Повідомлення про встановлення бонових загороджень біля Керченського мосту з'явилися у кримських пабліках та російських ЗМІ. Стверджується, що це убереже міст у разі атак морських дронів. Крим.Реалії запитали у військових експертів, чи здатні бонові загородження біля Керченського мосту зупинити морські дрони ЗСУ.
Керченський міст «додатково убезпечили спеціальними протидиверсійними боновими загородженнями», які «в перспективі захищатимуть міст від атак на всій його протяжності», повідомляє телеграм-канал Mash.
«Такі загородження призначені для захисту від надводних та підводних дронів, які останнім часом дедалі активніше використовує Україна. Це як і надана НАТО техніка, так і перероблені під дрони-камікадзе гідроцикли», – йдеться у повідомленні телеграм-каналу.
Повідомлення про спорудження бонових загороджень проілюстровано фотографією, проте берегова лінія на задньому плані не відповідає географії Керчі. Щодо Таманського берега, інформації для ідентифікації недостатньо. Але, судячи з нечисленних фото та відео, знятих з висоти пташиного польоту, на цій ділянці переважає степовий ландшафт.
Фотографія могла бути опублікована Mash як ілюстрація, проте інформацію про встановлення бонових загороджень біля Керченського мосту публікують чимало російських та кримських ЗМІ. Раніше російські військові заборонили прохід та стоянку маломірних суден у Керченській протоці.
Після повторної атаки на Керченський міст у російських ЗМІ залунали заклики убезпечити цей об'єкт, згадували і тему встановлення бонових загороджень. Зокрема, член комітету з оборони Держдуми РФ Дмитро Кузнєцов заявляв, що для захисту мосту від дронів «комусь треба було ухвалити рішення встановити навколо нього примітивні бонові загородження чи протичовнові сталеві сітки».
Військовий експерт Сергій Мигдаль заявив раніше в ефірі російської служби Радіо Свобода, що для захисту від морських дронів «підходять старі перевірені способи захисту – так звані бонові загородження, які складаються з сіток, великих поплавців як на воді, так і під водою».
Інші експерти сумнівалися у доцільності такого підходу, оскільки під аркою Керченського мосту розташовується судноплавний Керч-Єнікальський канал. Російський військовий експерт Василь Дандикін в ефірі радіо «Спутник» зазначав: «Біля входу до Севастопольської бухти встановлені бонові загородження або протичовнові сітки. Вони закриваються та відкриваються, коли проходять кораблі, для того, щоб не проникали диверсанти. Але уявіть собі довжину Кримського мосту – це кілометри й кілометри. Крім того, тут судноплавний рух».
У Керчі поки що не повідомляють про встановлення загороджень. Джерело, що має інформацію про навігацію в Керченській протоці, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, висловило Крим.Реалії думку, що встановлення бонових загороджень біля Керченського мосту може виявитися складним завданням.
За його словами, у Керченській протоці – сильні морські течії, особливо у районі арки Керченського мосту. З настанням вітряної погоди бонові загородження можуть бути зірвані із кріплень. Експерт нагадав про шторм 2007 року, коли в Керченській протоці затонули п'ять танкерів та суховантажів, ще десяток сіли на мілину та отримали різні пошкодження.
Втім, на думку експерта, якщо російським військовим вдасться встановити бонові загородження, то їм простіше буде охороняти Керченський міст, навіть якщо вони залишать вільним прохід під аркою, оскільки ширина цього проходу становить лише 200 метрів.
Український військовий експерт, полковник запасу ЗСУ, кримчанин Владислав Селезньов у коментарі Крим.Реалії повідомив, що російські військові використовують бонові загородження в Севастополі і могли б спробувати застосувати цей метод біля Керченського мосту.
У них ключове завдання – захистити опори мостуВладислав Селезньов
«Бонові загородження росіяни наразі активно використовують на вході до Стрілецької бухти Севастополя. Однак ми бачимо, що наші сучасні дрони час від часу примудряються через ці бонові загородження перестрибувати. Найімовірніше, якщо створюватимуть бонові загородження, їх чіплятимуть насамперед на південь від Керченського мосту, бо наші дрони заходять саме з акваторії Чорного моря. З боку Азовського моря ми поки що не маємо можливості. Виникає питання: як вони зможуть зробити так, щоб ходили кораблі? Думаю, там буде частково – не під судноплавною частиною, а ближче до Тузли. У них ключове завдання – захистити опори мосту», – повідомив Селезньов.
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії наголосив, що для аналізу ситуації необхідно бачити супутникові знімки. Щодо використання таких загороджень проти атак з моря, за словами військового експерта, то ця ідея не нова.
Це вдвічі ускладнює завдання, але не робить його нездійсненним. На удар потрібно вдвічі більше засобів ураженняПавло Лакійчук
«В принципі, ідея з їхньої точки зору правильна: це старий традиційний метод боротьби з торпедами, підводними човнами. Це вдвічі ускладнює завдання, але не робить його нездійсненним. На удар потрібно вдвічі більше засобів ураження. Грубо кажучи, перший морський дрон має прорвати бонову огорожу, а другий має увійти у цей прохід. Це підтверджують атаки на севастопольську морську базу: після масштабної атаки восени минулого року росіяни перекрили там усе. Вони втекли до Севастопольської бухти з вузьким входом і поставили там ще дві лінії бонових огорож. У Південній бухті і не лише позакривали боновими загородженнями всі місця стоянки, але українські військові все одно їх проривають. Це складніше, але «працювати» можна», – наголосив Лакійчук.
Лакійчук підкреслив, що спроби російських військових посилити захист об'єктів у Криму не будуть результативними, оскільки ЗСУ після кожного удару оцінюють реакцію супротивника та вдосконалюють свою тактику.
Владислав Селезньов в коментарі Крим.Реалії нагадав, що в російських ЗМІ і раніше неодноразово лунали заяви про посилення захисту мосту через Керченську протоку.
Російська пропаганда бреше, коли стверджує, що Керченський міст «надійно закритий» з неба, суші, води та під водоюВладислав Селезньов
«Російська пропаганда бреше, коли стверджує, що Керченський міст «надійно закритий» з неба, суші, води та під водою – ми вже неодноразово бачили, що це не працює так, як розповідають російські пропагандисти», – додав військовий експерт.
17 липня внаслідок вибуху був пошкоджений міст через Керченську протоку. Один проліт автомобільного мосту зійшов із опори, інший був пошкоджений. За повідомленнями, подружжя з Росії, яке їхало на відпочинок до Криму, загинуло у своєму автомобілі на мосту, їхню доньку госпіталізували. Російський антитерористичний комітет заявив, що на Кримський міст «була здійснена терористична атака», Слідком РФ порушив кримінальну справу.
Міністр оборони України Олексій Резніков 25 липня повідомив, що Київ продовжить завдавати ударів у Криму та атакувати Керченський міст. На питання, чи є метою України остаточне виведення мосту з ладу, Резніков відповів: «Це нормальна тактика – руйнувати логістичні лінії свого ворога».
Журналісти Крим.Реалії зафіксували понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначивши їх наінтерактивній карті Криму, де зібрано 223 військові об'єкти РФ з геолокаціями. Наразі на карті 12 категорій, 232 військові об'єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також відмічені місця «прильотів» по російських військових об'єктах та логістичній інфраструктурі.
Мешканцям Криму рекомендують триматися подалі від російських військових об'єктів. Як заявив заступник постійного представника президента України в АРК Денис Чистіков, це є небезпечним для життя.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Керченський міст
Автодорожню частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше відкрився рух вантажного транспорту.
У грудні 2019 року президент Росії Володимир Путін запустив рух пасажирських поїздів мостом.
Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України до анексованого Криму Керченським мостом.
МЗС України висловило рішучий протест через запуск руху залізничною частиною Керченського мосту. А представництво президента України в Автономній Республіці Крим заявило про протиправність запуску цього залізничного сполучення.
Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо компанії Grand Service Express, яка здійснює залізничні пасажирські перевезення Керченським мостом.
П'ятий президент України Петро Порошенко заявив, що незаконне будівництво Керченського мосту в анексованому Росією Криму є черговим свідченням зневаги до міжнародного права з боку Кремля. Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту в 2014 році – після анексії Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
