Російські та місцеві ЗМІ в анексованому Криму недоговорюють про коронавірус, ‒ до такого висновку дійшла Кримська правозахисна група, провівши моніторинг 15-ти новинних сайтів. На думку правозахисників, інформаційні ресурси не дають кримчанам повної інформації про коронавірус, а альтернативні точки зору в таких матеріалах відсутні.
Про те, що не так з висвітленням теми COVID-19 у Криму та якої інформації бракує жителям півострова, в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча говорить з експерткою Кримської правозахисної групи Іриною Сєдовою, засновницею кримської радіостанції Canli Radio Наджіє Фемі та аналітиком українського інституту масової інформації Олексієм Братущаком.
‒ Ірино, як саме Кримська правозахисна група дійшла висновку, що з висвітленням епідемії коронавірусу на півострові є проблеми?
Сєдова: Ми щодня моніторимо ситуацію в інформаційному полі Криму щодо коронавірусу: складаємо зведення про кількість хворих, намагаємося перевіряти цю інформацію. Коли ми тільки почали, стало зрозуміло, що, по суті, єдине джерело про коронавірус у Криму ‒ це окупаційна влада. При цьому місцеві журналісти не виявляли ініціативи, і нам доводилося збирати інформацію крихтами, опитуючи кримчан. З медіа добути альтернативні відомості було неможливо. Якщо у групах соцмереж люди ще діляться інформацією про ситуацію в обсерваторах, враженнями про перетин адмінкордону, то в популярних кримських ЗМІ всього цього немає. Ми вирішили впорядкувати все це: взяли по одному тижню з квітня, травня та червня і проаналізували всі новини на тему коронавірусу.
‒ І що ж ви помітили?
Сєдова: Вийшла дуже страшна статистика. Підтвердилося наше занепокоєння щодо того, що люди дійсно не можуть отримати з медіа повну інформацію про цю небезпечну для життя хворобу. Канал «Крым 24», «Московский комсомолец», «РИА Новости» постійно публікують щось про коронавірус, і левова частка ‒ сухі цифри, які дає окупаційний уряд. Невідомо, наскільки вони відповідають дійсності. При цьому ЗМІ все одно намагаються подати все в позитивному ключі. Наприклад, новина про нових хворих може мати заголовок: «У Криму одужали 258 осіб». Про те, що хтось помер, написано наприкінці замітки. Словом, якщо читати тільки ці кримські медіа, складається враження, що коронавірус ‒ не така вже й велика проблема. Вони пишуть про відкриття курортного сезону, про пом'якшення санітарних вимог для готелів, про збільшення кількості рейсів з Москви. Водночас і так званий глава Криму Сергій Аксенов, і часто самі журналісти від свого імені стверджують, що в появі коронавірусу в Криму винні українці. Тобто навіть пандемію використовували для того, щоб розпалювати ненависть до українців.
‒ Як, на вашу думку, професійний журналіст має поводитися з подібними цитатами політиків?
Сєдова: Або взагалі не цитувати, або цитувати із застереженням, що статистика говорить не на користь такої версії. Коронавірус поширюється у багатьох країнах, і виділяти якусь одну національність абсолютно неправильно. Це точно не журналістика. Тут є ще одна проблема, в якій винні не стільки журналісти, скільки російська влада. Коли почалася пандемія, Держдума посилила відповідальність за поширення неправдивих відомостей. Тобто якщо хтось зробить критичний, розгромний матеріал про те, що в Криму не вистачає тестів, погані умови в лікарнях, недостатньо обладнання, то влада може оголосити цю статтю недостовірною та притягнути автора не тільки до адміністративної, але й до кримінальної відповідальності. Загалом, якщо одні співробітники ЗМІ заангажовані, то інші залякані таким законодавством... Єдина, хто міг дозволити собі якусь критику, це так звана міністр соціальної політики Криму Олена Романовська: вона говорила, що там не впоралися, там недопрацювали. Журналісти просто її цитували, але щоб поїхати на місце і довідатися, хто не впорався і недопрацював ‒ такого вони не робили.
‒ Наджіє, ви як кримчанка і засновниця радіостанції ‒ як можете оцінити висвітлення тем, пов'язаних з коронавірусом, російськими ЗМІ?
Фемі: Я бачу, що є величезний інформаційний вакуум щодо ситуації на адміністративному кордоні у зв'язку з карантинними заходами. Випадки бувають різні: у когось є російський пакет документів, у когось немає тощо. У Facebook люди створюють групи, де описують свій досвід, туди також постять перевізники ‒ розповідають про поточну ситуацію. На жаль, цей вакуум заповнюється не завдяки професійній роботі журналістів, які б могли отримувати інформацію у компетентних органів, висвітлювати окремі випадки ‒ все залишається на рівні домислів. Найголовніші консультанти з цих питань ‒ перевізники, які щодня працюють на адмінкордоні.
‒ Як самі кримчани поводяться перед обличчям тривалої епідемії?
Фемі: Багато хто, як і раніше, поводиться безвідповідально в плані дотримання соціальної дистанції та маскового режиму. Проводяться масові заходи, тим часом статистика не зменшується, кількість заражень не зменшується, а люди не звертають на це уваги. Може, вони втомилися від негативу, але завдання журналістів ‒ повертати людей у світ фактів. Ми своєю маленькою командою організували виробництво невеликих анімаційних роликів, де в гумористичній формі закликаємо не втрачати пильність, оскільки коронавірус нікуди не зник.
‒ Спасибі. Олексію, ви теж робили моніторинг кримських ЗМІ на тему COVID-19. Який період ви вивчали?
Братущак: Насправді, моніторинги у нас відбуваються періодично. Останній був два тижні тому, але не тільки щодо коронавірусу, а взагалі матеріалів про Крим у російських ЗМІ. Ми помітили тенденцію, що тема COVID-19 пішла на спад ‒ вона виявилася лише четвертою за кількістю новин. Перший моніторинг саме щодо коронавірусу ми проводили у квітні, коли в Криму почали з'являтися перші заражені. Ми відразу побачили, що інформація подавалася, скажімо так, у вигідному владі ключі. Кожен день публікували повідомлення про кількість хворих, але при цьому з більше ніж 200 новин за три дні моніторингу лише дві стосувалися саме проведення тестів на коронавірус. Перша ‒ про те, що десь має відкритися чергова лабораторія. Потім ми помітили, що її відкриття декілька разів переносили. Друга ‒ заява Аксенова, що він кожен день проводить тести і закликає своїх підлеглих робити те саме. При цьому не було інформації, де самі кримчани можуть здати аналізи.
‒ Спасибі. Ірино, як останнім часом у Криму змінилося висвітлення теми коронавірусу?
Сєдова: Я не бачила активної пропаганди дотримання соціальної дистанції, носіння масок тощо. Спочатку це було популярне, коли всі злякалися, і в березні-квітні на подібні теми ще говорили. Коли почався курортний сезон і окупаційна влада почала робити заяви, що треба заробляти гроші, то й журналісти перестали писати про заходи безпеки. А якщо люди не володіють критичним мисленням, не шукають альтернативної інформації, їм простіше повірити в те, що пишуть медіа... Наприклад, є матеріал «Названі найнебезпечніші дні 2020 року» з астрологом як експертом ‒ і це в контексті коронавірусу. Виходить, що непрофесійні журналісти беруть цитати у людини, яка не має жодного стосунку до пандемії. Астролог назвав небезпечні дні, просто тому що йому так захотілося, і з цього зробили окрему новину, там немає інших цитат. Це не просто верх непрофесіоналізму ‒ це більше схоже на насмішку над читачем. Пандемія ‒ серйозна загроза для життя і здоров'я, а новини роблять як мінімум поверхневі... У підсумку дехто взагалі не вірить у те, що коронавірус існує. На жаль, такий скептицизм є не тільки в Криму, але й на материковій частині України.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Коронавірусна інфекція COVID-19
Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.
