Літо 2023 року стало «спекотним» для Криму: в різних районах півострова лунають вибухи на російських військових об'єктах, детонують боєприпаси, евакуювали населення. Росія звинувачує в атаках Збройні сили України. У Києві активно коментують ці події, але не завжди беруть відповідальність за те, що відбувається. Про те, які об'єкти перебувають у зоні підвищеного ризику, чого очікувати кримчанам і взагалі – що відбувається на Кримському півострові цього літа, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Червень і липень цього року запам'ятаються великою кількістю повідомлень про вибухи на російських військових об'єктах. Географія інцидентів широка: повідомлення про атаки надходять з різних регіонів Кримського півострова.
Крапки на карті, якими позначають «прильоти», збігаються з розташуванням російських фортифікацій і військових об'єктів у Криму. Мапу російських військових об'єктів створили та регулярно оновлюють журналісти Крим.Реалії.
Жителям Криму рекомендують триматися подалі від російських військових об'єктів. Як заявив заступник постійного представника президента України в АРК Денис Чистіков, це небезпечно для життя. Він наголосив, що «Збройні сили України працюють лише по військових об'єктах і по російських військових».
Хроніка вибухів та атак на військові об'єкти РФ у Криму влітку 2023 року
За неповні два місяці у Криму внаслідок вибухів, пожеж та ймовірних атак постраждали російські військові об'єкти, розташовані у різних районах Кримського півострова.
22 червня з'явилися повідомлення про удар по Чонгарськом мосту. У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що українські війська вдарили по мостах на Чонгарі ракетами Storm Shadow.
9 липня пролунали вибухи в Керчі та на околицях. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що в районі Керчі російські ППО нібито збили крилату ракету.
17 липня внаслідок вибуху було пошкоджено міст через Керченську протоку. Один проліт автомобільного мосту зійшов з опори, другий був пошкоджений. За повідомленнями, сімейна пара з Росії, яка їхала на відпочинок до Криму, загинула у своєму автомобілі на мосту, їхню доньку госпіталізували. Російський антитерористичний комітет заявив, що на Кримський міст «була здійснена терористична атака», Слідком РФ порушив кримінальну справу.
19 липня у Кіровському районі біля села Кринички сталася масштабна детонація боєприпасів на Старокримському полігоні. Російський глава Криму Сергій Аксьонов оголосив про евакуацію з прилеглої до полігону зони мешканців п'яти населених пунктів (понад дві тисячі осіб).
20 липня жителі Роздольного повідомили про вибух у центрі селища. Російський глава Криму Сергій Аксьонов заявив про чергову атаку безпілотника на півострів. За його словами, дрон пошкодив чотири адміністративні будівлі, загинула дівчинка-підліток.
22 липня російська влада Криму повідомила про атаку безпілотників в Октябрському Красногвардійського району. Тут розташована російська авіабаза «Октябрське», де почалася детонація боєприпасів. Управління стратегічних комунікацій української армії заявило, що «Сили оборони України знищили нафтобазу та склади армії РФ у тимчасово окупованому Октябрському».
Того ж дня, 22 липня, з'явилася інформація про те, що БПЛА атакував російську нафтобазу у Красногвардійському районі Криму, розташовану біля залізничної станції Елеваторна. Російська влада Криму оголосила про евакуацію населення в радіусі 5 км від місця НП і призупинення залізничного сполучення.
24 липня надійшла інформація про вибухи на російському складі боєприпасів у Джанкойському районі та детонацію боєприпасів у районі авіабази «Веселе» (Каранкут). У кількох селах Джанкойського району оголосили евакуацію. За словами Аксьонова, у небі над Кримом нібито збили 11 безпілотників.
Того ж дня, 24 липня, стало відомо про вибух на російській ремонтній базі військової техніки біля села Новостепове Джанкойського району Криму.
Атака безпілотників у Севастополі
16 липня кореспонденти Крим.Реалії повідомили про вибухи та стрілянину в Севастополі. За їхніми словами, з четвертої ранку було чути стрілянину з автоматичної зброї, кілька разів спрацьовувала російська система протиповітряної оборони, очевидці стверджували, що бачили безпілотники. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв повідомив про атаку в районах Севастопольської бухти, Балаклави, Херсонеса та мису Манганарі. За його словами, було збито два БПЛА, п'ять знешкодили силами РЕБ, два надводні безпілотники знищили на зовнішньому рейді.
Російська влада Севастополя також кілька разів пояснювала звуки вибухів і стрілянини «навчаннями» російських військових (це було 12 липня) та «плановим знищенням боєприпасів часів Другої світової війни» (4 липня).
Атаки в Чорному морі
11 червня у Міноборони РФ повідомили про атаку на розвідувальний корабель Чорноморського флоту РФ «Приазовье» у Чорному морі, за 300 кілометрів від Севастополя.
25 червня Міністерство оборони Росії повідомило про атаку на патрульний корабель «Сергей Котов» Чорноморського флоту РФ, який перебував у південно-західній частині Чорного моря, приблизно за 370 км від Севастополя.
«Кримська» стратегія ЗСУ: що буде далі
Про що говорить аналіз мапи вибухів та атак у Криму, і чи можна робити висновки про стратегію Збройних сил України влітку 2023 року, Крим.Реалії запитали керівника проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павла Лакійчука.
За словами військового експерта, у Криму зафіксовано удари по місцях базування російської авіації, складів, логістичних маршрутів. Лакійчук висловив думку, що події у Криму варто розглядати не окремо, а в контексті наступальної операції ЗСУ на південному напрямку. Він нагадав слова заступниці міністра оборони України Ганни Маляр, яка заявила 25 липня, що українські війська просуваються в умовах переваги противника.
Командування застосовує стратегію виснаження противника шляхом руйнації його тилу – від передової до Азовського моряПавло Лакійчук
«У цих умовах командування застосовує стратегію виснаження противника шляхом руйнації його тилу – від передової до Азовського моря. Крим – це продовження логістичних ланцюжків РФ, там лише два шляхи: від Таганрога через Маріуполь, і основний – через Крим, який Росія перетворила на суцільний хаб. Саме тому можна розглядати окремо удари по Чорноморському флоту РФ, а решту ударів, включаючи Керченський міст, виключно з метою перерізання шляху постачання та затримки постачання ворожих військ», – зазначив він.
Ударами по аеродромах, де базується російська авіація, ЗСУ перешкоджають завданням ударів по українських містах. А от Веселе, Октябрське, Старокримський полігон, а також залізничний вузол «Джанкой», хоч вони виглядають різними, насправді є однією групою цілей, вважає Лакійчук.
Джанкой – це ключова точка залізничної мережі Криму. Тому «прилітати» туди буде, як у ЧорнобаївціПавло Лакійчук
«Це склади боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів. Те, що їх на мапі вчасно позначили Крим.Реалії, це правильний крок. Усі військові об'єкти у Криму після 2014 року контролює Міноборони РФ. Їм це зручно: аеродроми мають власні залізничні колії, потужні укриття, місця для зберігання палива. По суті, це готові склади, які використовує Росія – і у Веселому, і в Октябрському. Те саме стосується і Старокримського полігону: ЗСУ дізналися, що там склад боєприпасів – отже, рано чи пізно туди мало «прилетіти». Винятком, можливо, є Джанкой, але це ключова точка залізничної мережі Криму, там будь-яке вільне місце – для складування боєприпасів та палива. Тому «прилітати» туди буде, як у Чорнобаївці», – наголосив військовий експерт.
Павло Лакійчук зазначив, що ЗСУ вдосконалюють свої навички, стратегію, матеріально-технічну базу, і результат видно на мапі вибухів та атак на російські військові об'єкти у Криму.
У Криму в другій половині літа курортний сезон буде не менш «цікавим». «Бавовна» розцвітатиме пишноПавло Лакійчук
«Відбувається вдосконалення тактики: ворог реагує, ЗСУ щось змінюють, знову пробують. Це вже не 2022-й, це 2023 рік. Українці творять чудеса. До речі, у вівторок росіяни повідомили, що українці уразили патрульний корабель класу «Буян» біля узбережжя Севастополя. Корабель начебто вцілів, нібито вони знищили морські дрони, які його атакували, але сам факт атаки для них став шоком. А після цієї атаки наші військові зроблять висновки. Як кажуть, вдала атака – це урок, а невдала – два уроки. Наші воїни навчаються швидко та на «відмінно», – сказав він.
Щодо прогнозів стосовно Криму, Павло Лакійчук обережний у своїх припущеннях. За його словами, ситуація значною мірою визначатиметься тим, як розвиватиметься український наступ на півдні та якою буде ситуація на сході України.
«Залежно від того, де будуть стратегічні чи оперативні успіхи, розвиватиметься напрямок подальших наступальних дій ЗСУ. Поки очевидно, що наступний напрямок – південний, подивимося, як розвиватиметься ситуація. У Криму в другій половині літа курортний сезон буде не менш «цікавим», ніж у першій половині. Усі любителі екстрим-туризму з Росії можуть їхати до Криму, якщо вони хочуть відчути, що таке війна. «Бавовна» розцвітатиме пишно – думаю, що з кожним днем все активніше», – зазначив Павло Лакійчук.
Міністр оборони України Олексій Резніков 25 липня повідомив, що Київ продовжить завдавати ударів у Криму та атакувати Керченський міст. На питання, чи є метою України остаточне виведення мосту з ладу, Резніков відповів: «Це нормальна тактика – руйнувати логістичні лінії свого ворога».
Журналісти Крим.Реалії зафіксували понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначивши їх на інтерактивній мапі Криму, де зібрано 223 військові об'єкти РФ з геолокаціями. Наразі на карті 12 категорій, 232 військові об'єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також позначені місця «прильотів» по російських військових об'єктах і логістичній інфраструктурі. Кримчан закликають не наближатися до російських військових об'єктів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
