Неповні два тижні залишилося до неділі, 9 серпня, коли в Білорусі пройдуть президентські вибори. Офіційно кандидатами на найвищу посаду зареєстровані п’ятеро кандидатів – у тому числі й чинний президент Олександр Лукашенко, який керує державою вже 26 років поспіль. Зазвичай вибори у Білорусі супроводжуються арештами опозиції і протестами в день голосування. Але цього разу масові демонстрації і мітинги опозиції, а також і арешти учасників цих заходів розпочалися набагато раніше. Минулого тижня Білорусь спостерігала за тріумфальним маршем пікетів на підтримку кандидатки від опозиції Світлани Тихановської у десятках міст країни.
Очевидним є збільшення відносної кількості учасників цих зібрань: якщо в столиці Мінську на зустріч із кандидаткою вийшло приблизно вісім тисяч прибічників, то минулого тижня тисячі прийшли у відносно невеликих містах. Як пояснюють експерти це явище? Чи наважиться влада на силовий сценарій? Наскільки доречні порівняння з подіями в Україні під час Революції гідності? Чий Крим? І чи має північний сусід Білорусі – Росія – вплив на результати цих виборів?
«Переобрання Лукашенка вже майже гарантоване. Адже він посадив за ґрати всіх, хто був проти» – таку думку висловив в інтерв’ю телевізійному проєктові Крим.Реалії спеціальний представник Державного департаменту США з питань України (2017–2019) Курт Волкер.
І справді, за ґратами під час цієї виборчої кампанії в Білорусі опинилася більшість опозиціонерів. Серед них – один із основних потенційних конкурентів Олександра Лукашенка – Віктор Бабарико, не допущений до участі в виборах, і його син Едуард, який був керівником виборчого штабу батька; відеоблогер Сергій Тихановський, автор каналу «Країна для життя», який не зміг балотуватися кандидатом на цих виборах, бо з 29 травня перебуває під арештом – його місце кандидата посіла дружина Світлана, яка не планувала на початку займатися політичною боротьбою, але обставини змусили її змінити своє рішення, і тепер вона збирає найбільшу кількість прихильників на виборчих мітингах у всій Білорусі.
Сховатися від Лукашенка у Москві
Іще один потенційний конкурент чинного президента – засновник Парку високих технологій Валерій Цепкало, якого ЦВК Білорусі теж не зареєструвала кандидатом, обґрунтувавши своє рішення тим, що у нього, мовляв, «забракло підписів на підтримку», – виїхав із Білорусі, побоюючись за свою безпеку.
Дружина Цепкала, Вероніка, повідомила в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», що її чоловік разом із двома семирічними дітьми перебуває у Москві.
На запитання, чому Валерій Цепкало обрав саме Росію, його дружина сказала, що це єдина країна, де немає кордону з Білоруссю, тому це був найшвидший і найпростіший варіант виїхати з країни. Вона наголосила, що вже був виданий ордер на арешт її чоловіка, «і перетин кордону, де є білоруські прикордонники, є певним ризиком», додала Вероніка Цепкало.
Поки що незареєстрований кандидатом у президенти Цепкало планує залишатися в Росії.
За словами Вероніки Цепкало, з президентом Росії Володимиром Путіним немає домовленості про те, що її чоловіка не видадуть білоруській владі. «Ми дуже сподіваємось на порядність Володимира Володимировича, що він не зрадить мого чоловіка в цій ситуації», – сказала вона.
Сама Вероніка залишається в Білорусі, як вона каже, зі «своїми бойовими подругами» і «соратницями» Світланою Тихановською і Марією Колесниковою.
16 липня виборчі штаби кандидатки в президенти Світлани Тихановської, ексголови «Белгазпромбанку» Віктора Бабарика в особі Марії Колесникової і Валерія Цепкала в особі його дружини Вероніки об’єдналися.
Тим часом у соцмережах з’явився витік імовірних даних із загальнодержавного телефонного опитування, яке було проведене в Білорусі у липні. За цими даними, 35% голосів виборці готові віддати за Лукашенка, 25% за Тихановську, а в разі другого туру в цьому опитуванні їм віддають симпатії порівну.
«Не голоси вирішуватимуть»
Чи має значення справжня електоральна картина, запитує у дискусійному клубі Радіо Свобода аналітик Білоруської служби Юрій Дракохруст. Напевно, ні, каже він, бо немає виборів, тому й не голоси вирішуватимуть.
Опонуючи Дракохрустові, політтехнолог і публіцист Олександр Федута цитує одного з незареєстрованих кандидатів: «Ви не можете вкрасти 3,5 мільйона голосів». Хоча виникає питання, чи матиме Тихановська ці 3,5 мільйона голосів, каже він, звертаючи увагу на те, що в опитуванні «потрібно враховувати фактор страху».
Інший учасник дискусії – засновник і власник білоруського інтернет-видання «Сильні новини» Петро Кузнецов – звертає увагу на певні нюанси: «Суспільство бачить, що найбільш серйозні сили об’єдналися, вони розглядають цей союз як силу, яка може щось змінити. Обличчя цього об’єднання – Тихановська, яка каже, що вона смажитиме котлети. Тим не менш, люди її підтримують».
Вони не обирають президента, але висловлюють бажання, щоб Лукашенко відійшов, каже Кузнецов.
Крим як лакмусовий папірець
Але відсутність політичного досвіду зіграла не на руку цій опозиційній кандидатці. Соцмережі вибухнули постами обурення, коли вона назвала український Крим «фактично російським».
В ефірі «Єврорадіо» Світлана Тихановська заявила, що «юридично Крим є українським, але фактично – російським».
«Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні і відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала Тихановська.
Раніше Світлана Тихановська ухилилася від прямої відповіді на питання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова Крим.
«Я розумію, що питання про Крим розколює суспільство. А мені не хотілося б необережними словами когось відштовхнути. Тим більше, що я не політик, своєю головною метою я бачу об’єднання всіх сил для вирішення головного завдання – зміни влади і проведення чесних виборів. Ось на них вже зможуть висуватися політики, у яких будуть чітко визначені погляди, програми. І на чесних, вільних, абсолютно прозорих виборах білоруси зможуть вибрати собі нового керівника країни», – сказала Тихановська, відповідаючи на запитання інтернет-видання «Медуза».
Олександр Федута звертає увагу на те, що Світлана Тихановська, виконуючи обов’язки свого чоловіка, взяла на себе відповідальність за маленькі білоруські міста, районні центри, такі, як Червень, Глибоке, Рогачів. «І для них вона своя. Зрештою, вона дружина чоловіка, який рік стукав у їхні двері через свій Youtube-канал. Ті, хто пішов за Тихановськими, – це протестний електорат у чистому вигляді», – вважає політтехнолог.
На його думку, вперше з моменту «антидармоїдських» протестів влада опинилася в ситуації, коли Майдан може виникнути в будь-якому місті. «Можна зібрати увесь ОМОН у Мінську, а що буде тоді в Гомелі? Це те питання, на яке влада намагається знайти відповідь. Але й об’єднаний штаб не має на нього відповіді» – каже експерт.
Фоторепортаж: агітаційний пікет кандидатки в президенти Білорусі Тихановської в Мінську
Привид Майдану…
Про те, що влада готує придушення акцій протесту, розповів на умовах анонімності Білоруській службі Радіо Свобода колишній офіцер, який служив у середині 2010-х років в одному з підрозділів внутрішніх військ Білорусі.
За його словами, зараз дуже важко зрозуміти, які плани мають силовики. Ніхто не передбачав, що протести перетворяться в ланцюги на вулицях у різних частинах Мінська й інших міст. Але він переконаний, що, якщо люди вийдуть на вулиці 9 серпня, в день виборів, і залишаться там у наступні дні, протести швидко придушать.
«Думаю, що спецназ тренується дуже активно, – каже колишній офіцер. – Вони виїжджають куди тільки можна. Я розмовляв із колишніми товаришами по службі, ми обговорювали ситуацію. Всі як один говорять, що ніякого Майдану у нас не буде».
«Чому в Києві не розганяли Майдан? Там не було команди, – переконаний колишній офіцер білоруських внутрішніх військ. – Уже були заворушення, не було мирного протесту, «коктейлі Молотова», все таке. Але не було команди на розгін. Якби дали команду розігнати Майдан, його б розігнали. У нас команда на розгін буде в будь-якому випадку».
«Дружній жест» Кремля?
Зі свого боку, Курт Волкер, прогнозуючи розвиток подій у Білорусі, каже, що навряд чи варто очікувати активного протистояння чи агресії. «Необхідно розуміти, що Москва чи не повністю контролює білоруські спецслужби. Тож якби росіяни захотіли втрутитися, вони б не мали жодних проблем», – каже він, додаючи, що навряд чи Росія планує втручатися у справи Білорусі. «Якби Кремль вважав, що російське втручання все ж необхідне, вони зробили б так, щоб про це втручання попросила сама Білорусь. Тоді б це виглядало як такий дружній жест», – каже Волкер.
Лукашенко і західні ЗМІ
Сам же президент Білорусі Олександр Лукашенко у розбурюванні ситуації в своїй країні звинувачує західних журналістів.
Минулого тижня на робочій нараді він зажадав видворяти журналістів, які, на його думку, «закликають до масових заворушень», передає державне агентство БелТА.
«Слухайте, ми господарі в цій країні. Виконуйте свої обов’язки. […] Що це за ставлення до країни? BBC, [Радіо] Свобода, Вільна Європа і так далі, стріми ці. Я вже не кажу про тенденційність, вони ж закликають до масових заворушень. Чому ви це терпите? Ви ж їх акредитували тут!» – заявив він.
Лукашенко зажадав вживати заходів і не чекати до кінця виборчої кампанії – «видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на Майдани».
У відповідь на обурливі звинувачення, висунуті президентом Білорусі, виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар нагадала, що, «навпаки, це наші журналісти в останні дні стали жертвами неправосудних затримань і насильства з боку поліції тільки за те, що вони виконували свою роботу».
«Ми маємо намір і далі продовжувати нашу важливу роботу для народу Білорусі і засуджуємо чиновників, які використовують необачну риторику і загрози, які становлять небезпеку для наших журналістів», – заявила Дейзі Сінделар.
Раніше понад 200 журналістів звернулися до влади і силовиків Білорусі з вимогою зупинити переслідування ЗМІ. За два місяці передвиборчої кампанії в Білорусі під час акцій протесту були затримані десятки журналістів, в тому числі співробітники Білоруської служби Радіо Свобода в Мінську.
У Білоруській асоціації журналістів зазначають, що тиск на представників ЗМІ посилюється в період кожної виборчої кампанії. Цьогоріч влада бачить загрозу саме в стрімах. Журналісти заявили, що продовжать роботу, незважаючи на тиск.
