Вибух на Керченському (Кримському) мосту: в чому вигода ЗСУ та як Росія може відповісти Україні

Міст через Керченську протоку знову пошкоджено – один із прольотів 17 липня був частково зруйнований. Росія звинувачує Україну в ударі морськими безпілотниками, Київ офіційно не підтверджує причетність до цього інциденту. Чи могли ЗСУ завдати удару по Керченському мосту, якими проблемами це загрожує російській армії та чим може Росія відповісти Україні – читайте у матеріалі Крим.Реалії.

У ніч проти 17 липня в Керчі пролунали звуки вибухів, почали з'являтися повідомлення про руйнування внаслідок пошкодження прольоту Керченського мосту. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що на Керченському мосту «відбулася надзвичайна подія в районі 145-ї опори з боку Краснодарського краю (сусідньої Росії – КР)», рух мостом було зупинено.

У кримських пабліках зранку 17 липня почали публікувати фото та відео зруйнованого прольоту Керченського мосту. Повідомляли про два вибухи – о 3:04 та о 3:20 за місцевим часом. Інформацію про пошкодження мосту підтвердили у Мінтрансі РФ.

Російська влада стверджує, що пошкодження Керченського мосту сталося внаслідок атаки морських безпілотників. Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за статтею «Теракт». Губернатор Бєлгородської області РФ В'ячеслав Гладков стверджує, що на Керченському мосту постраждали жителі Бєлгородщини: чоловік та дружина загинули, їхня 14-річна донька постраждала.

Крим.Реалії не можуть оперативно перевірити цю інформацію або отримати підтвердження з незалежних джерел, оскільки Кримський півострів окупований Росією.

В Україні удар по Керченському мосту офіційно не підтверджують, але активно коментують. Радник Офісу президента України Михайло Подоляк написав у твіттері, що «будь-які незаконні конструкції, що використовуються для доставки російських інструментів масових вбивств, недовговічні. Незалежно від причин руйнування».

Речник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов заявив, що «будь-які логістичні проблеми – це додаткові ускладнення для окупантів, які створюють потенційні переваги для українських сил оборони», і нагадав слова голови управління Кирила Буданова про те, що Керченський міст – «конструкція там зайва».

Керівник пресцентру Сил оборони Півдня Збройних сил України Наталія Гуменюк заявила вранці 17 липня, що пошкодження Керченського мосту може бути російським сценарієм, реалізованим перед продовженням «зернової угоди» та в очікуванні українського контрнаступу.

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук, коментуючи Крим.Реалії пошкодження Керченського мосту та заяви українських речників, наголосив, що зараз недостатньо інформації, щоб робити висновки про те, чим саме було завдано удару по мосту і наскільки сильні пошкодження отримала конструкція. Проте вже чітко зрозуміло, що це створює серйозні логістичні проблеми для Росії.

Чим вигідне ЗСУ пошкодження Керченського мосту:

• Повне перекриття трафіку між Кримом і Краснодарським краєм РФ, навіть короткочасне – це припинення постачання боєприпасів і палива для російського угруповання, яке обороняється від сил ЗСУ, що наступають на півдні.
• Як мінімум тиждень, за словами експерта, російська військова логістика буде ускладнена: «річка військових поставок РФ перетвориться на струмок».
• Кожна подібна операція – це широке поле для аналізу та отримання досвіду для подальших операцій ЗСУ. «Роботи для розвідки зараз буде багато», – зазначив Павло Лакійчук.

«Зараз проліт упав – і дехто каже: ну це ж не весь міст зруйнували. Ні, не зруйнували, це не назавжди. Власне, якби його зовсім зруйнували, росіяни почали б шукати нові способи логістики для свого угруповання, і знайшли б. Це все одно було б тимчасове вирішення проблеми. Те, що сталося, – теж тимчасове, але для України зараз кожна година (затримки військових поставок РФ – КР) важлива. Постачання снарядів затримається щонайменше на два дні, а це дуже багато: це ціна життів наших воїнів», – зазначив експерт.

«Росіяни завжди відстають на два кроки»

Лакійчук нагадав, що тижнем раніше в Керчі спрацювали російські ППО, і очевидці повідомляли про «приліт» у море. Павло Лакійчук заявив тоді Крим.Реалії, що однією з метою подібних операцій для ЗСУ може бути збір даних та аналіз роботи російських ППО. З огляду на часткову руйнацію Керченського мосту в ніч проти 17 липня, Лакійчук не виключає, що це могла бути «розвідка боєм», коли під час нальоту виявляються засоби протиповітряної та протидиверсійної оборони противника.

Що стосується заяв російської сторони щодо атаки морських дронів на Керченський міст, військовий експерт не виключає подібної версії. Лакійчук нагадав, що Україна почала розробляти цей вид озброєння у складних воєнних умовах, проте це може бути перевагою для виробництва нових типів зброї.

«Техніка зараз постійно вдосконалюється. Прогрес у таких умовах відбувається значно швидше, тому що не потрібно витрачати час на заводські випробування: зробили моделі, випробували їх у реальному бою, наступну партію вже роблять з урахуванням необхідних побажань. Зазвичай розробка озброєння у воєнний період відбувається на три порядки швидше, ніж у мирний час», – пояснив він.

Руйнування Керченського мосту цього разу сталося на ділянці ближче до російського берега. Незважаючи на те, що Україна поки що не взяла на себе відповідальність за інцидент, це порушує питання щодо здібностей українських сил завдавати ударів на значній відстані. Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що Росія недооцінює можливості ЗСУ.

«Однозначно у ЗСУ можливості в стратегічному плані кращі, ніж думають у Росії. Росіяни ще не знають, що ми робитимемо з ними далі. Це стосується і конкретних видів озброєння. Щоразу росіяни відстають від ефективності ЗСУ, коли українські військові використовують нові види озброєння. Наприклад, у РФ заздалегідь знають, що Україна отримає HIMARS чи Storm Shadow. Росіянам відомі їхні тактико-технічні характеристики. Але «хаймарси» вже роблять свою справу, а росіяни починають протидіяти лише за місяць-два. Росіяни завжди відстають на два кроки. Це великий плюс», – наголосив експерт.

«Якщо падають прольоти – значить, опори «гуляють»

Керченський міст уже вдруге зазнає серйозних пошкоджень. Вперше прольоти постраждали після вибуху та пожежі у жовтні 2022 року. В Україні міст через Керченську протоку називають законною ціллю для ЗСУ, оскільки через нього Росія перекидає військову техніку, паливо та озброєння для свого південного угруповання.

Українські військові неодноразово використовували пошкодження мостових переправ для порушення логістики противника. 2022 року ЗСУ завдавали ударів по мостах на окупованій Херсонщині – Антонівському, Дар'ївському та Каховському, що, за повідомленням Києва, «значно послабило» логістику армії РФ. Згодом українські військові звільнили Херсон, у Росії втечу російських військових назвали «жестом доброї волі».

Відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії про запас міцності Керченського мосту, Павло Лакійчук зазначив, що, на відміну від Антонівського мосту в Херсоні, який проєктували за радянських часів, міст через Керченську протоку збудовано на ділянці з нестабільним піщаним, мулистим дном. Ще до початку будівництва низка вчених та експертів попереджала, що особливості морського дна не дозволяють зводити в Керченській протоці таку масштабну конструкцію.

«Вони збудували міст на слабкому дні. Ми вже вдруге переконуємося, що прольоти там падають. А якщо падають прольоти – значить, опори під ними «гуляють» від фізичного впливу. Навіть без будь-яких ударів спостерігачі демонстрували, що відбувається часткове руйнування опор мосту. Можливо, він простоить досить довго, якщо не буде жодних надзвичайних ситуацій, але я думаю, що Збройні сили України забезпечать це московитам», – наголосив Лакійчук.

На фото та відео з Криму наразі видно пошкодження дорожнього полотна та прольоту автомобільної частини Керченського мосту. Однак ця інформація не дає уявлення про те, наскільки сильні пошкодження отримав міст.

Віцепрем'єр РФ Марат Хуснуллін заявив, що водолази проводять обстеження опор Керченського мосту. Він також додав, що Росія має намір поновити пошкоджені ділянки.

«Злякалися вони серйозно»

Вранці 17 липня було закрито Керченську переправу, рух суден у Керченській протоці було зупинено. Павло Лакійчук бачить у цьому одразу два позитивні моменти для української армії.

«Було перекрито всі шляхи сполучення з Кримом, це великий плюс. Але, з іншого боку, це також свідчить, що у росіян там була паніка. Якщо повністю перекрили судноплавство в Керченській протоці – отже, вони злякалися серйозно», – каже експерт.

При цьому забезпечити військові постачання морським шляхом, не залучаючи Керченський міст, Росія може спробувати, вважає Павло Лакійчук. Однак можливостей буде значно менше.

За словами експерта, РФ може задіяти великі десантні кораблі, що перебувають у Чорному морі, для перекидання військових вантажів із Росії до Криму. Однак багато залежить від того, яким морським маршрутом здійснюватимуться ці поставки.

«Якщо вони повністю задіють усі свої десантні кораблі, ще якісь сили, багато залежатиме від плеча: чи перекидатимуть із Новоросійська до Севастополя, чи курсуватимуть у Керченській протоці – порт Крим – порт Кавказ. Я важко уявлю собі таке, але це також можливо», – зазначив Лакійчук.

Чим Росія може відповісти Україні?

Незважаючи на те, що офіційно Київ не взяв на себе відповідальність за вибух на Керченському мосту, в Росії закликають до відповіді: у тому числі до ударів по «центрах ухвалення рішень». Коментуючи це, Павло Лакійчук зазначив, що Росія «не потребує приводів для своїх злочинів».

«Мене запитували, як Росія може використовувати цю ситуацію. Я вважаю, що насправді ніяк. Росіяни не роблять якихось дій у відповідь. Вони можуть використовувати ту чи іншу ситуацію як відповідь. Згадайте удари дронами по Москві: через 6 або 12 годин був потужний ракетний наліт на Україну, і росіяни говорили, що це відповідь. Вибачте, але така «відповідь» готується тижнями – і це лише оперативне планування плюс ще кілька днів безпосередня підготовка. «Удар у відповідь» за кілька годин – це нісенітниця. Це запланований наперед удар, який був використаний як привід. Зараз вони також можуть використати цю ситуацію як привід для будь-якого свого злочину», – наголосив він.

Щодо версії про російську провокацію в день завершення «зернової угоди», Павло Лакійчук зазначив, що Росія і раніше робила спроби використати різні інциденти для того, щоб впливати на ситуацію.

«Є версія, що росіяни могли зробити таку провокацію (на Керченському мосту – КР) з метою зірвати пролонгацію зернової угоди». Але я думаю, що росіяни можуть використати для цього будь-яку нагоду. Згадайте паузу в зерновій угоді: коли українські дрони вдарили по російських військових кораблях у севастопольській бухті, росіяни зробили «гарний жест» та вийшли із зернової угоди. Але за тиждень вони зрозуміли, що вистрілили собі в ногу, і повернулися назад. Але якщо це провокація Росії, то дуже дорога», – наголосив експерт.

Увечері 17 липня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував «надзвичайну подію» на Керченському мосту, заявивши, що «один зламаний російський міст означає менше зламаних життів українців».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.