11 жовтня 2017 року ранок кримського татарина Марлена Асанова традиційно почався з молитви. У цей час десятки співробітників ОМОНу увірвалися до його будинку з обшуком. Дружина Айше згадує слова, сказані чоловіком у той день незадовго до приходу силовиків:
«Чую, як він обійняв нашу дочку, і каже, ніби пошепки, але я чую це: «Нехай тих, хто перебуває в катівнях тюрем, Аллах швидше поверне додому, і вони зможуть обійняти своїх дітей і відчути їхній запах». Мене це настільки зворушило, що досі звучить у вухах».
Марлена Асанова в Бахчисараї знають як власника етнографічного комплексу «Караван Сарай ‒ Салачик». Знають як мецената, який щорічно влаштовував у місті мусульманські свята. Знають як активіста, який довгий час допомагав сім'ям ув'язнених. А потім сам став одним із них.
Силовики звинуватили його в участі в забороненій на території Росії ісламській політичній організації «Хізб ут-Тахрір». Правозахисники вважають її заборону політично мотивованою дискримінацією за релігійною ознакою.
Марлену Асанову було 11 років, коли сім'я повернулася до Криму. Він закінчив школу в селі Голубінка Бахчисарайського району, потім вивчився на філолога й почав працювати викладачем кримськотатарської мови та літератури в рідній школі.
Свою майбутню дружину він теж зустрів у школі ‒ вона була однією з його учениць.
«У мене був випускний, і він перед усіма подарував мені величезний букет троянд. Цим самим він дав зрозуміти, щоб ніхто не підходив, щоб усі знали», ‒ згадує вона.
Марлен дуже любить Крим. Ця його любов і бажання показати іншим, який гарний півострів і яка багата кримськотатарська культура, надихнули його на створення екскурсійного туру «В гостях у кримських татар».
Пізніше він відкрив етнографічний музей у селі Соколине. У старому кримськотатарському будинку він зібрав велику колекцію традиційних предметів побуту з усього Криму. На базі музею стали відроджувати й національні ремесла: майстриня ткала килими та проводила майстер-класи для туристів. Потім було відкриття кав'ярні та ресторану кримськотатарської кухні в історичній частині Бахчисарая. До того ж Марлен захопився фотографією і багато знімав різні куточки Криму.
Після хвилі арештів у Бахчисараї у травні 2016 року Марлен Асанов почав активно допомагати сім'ям заарештованих кримських татар, був учасником громадського об'єднання «Кримська солідарність». За це торік Марлен, уже перебуваючи за ґратами, був вшанований волонтерською премією «Євромайдан SOS». Отримати нагороду до Києва замість нього приїхали друзі.
З 2014 року в його ресторані не раз проводилися обшуки та перевірки. Після кількох судових засідань і громадських слухань суд постановив закрити заклад.
Марлен Асанов чотири рази здійснював паломництво в Мекку. Один раз ‒ разом із дружиною. У Марлена Асанова троє синів і дочка. Хлопчики за відсутності батька продовжують займатися домашнім господарством, розводять кроликів і захоплюються спортом, а 4-річна Сафіє щодня пише батькові листи та малює листівки.
«Мій бабашка (татко ‒ КР) ‒ герой, він намаз читає і Коран. Ми його дуже любимо й чекаємо його» ‒ написала вона в одному з численних листів.
Більше року Марлен Асанов перебуває в СІЗО, за цей час йому не дозволили жодного побачення з родиною. Єдина можливість побачитися ‒ кілька секунд у коридорі або біля входу в суд, коли його заводять до будівлі. Українська правозахисна ініціатива Let My People Go внесла його до списку ув'язнених через політичні мотиви в Росії та Криму. Марлену Асанову загрожує від 15 років до довічного ув'язнення.
