У Нідерландах на засіданні суду у справі про збиття літака рейсу MH17 у 2014 році оприлюднили кілька раніше не відомих записів перехоплених розмов обвинувачених. У розмовах вони обговорюють транспортування ракетного комплексу «Бук» підконтрольною їм територією. А один із них пояснює військову необхідність підкріплення з боку Росії та необхідність систем ППО. Радіо Донбас.Реалії пояснює, для чого бойовики просили військової підтримки саме в тому районі, де був збитий малайзійський «Боїнг».
В одній із записаних розмов, за сім годин до катастрофи, люди, яких ідентифікують як Сергія Дубинського та Олега Пулатова, кажуть про відправку «Бука» у напрямку селища Первомайського. Саме звідти, за даними слідства, журналістів і розвідок, була випущена ракета, яка збила літак.
Дубинський і Пулатов – двоє з чотирьох осіб, яким Прокуратура Нідерландів висунула обвинувачення на цей час.
Були оприлюднені ще два записи, які стосуються транспортування «Бука» у район Первомайського і його охорони. На одному так само розмовляють Дубинський із Пулатовим, а на іншому – Дубинський і Леонід Харченко (ще один обвинувачений – громадянин України; згаданий вище «Крот» – це саме його позивний).
Раніше вже публікувалися розмови Дубинського і Пулатова, де вони перераховують потреби гібридних формувань і кажуть про необхідність ППО. У тій розмові прозвучала відома фраза: «Більше нічого нам робити, тільки на «Бук» сподіватися».
Про що йдеться у розмовах
На середину липня 2014 року, у час перед збиттям MH17, бої в Донецькій та Луганській областях точилися на кількох напрямках. Найгарячіші з них тривали вздовж російсько-українського кордону. Складність полягала ще й у тому, що угруповання українських військ на ділянках біля Маринівки – Савур-Могили та Червонопартизанська – Ізвариного були відрізані від інших сил непідконтрольною Києву територією.
За твердженням українського командування і за даними численних розслідувань, це угруповання біля кордону ще й зазнавало обстрілів артилерії з території Росії. Прикладами цього називають бої за Ізварине, обстріли Зеленопілля, Маринівки та бої за Савур-Могилу.
Очевидно, що українське командування розглядало плани деблокування військ біля кордону та утримання його під контролем. Цих планів не полишали до поразки в іловайській операції. Бойовики ж намагалися цього не допустити.
При цьому ЗСУ використовували авіацію як перевагу, завдаючи ударів із повітря по позиціях бойовиків. Про це мовиться і в наведених записах розмов.
Коли йдеться про скупчення українських сил у Григорівці та просування на схід, імовірно, йдеться про створення угруповання для прориву.
Таке припущення висловив і дослідник Conflict Intelligence Team, що стежить за перебігом процесу у Гаазі, Кирило Михайлов.
Імовірно, йдеться про Григорівку, що біля Маринівки, де перебували відрізані українські війська на південь від Савур-Могили. До ймовірного місця, звідки ЗРК «Бук» запустив ракету по рейсу MH17, звідси приблизно 16 кілометрів.
У разі прориву в цьому районі українські підрозділи могли розраховувати й на підтримку авіації, з якою і мала боротися ППО бойовиків.
