У зведеннях новин анексованого Криму регулярно повідомляють про серйозні аварії на дорогах, часто зі смертельними наслідками, часто ‒ на трасі «Таврида». Цю поки недобудовану дорогу ‒ від Керчі до Севастополя ‒ кримчани називають «трасою смерті». За останні 11 місяців «Таврида» забрала життя 40 людей, травми отримали більше ніж 200 осіб.
Автоінспектори нарахували 14 найбільш небезпечних місць на трасі, одне з них ‒ перехрестя на автодорозі Кіровське-Первомайське.
Однією з причин безлічі аварій на цьому місці називають світлофор, водії вважають, що на автостраді мають бути естакади, з ними згодні й будівельники траси.
«Траса нормальна, у принципі, але поки вона не готова. Якщо її дороблять до кінця, думаю, буде безпечний рух. Зараз же великий потік машин, а була б друга смуга ‒ було б простіше, але це, напевно, ще не скоро», ‒ говорить дорожній працівник.
Основна причина ДТП ‒ це виїзд на смугу зустрічного руху, тому що йдуть дорожні роботи, не скрізь ще є металеві відбійники, газони, бордюри, які розмежовують транспортні потокиЄвген Ляшенко
Рух на «Тавриді» схожий на прогулянку будмайданчиком: техніка, робітники, будівельні конструкції. Тут встановлене обмеження швидкості ‒ 60 кілометрів на годину, але водії часто нехтують правилами. Саме через перевищення допустимого ліміту швидкості трапляється більшість аварій, стверджують у російській автоінспекції Криму.
«Основна причина ДТП ‒ це виїзд на смугу зустрічного руху, тому що йдуть дорожні роботи, не скрізь ще є металеві відбійники, газони, бордюри, які розмежовують транспортні потоки. Водії кудись поспішають і, відповідно, через виїзд на смугу зустрічного руху відбуваються ДТП», ‒ говорить інспектор дорожньо-патрульної служби Євген Ляшенко.
Але ті, хто тут їздить, називають чимало інших причин частих інцидентів на цій ділянці.
«Прочитати покажчик можна тільки з близької відстані. Вони неймовірно маленькі й стоять близько до поворотів. А якщо ви потрапляєте в туман, то взагалі краще їхати за приладами», ‒ намагається попередити інших водіїв про небезпеку на трасі автор YouTube-каналу «Капитан Крым».
Водії скаржаться і на те, що на трасі не вистачає з'їздів для ремонту, відбійників, майже немає узбіч, немає освітлення
Водії відзначають, що розмітка на трасі може бути нанесена з розрахунку на чотири смуги руху, а працюють тільки дві. Чому зроблене саме так, будівельники не пояснюють, але запевняють, що усі тимчасові позначення видно добре.
Водії скаржаться і на те, що на трасі не вистачає з'їздів для ремонту, відбійників, майже немає узбіч, немає освітлення.
Трасу відкрили занадто рано, вважають деякі громадські активісти. Багато аварій відбувається через нехтування будівельниками безпеки, вказує голова організації «Дорожній контроль ‒ Севастополь» Максим Мішин.
«Згадаймо подію, коли севастопольський водій вдарився у каток, який не був підсвічений, і виїхав на проїжджу частину. Питання є до будівельників: чому ділянка не була освітлена як годиться?» ‒ обурений активіст.
Якість асфальтового покриття також критикують водії. Хоча підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов після тест-драйву зі склянкою води на приладовій панелі, трасою залишився задоволений, говорив, що ні краплі не розлив. Машини блогерів трясе й кидає, водії кажуть, що в деяких місцях траса просідає, надсилають місцевим ЗМІ докази з відеореєстраторів.
«Не тільки кинули, а й ...»
Сім'ю мого батька репресували, заслали на північ. Через 100 років повторюється те саме, точно сак само забирають землю, будинкиСергій Лавров
На користь ідеї з'єднати єдиною артерією Керченський міст, Керч та Севастополь, місцева влада змушує кримчан розлучатися з власністю. Заради будівництва траси у кримчан забрали більше ніж дві тисячі земельних ділянок, згідно з розпорядженнями російського уряду Криму. Найбільше подібних випадків у Сімферопольському районі, жителі п'яти сіл опинилися в скрутному становищі.
У фермера Сергія Лаврова з села Мазанка під Сімферополем мали викупити гектар землі, насправді забрали майже два, розповідає чоловік. А замість ринкової ціни ділянки мають намір видати компенсацію, яка у шість разів менша ‒ 1800 євро. Чоловік у відчаї і порівнює дії влади з репресіями.
«Сім'ю мого батька репресували, заслали на північ. Через 100 років повторюється те саме, точно так же забирають землю, будинки. Обдурили ‒ раз, принизили ‒ два, здоров'я підірвали ‒ три», ‒ нарікає Сергій Лавров.
Коли місцевих жителів переконували якомога швидше передати земельні ділянки у тимчасове користування «Кримавтодору», говорили про патріотизм та державні потреби.
«Вони весь час привозили бланки, в яких наполегливо всіх вмовляли розписатися, чистий бланк ‒ ти тільки розписуєшся там і віддаєш їх представнику», ‒ розповідає власник землі біля села Донське Сергій Логіновський.
Державні оцінювачі сказали, що незалежні експерти враховують кадастрову оцінку, ні про яку ринкову вартість вже не йдеться. Я відчуваю себе пригніченою, тому що для цих чиновників ми ‒ ніхтоНадія Заболотських
Він один з небагатьох, хто наполягав на конкретній сумі компенсації. Багато селян вартість ділянок не обговорювали, а тепер не можуть довести свою правоту, наполягають на незалежній оцінній експертизі, від влади отримують кадастрову вартість, яка значно нижча за ринкову.
«Державні оцінювачі сказали, що незалежні експерти ‒ не є фахівцями, що така оцінка не потрібна. Враховують кадастрову оцінку, ні про яку ринкову вартість вже не йдеться. Я відчуваю себе пригніченою, тому що для цих чиновників ми ‒ ніхто», ‒ говорить власниця ділянки біля села Мазанка Надія Заболотських.
У Службі автодоріг Криму визнають, що їх субпідрядники однакові ділянки оцінили по-різному, а незгодним радять звертатися до суду.
«Зауваження людей абсолютно виправдані. Ми теж постійно стикалися з помилками в документації, яку готував генпідрядник «Шельф». Після того, як у «Шельфі» змінилося керівництво, службою автодоріг були найняті компетентні в земельних питаннях вузькі фахівці, а ЦКУ «Інвестиційно-будівельне управління РК» стало перевіряти документи на ділянки, які вилучаються, робота прискорилася і кількість помилок звелося до мінімуму... Суди з людьми, не згодними з вилученням (а таких близько 15%), можуть затягнутися до вересня 2020 року», ‒ зазначив у коментарі місцевим ЗМІ керівник «Служби автомобільних доріг Криму» Олександр Нефедов.
Заради «Тавриди» в селі Совхозне Сімферопольського району знесли двадцять шість будинків, людям надали інше житло, а ті, хто залишився, вже заздрять вигнанцям.
Розвиток інфраструктури ‒ це непогано, але не на наших кістках і не на кістках наших батьків і наших дітейОлексій Деркач
«Все, що ми зараз маємо: осушені колодязі (було два з половиною метри в глибину, залишилося сантиметрів п'ятдесят), перекопану дорогу, землю оформити не можемо, переселення нам не дають. Розвиток інфраструктури ‒ це непогано, але не на наших кістках і не на кістках наших батьків і наших дітей», ‒ говорить житель села Совхозне Олексій Деркач, його будинок траса відрізала від решти села та комунікацій.
Ціла вулиця опинилася буквально в тридцяти метрах від траси. Роботи на будівництві заважають людям спати, а пил ‒ дихати. Місцеві жителі розуміють, коли дорога буде добудована, легше не стане ‒ автомобільний трафік забезпечить постійний шум і вихлопні гази.
В інших селах скаржаться не на саму трасу «Таврида», а на будівельні роботи. У селі Криничне через вібрацію на дорозі, якою везуть вантаж з кар'єру для будівництва траси, руйнуються будинки. Через вибухи в місцях видобутку піску та щебеню страждають інші села.
На півострові діють 67 кар'єрів, заради «Тавриди» розконсервували навіть старі. Наприклад, Баксанський кар'єр, 20 років тому його закрили через загрозу для найближчих сіл ‒ Міжгір'я і Пасічного ‒ тепер він знову руйнує будинки. Місцеве керівництво про ці руйнування знає. Але діє всупереч протестам людей.
Природа «спасибі» не скаже
Не пощастило й природі. За офіційними повідомленнями служби автодоріг Криму, заради будівництва магістралі вирубали 111 тисяч дерев і 116 тисяч кущів. Активісти вказують на вирубку червонокнижних рослин.
«Знищені у великій кількості червонокнижні види. Біля Севастополя найбільший збиток завданий, по-моєму. Були знищені 20 тисяч дерев, переважно, це були сосни кримські. І невідомо, чи виплачений збиток від знищення рослин, зокрема й червонокнижних», ‒ говорить кримський еколог Маргарита Литвиненко.
Навесні 2019 року кримську сосну з ініціативи російської влади Криму вилучили з «Червоної книги» Росії. Охоронний статус дерева вдалося зберегти чинним лише Севастополю.
«Ці ліси мають велику важливість для формування середовища нашого міста, яке і так перевантажене забудовою. Це наші легені, вони мають бути внесені до зеленого щита міста. У нас відсутній механізм захисту лісопосадок, і це абсолютно неправильно з усіх боків», ‒ говорить керівник севастопольського відділення «Російського ботанічного товариства» Лілія Бондарева.
У Службі автодоріг повідомляють, що сплатили компенсацію за вирубку дерев ‒ 209 мільйонів рублів (приблизно 2 мільйони 600 тисяч євро). У російському Міністерстві екології Криму гроші отримали й планують засаджувати лісосмуги в Первомайському районі, але далеко від самої траси.
Більшу частину будматеріалів для будівництва «Тавриди» завозять з Росії, але і з кримських кар'єрів вибирають тоннами пісок та щебінь. В останні кілька років на півострові почали видобувати у два-три рази більше корисних копалин, ніж раніше.
«Якщо до цього підійти не зовсім грамотно, то можна завдати величезної шкоди екології. Ми знаємо, що поруч з селом Голованівка відкривається кар'єр. Населення вважає, що це принесе шкоду не тільки їм, але й усій місцевості: рослинності, фауні, сільгоспугіддям», ‒ зазначає координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров.
Через будівництво «Тавриди» проблеми з водою загрожують всьому степовому Криму
У Білогірському районі, зазначають місцеві жителі, вже помітно, що через розробку Баксанського кар'єра зникає вода. Вони змушені заглиблювати свої колодязі на кілька метрів. Через будівництво «Тавриди» проблеми з водою загрожують всьому степовому Криму, вважають екологи.
«Незрозуміло як розглядалося питання про збереження степових ділянок, тому що в багатьох місцях ця траса пройшла саме степовими ділянками. А степові ділянки ‒ це водозбірний район, це район, де знаходяться великі карстові порожнини, де збирається вода, я маю на увазі підземні сховища води», ‒ говорить Маргарита Литвиненко.
Приклад руйнувань, які вже відбулися, ‒ гора Агармиш у Старому Криму. Місцеві ведуть боротьбу з видобутком щебеню тут ще з радянських часів. За ці десятиліття гору майже зруйнували. Один кар'єр закрили, але поруч вже працює новий. Люди кажуть, що тут зникають джерела, сохнуть дерева, схил ось-ось впаде і в Старому Криму зміниться роза вітрів.
Прогнозувати наслідки будівництва траси екологи не беруться, але стверджують, що позитивних змін від такого масштабного втручання людини в життя природи чекати не варто. А комплексну екологічну експертизу будівництва траси «Таврида», як з'ясувала у 2017 році Кримська правозахисна група, російське Міністерство екології Криму не проводило зовсім.
