Наприкінці вересня Держдума Росії ухвалила в першому читанні пакет законопроєктів, що передбачають кримінальну та адміністративну відповідальність за заклики до відчуження російських територій. Згідно з чинним законодавством цієї країни, до них належить і анексований у 2014 році Крим.
Так, за публічні заклики до відчуження території штрафуватимуть від 30 тисяч рублів, за повторне таке порушення ‒ від 200 тисяч рублів або кримінальне покарання у вигляді чотирьох років ув'язнення. У разі, якщо слідом за закликами підуть дії з відчуження російської території, санкція може скласти до десяти років в'язниці. При цьому спікер Держдуми В'ячеслав Володін ще влітку погрожував порушувати кримінальні справи проти іноземних політиків, які оскаржують «російську приналежність Криму», зокрема, українських. Про те, що в реальності зміниться після затвердження законопроєкту, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Депутат Держдуми Росії з анексованого Севастополя Дмитро Бєлик висловився на підтримку посилення відповідальності за порушення територіальної цілісності країни:
«Це два абсолютно конкретні законопроєкти, які дадуть по руках потенційним дарувальникам земель руських. Ті заклики, що сьогодні лунають з вуст певного роду політиків, громадських діячів, людей, з яких намагаються зробити лідерів громадської думки, мають єдину мету ‒ руйнування нашої самоідентичності. Сьогодні нам кажуть: «Ну що там ваші Курили! Ви їх не зовсім так свого часу отримали. Калінінград і Калінінградська область ‒ це взагалі Кенігсберг». Ставиться під сумнів і Північний Кавказ, і багато іншого, а Крим і Севастополь, який я представляю, намагаються обміняти на антиросійські санкції».
Представниця російського інформаційно-аналітичного центру «СОВА» Марія Кравченко розповіла Крим.Реалії, що фактично в російському законодавстві вже й так були подібні норми.
‒ У визначенні екстремістської діяльності в Росії вже багато років міститься таке поняття, як «насильницька зміна конституційного ладу і/або порушення територіальної цілісності». Але в новій редакції Конституції було зайвий раз закріплено, що Росія має захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Після цього й були внесені зміни в законодавство з ініціативи депутата Держдуми Павла Крашениннікова та сенатора Андрія Клішаса. Тепер у законі про екстремістську діяльність значиться додаткове уточнення: заборонено відчуження частини територій, за винятком делімітації та демаркації кордонів. Відповідно, під заборону потрапляють і заклики до такої діяльності. Змінюється у зв'язку з цим тільки Кримінальний кодекс: так, за вже чинною статтею 280.1 штраф зростає і з'являється адміністративна преюдиція.
Марія Кравченко пояснює, що тепер при першому подібному порушенні упродовж року настане спочатку адміністративна, а не кримінальна відповідальність.
‒ Тобто відбулася деяка лібералізація статті 280.1 за тією ж схемою, як вже зробили до статті 282 про розпалювання ненависті. Однак до того ж у Кримінальному кодексі з'являється стаття 280.2, що карає не за заклики, а за дії з відчуження частини території Росії. Що це означає? Очевидно, мається на увазі акт сепаратизму, який не є військовим заколотом із закликом до відокремлення території. Виходить, нова стаття спрямована на покарання тих, хто де-факто здійснив це відділення території не за законом, або ж тих, хто може готувати подібне діяння, не вдаючись до публічних закликів ‒ це інші статті. Важко сказати, як стаття 280.2 застосовуватиметься, оскільки описані ситуації досить екзотичні. Мабуть, у влади є бажання відокремити заклики до сепаратизму від реальних і від насильницьких дій, і це досить сумно.
На думку Марії Кравченко, таким чином під публічні заклики до сепаратизму ‒ без згадки насильницьких дій ‒ в умовах російської правоохоронної системи можна підвести широкий спектр висловлювань.
Маючи таке законодавство, дуже зручно порушувати кримінальні справи про сепаратизм за обговорення повернення будь-яких територійМарія Кравченко
‒ Маючи таке законодавство, дуже зручно порушувати кримінальні справи про сепаратизм за обговорення повернення будь-яких територій або ситуації навколо них ‒ у тому числі проти іноземних громадян. Причому такі справи вже є, але екстрадиції звинувачених домогтися навряд чи вдасться.
Російський політолог Ігор Ейдман, який живе і працює в Німеччині, вважає, що всі ці зміни щодо заборони на відчуження територій ‒ лише частина державної пропаганди.
‒ Це просто один із симптомів постреферендумного закручування гайок: влада придумує все більше каральних заходів і законів, щоб заткнути роти незадоволеним. Мені здається, великого практичного значення це не матиме. В основному ці статті використовуватимуть проти блогерів ‒ почнуть знову заводити нескінченні адміністративні та кримінальні справи за пости й листування в соцмережі «ВКонтакте». Поки що немає ніякої реальної загрози, розколу або ж ініціативних груп з передачі Курил Японії і таке інше, проте влада намагається підкинути дрова в багаття ура-патріотичної істерії і заодно ухвалювати все нові й нові закони для репресій. У Росії правозастосовна практика важливіша за самі закони: якщо знову почнуть закручувати гайки, то в хід піде все, а якщо ні, то ці норми залишаться лише у пропагандистсько-ідеологічній сфері.
Кореспондент українського інформаційного агентства «УНІАН» у Москві Роман Цимбалюк розмірковує, чи загрожують йому якісь санкції, враховуючи його публічну позицію щодо анексії Криму.
Я сприймаю все це як пропагандуРоман Цимбалюк
‒ Я не те щоб жорстко висловлююся, просто називаю речі своїми іменами, зокрема й окупацію Криму ‒ окупацією Криму. Я консультувався з адвокатом Миколою Полозовим, і він пояснив так: у принципі, якщо ти говориш, що Крим ‒ це Україна, то це просто твоя позиція, і за російським законодавством вона не вважається карним діянням. Я ні до чого не закликаю, просто розмірковую, коли це гасло буде реалізоване на практиці. Все це законодавство з покараннями за заклики до порушення територіальної цілісності Росії було й раніше, просто покарання стали жорсткіші. Я сприймаю все це як пропаганду. На мій погляд, головна зміна після поправок до Конституції Росії ‒ це те, що за останні місяці курс російської валюти просів на 15-20%.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вважає, що законодавчі нововведення Держдуми Росії можуть спричинити новий виток переслідувань проукраїнськи налаштованих кримчан російськими силовиками.
‒ Дивуватися не доводиться ‒ я бачу в цьому агонію. Володін акцентує свою увагу саме на Україні, але не може загрожувати тим же самим кримінальним переслідуванням Німеччині, Франції, тій же Туреччині, які відкрито говорять про порушення міжнародних норм у зв'язку із захопленням і незаконною анексією Криму. Інше питання, чи вплине це на наших громадян на півострові, які все частіше акцентують увагу на тому, що Крим ‒ це Україна. Мені здається, картину спротиву це сильно не змінить, але створить нове поле для збору врожаю так званих «злочинців» і «терористів», які сидітимуть у російських в'язницях або ж виплачуватимуть великі штрафи за свою громадянську позицію.
Тим часом наприкінці червня народний депутат від фракції «Слуга народу» Єлизавета Ясько повідомила, що у Верховній Раді України розробляють законопроєкт, що передбачає кримінальну відповідальність для тих, хто підтримує окупацію Криму Росією. Поки про конкретні формулювання цього документа нічого не відомо.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
