У парні ‒ посуха: чи чекати Криму дощу у 2022 році

Космічні опріснювачі та термопушки, які гріють небо, ‒ такі нові ідеї кримських вчених. За відсутності води з Північно-Кримського каналу, розробники з Криму та сусідньої Росії фонтанують ідеями, їх підтримують чиновники, та й сам президент Росії раз у раз захоплюється новітніми пропозиціями: від опріснювачів до буріння свердловин під Азовським морем. У 2022 році Криму знову пророкують посуху, про це говорить доктор географічних наук, дійсний член Кримської академії наук професор Олександр Холопцев. Так вважають і аграрії ‒ клімат буде все гіршим, сільському господарству на півострові більше не доводиться розраховувати на сприятливі погодні умови, каже директор Науково-дослідного інституту сільського господарства Криму, доктор сільськогосподарських наук Володимир Паштецький.

Чи можуть синоптики та кліматологи передбачити кількість опадів упродовж року? Які ідеї щодо видобутку прісної води врятують Крим від посухи?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорювали ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар, заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.

Ситуація

«Якщо подивитися на зміни з року в рік суми атмосферних опадів, то виходить, що за останні 12 років усі парні роки були посушливішими, а непарні ‒ з великою кількістю атмосферних опадів. Це цілком реальна закономірність», ‒ зауважив під час пресконференції у Криму Олександр Холопцев.

До того ж за минулі роки на півострові серйозно зросло антропогенне навантаження, говорить в ефірі радіо «Спутник в Крыму» директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський.

«Не дивлячись на те, що у квітні ми давали досить райдужні прогнози, що до кінця року можна очікувати до 40-50 мільйонів приток, незважаючи навіть на те, що червень такий прохолодний і дощовий, все-таки ми спостерігаємо, що упродовж минулих років досить сильно вплинули на навколишнє середовище забудовою та роздачею земель. Тому все-таки зменшується водозбірна площа, порушуються гідрологічні зв'язки ‒ і говорити про те, що ми у таких же рясних обсягах зможемо збирати воду, більше не можна», ‒ визнав фахівець.

Тепер Криму обіцяють збудувати нові водосховища в селі Лозове Сімферопольського району, а також біля селища Сонячногірське під Алуштою, пише «РИА Новости». Наразі проєкти перебувають на стадії техніко-економічного обґрунтування, у цьому запевняє російський віцепрем'єр Криму Євген Кабанов. Для вирішення питання вивченням проблем водозабезпечення Криму займуться вчені Інституту водних проблем Російської Академії Наук (РАН).

Варіанти

Тим часом кримські вчені вже пропонують свої варіанти вирішення проблем. Один з можливих проєктів ‒ перекидати дощові хмари з півдня півострова на північ, це має забезпечити сільське господарство водою для поливу. Для цього вчені пропонують нагріти хмари. Такою ідеєю поділився доктор географічних наук, дійсний член Кримської академії наук професор Олександр Холопцев. Як пояснив учений, опади в Криму розподіляються дуже нерівномірно.

«Що можна зробити. Ми розуміємо, що раз повітря позбавляється водяної пари, тому що воно підіймається, охолоджується, то найпростіший спосіб ‒ це взяти його й трохи підігріти. Воно буде не так сильно охолоджуватися й буде виділятися атмосферних опадів трохи менше. Ми розуміємо, якщо ми просто почнемо підігрівати повітря будь-де, то ми отримаємо термічну конвекцію. Нагріте повітря буде підійматися вгору, підійматися у більш холодний шар атмосфери, де будуть утворюватися купчасті хмари. Якщо ми будемо сильніше підігрівати, отримаємо хмари, які дають зливові опади, а іноді й град. Якщо ще сильніше підігрівати, будуть купчасто-дощові хмари», ‒ сказав учений.

Вчені вважають, що підігріти досить на 1,5-3 градуси.

«Ми проводили розрахунки виходячи з параметрів Ай-Петрі: у такому випадку при швидкості вітру від 7,5 до 15 м/с виходить, що нагрівати повітря більше ніж на 12 градусів не можна. Найпростіший спосіб зробити це ‒ використовувати термопушку», ‒ підкреслив Холопцев.

Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медоварв ефірі Радіо Крим.Реалії зауважує, що використання такої установки ‒ це лише теоретичний підхід, до того ж він вимагає колосальних витрат.

‒ Нехай це залишиться на совісті тих, хто це пропонує. Як теорія ‒ може бути.

Серії маловодних і багатоводних років були в Криму й за Радянського Союзу, й після, Крим рятував Північно-Кримський канал, який давав 1,5 млрд кубометрів, живилися, промивалися ґрунти й не було засолення. Канал замінити ніяк не можна.

У пошуках альтернатив, потрібно розуміти, як тільки ми порушуємо щось в єдиній системі, ми порушуємо всю систему. Важливо дивитися, наскільки живлення водоносних горизонтів відповідає витраті, зловити баланс, щоб забирати не більше, ніж може дати водоносний горизонт.

Потрібно дивитися, що є в Криму, які обсяги, водоносні горизонти, важливо зрозуміти, які є підземні води, де йдуть солонуваті води, які не можна використовувати без очищення. Цим і займуться вчені Інституту водних проблем РАН у Криму. Всі дослідження потребують чималих витрат, потрібні станції, гідрохімія, лабораторії, потрібно зловити напрямок підземних вод. Це час і гроші ‒ дуже серйозні дослідження.

Кримські вчені також говорять, що частина територій материкової України, зокрема, міста Мелітополь і Маріуполь та прилеглі до них райони користуються «кримською» прісною водою. З такою заявою в ефірі телеканалу «Первый Севастопольский» виступив кандидат геологічних наук Віталій Лисенко. За його словами, вода, збігає з Кримських гір і розподіляється потім півостровом, частково доходить і до материкової України.

Вода не розрізняє кордонів, а подібні твердження мають ґрунтуватися на конкретних дослідженнях, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії Юрій Медовар.

‒ Якщо брати світовий приклад, є таке поняття ‒ транскордонний водоносний горизонт, який тече й на території однієї держави, й на території її сусідів. З одного боку може бути багато жителів, які експлуатують водоносний горизонт, а з іншого боку ‒ мало, і вони вважають, що «ви п'єте нашу воду». Звичайно, підземна вода не розуміє, що таке кордони держав, звісно. Тут потрібно дивитися на гідродинамічну карту підземних вод ‒ тобто, куди вода тече.

Заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк в ефірі Радіо Крим.Реалії нагадує, що з десяти років ‒ вісім у Криму посушливі.

‒ Альтернативи Північно-Кримському каналу немає й не може бути. Ми бачимо, що з кожним роком, попри опади, води стає менше, це вже тенденція, виходячи з якої можна говорити, що і в наступному році з водою буде дефіцит. Ми будемо говорити про надзвичайну ситуацію в Криму. Замість того, щоб говорити про неймовірні проєкти ‒ опріснення, водогін з Кубані, видобуток з-під Азовського моря, можна було б застосувати технології щодо раціонального використання ресурсів. Більше ніж половина води втрачається при транспортуванні, при неефективному використанні. Якщо кидати військовий водогін, то він допоможе тільки лише на якийсь час, але це проблему не вирішує, це замилювання очей громадянам.

У Криму вже є модульна опріснювальна установка, створена з використанням технологій освоєння космосу, каже севастопольська вчена, докторка технічних наук, доцентка Севастопольського державного університету Лариса Нічкова.

Як розповіла вчена журналістам, модульна установка може забезпечити прісною водою приморські й посушливі регіони. Комплекс може переробляти воду з будь-якого моря на планеті. Основні переваги установки ‒ високий ступінь автономності та мобільність.

«У 2018 році вартість води з нашої енергоустановки становила 3 рублі за літр... (Тобто близько 1000 грн за кубометр води ‒ КР). Отримання прісної води досягається методом вакуумної дистиляції. Завдяки вакууму кипіння й випаровування відбуваються вже при 50-60 градусів за Цельсієм. Енерговитрати всього 20 кВт/год», ‒ розповіла Лариса Нічкова.

Продуктивність установки складає 240 кубометрів на день.

Такій інформації Михайло Яцюк довіряти не може, про це він сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії.

‒ У мене великі сумніви, що за півтора мільйона рублів можна підготувати таку установку. Ми можемо зайти в Google і подивитися, скільки коштує 1 куб води у країнах, які використовують технологію опріснення, і побачимо, що там це вимірюється в декількох доларах за кубометр. Розмов багато, але дій при цьому ніяких.

Розраховувати на воду з території материкової України Криму як і раніше не доводиться. Перший заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ростислав Замлинський зазначив, що позиція української влади щодо відновлення постачання дніпровської води в Крим залишається незмінною ‒ вода Північно-Кримським каналом піде на півострів тільки після його деокупації.