У квітні кількість пасажирських авіаперевезень у всьому світі зменшилася на 80%, порівняно з минулим роком. Це пов'язано з пандемією коронавірусу, що призвела до обмеження на авіаперельоти. Через коронакризу авіакомпанії зазнають збитків, а деякі і взагалі опинилися на порозі банкрутства. За словами аналітиків, у докарантинний період авіаринок зможе повернутися не швидше, ніж за два роки. А саму кризу вони називають найгіршою в історії авіації. Як переживають карантин українські авіакомпанії? Чи варто очікувати подорожчання квитків? Та хто втримається на плаву після скасування обмежень?
Що буде з українськими МАУ та SkyUp Airlines після карантину?
МАУ («Міжнародні авіалінії України») та SkyUp Airlines – найбільші пасажирські авіаперевізники України, які з 18 березня були змушені призупинити регулярне сполучення. На початку карантину виконували евакуаційні рейси, щоб повернути українців додому, а тепер здійснюють вантажні та гуманітарні перевезення.
Компанію МАУ карантин змусив запровадити режим простою, в якому зараз перебувають близько 90% співробітників компанії. Поки що збитки перевізник оцінює у 14,5 мільйонів доларів на місяць. Саме стільки МАУ витрачає щомісячно на підтримання життєдіяльності компанії. Однак остаточні висновки зможе зробити вже в кінці року. В МАУ припускають, що відновлення роботи компанії триватиме до літа наступного року: «Відбудеться збіг двох факторів: збитки літа (2020) від простою через пандемію, плюс початок і рестарт господарської діяльності в стабільно збиткову для всіх авіакомпаній зиму. І перспектива вийти на беззбиткову діяльність з'явиться лише в літню навігацію з квітня 2021 року». При цьому скорочення флоту літаків в МАУ теж не виключають.
У SkyUp Airlines поки що оцінити збитки від карантину не можуть, адже кажуть, що ситуація ще не набула прогнозованого характеру. Скорочувати персонал або флот літаків компанія не збирається. Утім, звичні маршрути можуть змінитися, розповідає генеральний директор SkyUp Airlines Євген Хайнацький: «Навряд чи хоча б одна авіакомпанія світу повернеться до виконання польотної програми в тих об’ємах, які були анонсовані раніше. І ми – не виняток. Тому ми в SkyUp будемо аналізувати попит на напрямки та відновлювати програму авіасполучення відповідно до запиту ринку».
Зазнають збитків не лише перевізники, а й аеропорти. Так найбільший аеропорт України «Бориспіль» вже оцінює втрати у сотні мільйонів гривень, а понад 4 тисячі його співробітників змушені перебувати у простої, тобто їм виплачують дві третини зарплати. «Ми зараз працюємо за деякими показниками на потужність менше ніж в 1%, десь на 4-5%. Вантажний термінал – це єдине, що працює на 50% потужності. На стоянці в аеропорту зараз перебувають літаки українських авіакомпаній. За це нараховується збір. Але його не можна назвати комерційним. Компанії мають пільги. І це більше символічна сума за користування аеропортом», – розповідає Радіо Свобода, гендиректор аеропорту «Бориспіль» Павло Рябікін.
А як зі світовими авіаперевізниками?
Проблеми не лише в українських компаній. Ця криза – найбільша за останні десятиліття для усього авіаринку, кажуть експерти. За прогнозами, доходи пасажирських перевізників зменшаться у 2020 році більш ніж вполовину – на 314 мільярдів доларів.
Як зазначають в Міжнародній асоціації повітряного простору (IATA), через обмеження з кожним днем ситуація на ринку погіршується. Адже навіть нинішній прогноз виявився утричі гіршим за найбільш песимістичний сценарій, який розглядали ще місяць тому.
Також цьогоріч очікується зменшення попиту пасажирів, теж приблизно вполовину. Це і через обмеження на подорожі, і через глобальну економічну рецесію.
Business Insider пише, що загалом по всьому світу через пандемію припинили виконувати рейси 64 пасажирські авіакомпанії. Одні вирішили припинити польоти самостійно, щоб не піднімати в небо порожні літаки. Інші ж – через розпорядження місцевих урядів, як от в Україні.
Деякі пішли далі. Так, угорський перевізник Wizz Air оголосив, що скорочує 19% штату та зменшує зарплати, при цьому не лише пілотам, бортпровідникам чи офісним працівникам, а й топ-менеджерам. Німецька авіакомпанія Lufthansa припиняє роботу дочірнього лоукостера Germanwings та скорочує частину флоту. Air New Zealand планує звільнити всіх пілотів Boeing 777, які розраховані на далекомагістральні перельоти. А Easy Jet відкликає замовлення 24-х нових літаків.
Якщо в усіх авіакомпаній проблеми, то дешеві квитки тепер зникнуть?
Ні, не обов'язково. Але остаточні прогнози поки ніхто не береться робити. Оскільки факторів, від яких залежить ціна авіаквитка, багато. Взагалі дешеві білети, по 20, 10 а то й 5 євро – це здебільшого маркетинговий хід. Адже це нижче від собівартості будь-якого рейсу, пояснюють фахівці. Компанії пропонують низькі ціни за рахунок оплати на борту, вибору місць чи пріоритетної посадки, або ж за рахунок інших рейсів. Важливу роль відіграє й конкуренція. Чим більше конкурентів на маршруті – тим ціна авіаквитка менша, кажуть авіаексперти. Тож якщо після карантину конкурентів поменшає, не виключено, що і ціни за певними напрямами зростуть.
Якщо говорити про український авіаринок, то міністр інфраструктури Владислав Криклій каже, що в кризовий період подорожчання квитків невигідне: «Це як перестати займатися рекламою, якщо в тебе падають продажі. Це зовсім неефективно і, навпаки, може зашкодити. Квитки мають бути доступними, в першу чергу, тому, що зараз в людей існує психологічний бар'єр на подорожі, і доступнішими цінами його можна подолати. Свого часу так відбулося після теракту 11 вересня. Для того, щоб відновити довіру до авіації, почали з'являтися лоукостери. І, як виявилося, приваблива ціна переборює страх».
При цьому в авіакомпанії МАУ зазначають: «Ціни на авіаквитки диктує ринок. Варто пам’ятати основне правило: дешеві квитки існують тільки на багатих ринках. Якщо певні напрямки «просядуть» з точки зору попиту, конкурентності, а також платоспроможності пасажирів, то можемо говорити про підстави для подорожчання квитків».
Чи продовжать літати в Україну лоукостери Ryanair і Wizz Air?
За словами міністра інфраструктури України, компанії поки не зверталися з проханням призупинити польоти. Навпаки, з Wizz Air йшли переговори про відкриття дочірньої компанії на території України, яка здійснюватиме внутрішні рейси. І поки такі наміри угорський лоукостер не скасовував.
Та чи будуть виконувати бюджетні перевізники всі ті ж рейси, що і раніше – під питанням. «Наш ринок є менш маржинальним, тут вони менше заробляють. Тож якщо перед ними постане вибір, де літатимуть їхні повітряні судна, то вони можуть обрати європейський ринок і перекинути свої літаки туди. Але це все залежить від стратегій, які побудують компанії після карантину», – зазначає авіаексперт Богдан Долінце.
Чи витримають карантин всі авіакомпанії?
За словами Долінце, лоукостери мають більше переваг, ніж класичні авіакомпанії. Адже здебільшого мають літаки у власності і не несуть додаткових витрат на лізинг повітряних суден, тобто оренду. Від цього, зокрема, залежить запас міцності, тобто фінансова подушка, завдяки якій компанія може триматися на плаву, навіть не виконуючи польотів.
До прикладу, ірландський лоукостер Ryanair зможе пробути на карантині ледь не півтора року, кажуть аналітики Business Insider. Адже має 4 мільярди євро у запасі і не має боргів. Та в більшості компаній ситуація значно гірша. «За даними ІАТА, в середньому європейські компанії мають запас міцності, щоб стояти на землі, десь на два місяці, а деякі компанії – і взагалі на два тижні. Лише кілька перевізників, переважно лоукостерів, мають запас від 4 до 6 місяців», – каже Долінце. Тож через коронакризу вже у травні низка авіакомпаній можуть стати банкротами.
Хто може врятувати авіакомпанії від банкрутства?
Держава або акціонери. Якщо компаніям бракує коштів самим вийти з кризи, то їм потрібні інвестиції, кредитування або ж допомога від уряду. Наприклад, італійська влада збирається націоналізувати свого головного перевізника Alitalia, щоб утримати його на плаву. Велику фінансову допомогу від держави отримає і найбільший перевізник Франції Air France. А США виділили 25 мільярдів доларів на підтримку своїх авіаліній.
Щодо України, то національних перевізників теж обіцяють підтримати. «Це не може бути безповоротна допомога. Це можуть бути кредити на спеціальних умовах або доступні запозичення на кризовий період. Ми маємо підставити плече, тому що це чимала кількість працевлаштованих людей, а з іншого боку, й надходження до бюджету», – каже міністр Криклій.
Коли все стане на свої місця?
В ІАТА повідомляють: попри те, що криза наступила дуже різко, такого ж раптового повернення не буде, відновлюватися ринок буде поступово, спершу починаючи з внутрішніх рейсів, а потім вже міжнародних.
Навіть якщо припустити, що карантин завершиться 24 квітня, то відновити польоти за попередніми маршрутами авіакомпаніям не вдасться, кажуть фахівці. «Аеропорт «Бориспіль» зможе почати обслуговування в повному обсязі одразу. Але тут питання в тому, як швидко зможуть напрацювати пасажиропотік авіакомпанії. В першу чергу, все буде залежати від позиції інших держав, від того, як вони зніматимуть обмеження. Адже якщо відкриється Україна, то це не означає, що з наступного дня до нас зможе хтось прилетіти», – зазначає Рябікін.
За словами міністра Криклія, щоб відновити докарантинний рівень авіаперевезень, знадобиться два роки: «Світ відкриватиметься поступово, а ландшафт та географія авіаперевезень точно зміняться. Багато компаній збанкрутує. Ми маємо розуміти, що авіація інтертна. На жаль, коли ми запустимо авіаперевезення, то вони не будуть на 100% заповнені людьми. Спершу – 30%, потім – 50% – і так потрохи напрямки будуть завантажуватися».
