Український режисер і колишній бранець Кремля Олег Сенцов анонсував створення платформи звільнення політв'язнів. За його словами, у майбутній платформі вже погодилися взяти участь Володимир Балух та Олександр Шумков. Сам Сенцов закликав приєднатися до ініціативи всіх охочих.
Останній обмін утримуваними особами відбувся 16 квітня 2020 року: номінально в ньому брали участь Україна та керівництво угруповань «ДНР» і «ЛНР». Тоді проросійські бойовики звільнили та передали Києву 20 осіб.
У перший і останній раз кримчани брали участь в обміні між Росією та Україною у вересні 2019 року, коли на свободу вийшли Олег Сенцов, Едем Бекіров та інші політв'язні Кремля. У списку Кримськотатарського ресурсного центру зараз 86 кримських політичних в'язнів.
Про те, чи допоможе їм ініціатива Олега Сенцова, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Український режисер, колишній політв'язень Кремля Олег Сенцов розповів Крим.Реалії, чому, на його думку, знадобилося створювати нову платформу зі звільнення політв'язнів.
Від наших партнерів дуже сильно залежить, буде чи не буде тиск на Володимира Путіна в питанні політв'язнівОлег Сенцов
‒ У 2020 році це питання відійшло на другий-третій-четвертий план, про нього мало говорять. Усіх відомих політв'язнів уже звільнили, залишилися тільки невідомі, але кількість їх збільшується. Я беру участь у всіх заходах, присвячених цій проблематиці, але у нас не було об'єднання колишніх політв'язнів, які разом з іншими організаціями займалися б цим. Тому ми вирішили зробити платформу, де будемо спільно з іншими активістами проводити якісь акції і постійно висвітлювати це питання ‒ і всередині порядку денного України, і за кордоном.
Від наших партнерів дуже сильно залежить, буде чи не буде тиск на Володимира Путіна в питанні політв'язнів. Головний фактор якраз сидить у Кремлі ‒ від його рішень залежить доля людей, яких він вважає пішаками. Треба зробити все, щоб політв'язні, які залишилися, стали для Путіна проблемою.
Олег Сенцов нарікає на те, що список політв'язнів Кремля може в будь-який момент збільшитися за бажанням російської сторони.
Робота зі звільнення політв'язнів ‒ лише частина боротьби зі звільнення наших територій і боротьби з ПутінимОлег Сенцов
‒ Путін може набрати собі ще. Безліч українців їздять у Росію до своїх родичів, на роботу, їх можуть взяти тільки за українські паспорти. Багато хто відвідує окуповану територію, там їх теж можуть затримати. Ну і в самому Криму перебувають 300 тисяч потенційних заручників ‒ кримських татар, яких можна заарештувати за липовими звинуваченнями в будь-який момент. До речі, ми хочемо займатися не тільки в'язнями в Росії, а й тими, хто перебуває в полоні в окремих районах Донецької та Луганської областей ‒ тобто всіма українцями, які перебувають у в'язниці через свої політичні переконання. Ця робота зі звільнення політв'язнів ‒ лише частина боротьби зі звільнення наших територій і боротьби з Путіним. Політв'язні ‒ лише наслідок окупації, і в жодному разі не можна розділяти це на різні категорії.
«Досить обіцянок»: сім'ї політв'язнів провели акцію під Офісом президента України (фоторепортаж)
Тим часом Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова називає останні відомості української влади щодо політв'язнів.
Мало що відбувається в цьому процесі ‒ немає ні обміну, ні звільненняЛюдмила Денісова
‒ Безумовно, кількість політв'язнів збільшується, незважаючи на те, що у вересні 2019 року 35 людей нам повернули. Сьогодні 109 осіб перебувають у місцях несвободи, з них 33 ‒ в окупованому Криму: двоє відбувають покарання, 31 ‒ у слідчому ізоляторі. Із загальної кількості 75 ‒ це кримські татари. На жаль, мало що відбувається в цьому процесі ‒ немає ні обміну, ні звільнення. Річ у тім, що Російська Федерація та окупаційні адміністрації Донецької та Луганської областей серед іншого пов'язали питання звільнення заарештованих громадян з Мінським процесом. Як я розумію, він застопорився. Думаю, що процес все ж налагодиться, тому що переговори з обміну проводяться на всіх рівнях.
Журналісти Крим.Реалії з цього приводу звернулися із запитом до російської Уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової, однак, як і раніше, не отримали жодної відповіді.
Втім, Людмила Денісова зазначає, що її російська колега не займається безпосередньо переговорами з обміну або звільнення.
Я через день, якщо не кожен день, пишу листи Тетяні Москальковій, ми зідзвонюємося, щоб вирішити питання умов утримання, медичного обстеженняЛюдмила Денісова
‒ Її мандат поширюється на гуманітарні питання. Я через день, якщо не кожен день, пишу листи Тетяні Москальковій, ми зідзвонюємося, щоб вирішити питання умов утримання, медичного обстеження тощо. На жаль, як я думаю, її пошту перевіряють певні органи ‒ відповіді приходять із затримкою. Проте ми встановили контакти та працюємо безпосередньо через уповноважених конкретних областей, пишемо зокрема й керівникам виправних колоній, і вони дають нам докладні відповіді, звіти ‒ хоча вірити цьому складно. Вони кажуть, що все добре, адвокати не підтверджують. Боремося далі, чекаємо кожного вдома.
«Порожні стільці»: у Києві чекають на «бранців Кремля» (фоторепортаж)
Член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс стверджує, що кількість політв'язнів у Росії у 2020 році зросла.
Тепер у наших списках уже 359 політв'язнів. При цьому вони неповніСергій Давідіс
‒ Так відбувається вже який рік поспіль. Їх стало більше приблизно на 50 осіб: було близько 300, а тепер у наших списках уже 359 політв'язнів. При цьому вони неповні й лише відображають тенденції: багатьох людей у нас немає просто через нестачу інформації. Важливі будь-які ініціативи з підтримки політв'язнів та їх звільнення. Врешті-решт все залежить від волі Кремля та його готовності реагувати на тиск: який міжнародний контекст, чи хоче він справити враження, продемонструвати добру волю? Але навіть якщо зусилля зі звільнення не приносять негайного результату, суспільна увага до цих людей, демонстрація солідарності в будь-якому випадку корисні ‒ хоча б тим, що допомагають захистити їхні права у місцях позбавлення волі. Тут теж багато порушень: умови утримання, ненадання медичної допомоги тощо.
Журналісти Крим.Реалії також звернулися за коментарями з приводу процесу звільнення українських політв'язнів до Офісу президента України, проте на момент публікації матеріалу відповіді не отримали. Редакція готова розмістити її в цьому або в наступних матеріалах.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
