Ім’я білоруса Янки Купали (1882–1942) добре відоме в Україні. Його поезії вивчали в школі, його збірки видавали у перекладі сучасних українських класиків, серед яких Максим Рильський і Микола Бажан, Андрій Малишко, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Роман Лубківський, Дмитро Павличко, Микола Нагнибіда і багато інших славних літературних імен.
Сам він захоплювався українською літературою, особливо Тарасом Шевченком, перекладав його твори білоруською. «Заповіт» у власному перекладі Янка Купала прочитав на могилі Шевченка у 1939 році, до 125-ї річниці Кобзаря:
Як памру я, пахавайце
На Ўкрайне мілай,
Сярод стэпу на кургане,
Дзе продкаў магіла:
Каб нязьмеранае поле,
Дняпро і абрывы
Было відна,— было чутна,
Як раве бурлівы!
Кілька своїх поезій він присвятив окремо Тарасові Шевченку.
Мало хто знає, що Янка Купала у 1929 році був обраний академіком Національної академії наук України.
І напевно мало кому в Україні відомо, що автором заклику «Жыве Беларусь!», який нині є слоганом білоруських патріотів, є саме Янка Купала.
Але як не любити свою сіножать,
Пісню рідних батьків, сивобрових матусь,
Свою хату, свій сад і вітри, що кричать, –
Таж то зойк, таж то крик, що живе Білорусь! – писав Купала у 1907 році.
Білоруси називають його не тільки поетом і публіцистом, а й пророком.
Художній фільм «Купала» про життя і загадкову смерть поета досі не вийшов на екрани.
Показ стрічки, завершеної наприкінці минулого року, відклали в грудні через президента Білорусі Олександра Лукашенка. Як казав режисер стрічки Володимир Янковський, Лукашенко не встиг схвалити фільм, тому глядачі змушені чекати.
На сайті кіностудії «Білорусьфільм» історична драма «Купала» режисера Володимира Янковського представлена як національний кінопроєкт. Зйомки фільму закінчені, вихід у прокат очікується восени, повідомила кореспонденту Радіо Свобода представниця кіностудії Олена Остапович.
«Спочатку буде показ на кінофестивалях, а тільки потім прем’єра. Це умови і правила фестивалів класу «А». Поки що подаємо заявки і не можемо сказати, на яких фестивалях буде показаний «Купала». Коментувати не будемо, поки фестивалі не відберуть фільм».
Білоруський кінокритик Тарас Тарналицький мав нагоду подивитися фільм удома в режисера стрічки Володимира Янковського.
«До публічного показу на відгуки накладене ембарго, але можу сказати, що кремлівська пропаганда від показаного рвоне з жахливою силою», – написав 22 лютого в своєму фейсбуці кінокритик Тарас Тарналицький.
Кореспонденти Білоруської служби Радіо Свобода попросили кінознавця все ж розповісти про стрічку «Купала» докладніше.
«Немає догоджання Росії, ніхто не згладжує кутів»
- «Якщо подивитися трейлер, то він суперечливий, – каже Тарас Тарналицький. – Там немає догоджання Росії, ніхто не згладжує кутів. Немає такого, що ось ми були під Росією і це було добре. Є критичний погляд на той час, але не сказати, щоб жорсткий. Скоріш, констатується факт, що ось тоді, наприклад, забороняли розмовляти білоруською мовою».
Перший відгук (без спойлера) Тарас написав у своєму Telegram-каналі відразу після перегляду. Пізніше видалив його і послався на зайву знервованість «Білорусьфільму». Тарналицький гадає, що нервувати їх змусила згадка про процедуру схвалення стрічки Лукашенком.
«Купала» – це проєкт, зроблений на межі самовідданості
- «Якщо згадати інші [білоруські] фільми, на які було державне замовлення, – і «Ми, брати», і «Сліди на воді», – то згоду на те, щоб їх показати, давали чиновники, – каже кінокритик. – І всі про це знають не перший рік. Але «Білорусьфільм» чомусь грає в гру, ніби ніхто про це не знає. А це тільки державні ЗМІ про таке не пишуть».
Режисер «Купали» Володимир Янковський, хоча й прожив усе життя в Мінську, багато працював з російським ринком як режисер музичних кліпів і кіно. Запитуємо, чи буде Янковському важко знайти роботу в Росії після «Купали».
«Можливо, й буде, але я не можу точно відповісти, – каже Тарас Тарналицький. – Пан Володимир знав, на що йде. Є люди, які відпрацьовують гроші, а є люди, які прагнуть результатів, які горять фільмом. Як ним горів Андрій Кудиненко, коли знімав «Масакру» в 2010 році. Так горять незалежні режисери. І в цьому сенсі «Купала» – проєкт, зроблений на межі самовідданості знімальної команди, режисера».
Тарас Тарналицький каже, що кіно йому справді сподобалося. Причепитися можна до чогось завжди, але в фільмі «Купала» є ґрунт для історичного і культурного діалогу й дискусій.
Кілька цікавих фактів про Янку Купалу:
- В юності його обурював Олександр Пушкін.
- На першій зустрічі з Якубом Коласом (іншим відомим в Україні класиком білоруської літератури) влаштував своєрідне змагання: хто кого переп’є.
- Любив працювати не в кабінеті, а в спальні.
- Підписував документи, не читаючи.
- Сталінські чиновники вважали, що свої радянські вірші Янка Купала пише навмисно погано, тому що не приймає більшовицької системи.
