Усім цікаво.
Кримський політолог Євгенія Горюнова переконана, що відкриття залізничного руху Керченським мостом має швидше політичний, ніж економічний сенс.
Якщо це візитна картка Росії ‒ те, що вона робить з Кримом ‒ то страшно уявити, що там далі, у самій РосіїЄвгенія Горюнова
– В цьому випадку це більше піар-акція. Це як візитна картка: важливо показати, що росіяни можуть збудувати міст, запустити автомобільний та залізничний рух. Мовляв, все, що обіцяли, виконали, витратили величезну купу грошей, а тепер ось треба ще електрифікувати залізницю в Криму, про що раніше чомусь не подумали. Думаю, що федеральна цільова програма все збільшуватиметься, а російський бюджет витрачатиме й витрачатиме гроші на Крим. Але така візитна картка ‒ це щось перекошене, покривлене. Якщо це візитна картка Росії ‒ те, що вона робить із Кримом ‒ то страшно уявити, що там далі, у самій Росії. Може, хтось у Криму і сприймає це як великий прорив, але мені здається, більшість кримчан від таких проривів вже втомилися.
Євгенія Горюнова прогнозує, що після відкриття залізничного сполучення ціни на різні товари в Криму не впадуть, всупереч численним обіцянкам російської влади півострова, оскільки Крим залишається логістичним глухим кутом.
Може, хтось у Криму і сприймає це як великий прорив, але мені здається, більшість кримчан від таких проривів вже втомилисяЄвгенія Горюнова
– Тут, звісно, піар розрахований і на росіян, і на Захід, щоб показати: мовляв, усі говорили, що мосту не буде, а ми збудували; говорили, що не зможемо запустити потяги, а ми запустили. Мені здається, це ще й заділ на майбутнє, тому що Путін не дарма сказав, що Росія ще й не таке може. Загалом, готуйся, російський бюджете: вони все далі й далі зариватимуть мільярди в пісок на абсолютно економічно нерентабельні проєкти заради того, щоб показати, що це «могутня» країна. Красиво, всі подивилися, поаплодували ‒ а далі що? Тим більше, що міст навряд чи на сто відсотків російський: швидше за все, там і обладнання імпортне використовували, і технології. Єдине російське в ньому ‒ це ціна. Європейці або китайці збудували б набагато дешевше.
Голова Бюро комплексного аналізу прогнозів Сергій Д'яченко висловлює сумнів у тому, що потяги в анексований Крим конкуруватимуть з автомобільним та авіаційним сполученням.
Автомобільний і авіаційний транспорт набагато перспективніший. Труситися в потязі ‒ не найкращий спосіб поїздки в цей регіонСергій Д'яченко
– Я не думаю, що це зіграє основну роль у різкому збільшенні пасажирського та вантажного потоку з Росії до Криму ‒ це не той обсяг. Товарообіг не такий вже й великий, тому що півострів ‒ не найбільш промислово розвинена територія. Швидше йдеться про полегшення річного доступу росіян на кримські курорти, щоб хоч якось їх завантажити. Автомобільний і авіаційний транспорт набагато перспективніший. Труситися в потязі ‒ не найкращий спосіб поїздки в цей регіон.
Український експерт із питань транспорту В'ячеслав Коновалов вважає, що пасажирські перевезення в Крим із сусідньої Росії не матимуть великий попит.
‒ Проблема саме в тому, що це не регулярне сполучення, не масовий пасажиропотік. З точки зору часу перебування в дорозі, це 12-15 годин у потязі тільки з Ростова. Можна до Керчі дістатися, а потім через весь Крим петляти до Джанкоя, звідти до Сімферополя, потім до Південного берега Криму. Я згадую себе в дитинстві, коли з Києва півтора дня їхав до Євпаторії ‒ для мене це був перший і останній раз. Нічого робити ‒ потягом поїхати з Мурманська до Криму! Це ще одна забава ‒ як-небудь поїхати куди-небудь, але як на мене, це дуже дорога розвага, і не впевнений, що вона матиме масовий попит. Мені дуже цікаво, скільки людей купуватиме квитки. Вони це запустять, але наскільки довго протримається інтерес? Якою буде глибина продажів? Нехай продадуть на місяць вперед, а далі? Як це окупатиметься?
В'ячеслав Коновалов вказує на те, що «Російські залізниці» офіційно не мають стосунку до перевезень в анексований Крим, замість цього ними займається приватна компанія «Гранд Сервіс Експрес» ‒ очевидно, через небажання великого транспортного оператора потрапити під західні санкції.
Планується, що потяги до сусідньої Росії курсуватимуть із чотирьох кримських міст: Сімферополя, Севастополя, Євпаторії та Феодосії. Потяги до Криму курсуватимуть із Москви, Санкт-Петербурга, Мурманська, Єкатеринбурга та Кисловодська. Поки що приватний перевізник пропонує потяги за двома маршрутами: Санкт-Петербург ‒ Севастополь і Москва ‒ Сімферополь. Останній позначений номером 27/28. Під такими ж номерами до російської анексії Криму ходив потяг із Києва до Севастополя.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
