Кожне п'яте бюджетне місце – для Криму і Донбасу

У 2020 році абітурієнти з Криму отримали право вступати до українських ВНЗ без складання зовнішнього незалежного оцінювання. Вступ без ЗНО поширюється на виші, підпорядковані міністерствам освіти, культури, охорони здоров'я, і на три університети МВС. Тут кожне п'яте бюджетне місце віддають за квотою випускникам з окупованого Криму і Донбасу. Журналісти телепроєкту Крим.Реалії зустрілися з кримськими випускниками, які вже приїхали на материкову Україну на навчання, і дізналися про тонкощі вступної кампанії для абітурієнтів з окупованих територій.

На середину серпня до Херсонської морської академії приїхали 23 абітурієнти з Криму: 15 навчатимуться в самій академії, сім – у коледжі, і один – у ліцеї при академії. Всього ж у Херсонській морській академії та її підрозділах навчаються 100 кримчан, які вступили через освітні центри «Крим – Україна».

Іван приїхав із Севастополя. У його родині троє моряків – батько і два дядьки. Кримчанин здивував журналістів хорошим знанням української мови.

За його словами, в Криму під час навчання в кадетському училищі він часто відчував тиск через свою проукраїнську позицію. Траплялося, що кадетів розпитували про проросійські настрої, а вихователі проводили бесіди, під час яких юнакам доводилося відповідати на політичні питання.

«Хлопці зі старшого курсу співали гімн України на плацу, навіть намагалися підіймати прапор жовто-блакитний, тому їх усіх виключили з цього училища. У Севастополі це ганьба, якщо ти проукраїнський, дуже сильна», – розповідає абітурієнт із Севастополя Іван.

Рік севастополець Іван вчив українську мову та історію України, щоб вступити до Морської академії в Херсоні. Хотів вчитися саме тут, адже цю академію з дипломом капітана закінчив його батько.

Зі схожою історією абітурієнт із Чорноморська Микола. Він вступає на бюджет, хоче стати капітаном. Також народився в сім'ї моряків. Для себе він не розглядав навчання в Криму, адже диплом, виданий там, не визнається за межами півострова. З українським дипломом для нього відкриваються міжнародні можливості. Більшість його однокласників поїхали навчатися до Росії.

«У мене був вибір – залишитися або там, або тут. Але мені тут подобається більше, по-перше, тут більше можливостей. Наприклад, із цією освітою, яку я отримаю, я зможу працювати у всьому світі. Я намагатимуся вчити англійську, і я поїду за кордон, швидше всього. Я дуже старатимуся вчитися», – пояснює кримчанин журналістам.

Кримський абітурієнт Микола переконаний – здобути професійний досвід і заробляти в Криму сьогодні складно: «Там санкції, мені це не подобається. А те, що там «внутрішні моря», там нормально не попрацюєш, досвіду роботи не буде, зарплати, будемо чесні, низькі. Я не хочу там працювати».

Пільги для кримських випускників

У 2019-му за спрощеною системою вступу до українських коледжів, інститутів та університетів вступили 264 кримчани, підрахували в Центрі громадянської освіти «Альменда». Цьогоріч на півострові – десять із половиною тисяч випускників. Скільки з них хотіли б навчатися на материку – в Міносвіти України не підраховують.

На момент анексії більшості кримчан, які нині вступають, було від 10 до 13 років. Їхні атестати та свідоцтва, видані Росією, не визнають на материковій частині Україні. На дітей, які не приховують, що обрали український заклад вищої освіти, психологічно тиснуть у Криму, розповів Крим.Реалії аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько.

«Вони повинні скласти іспит з історії України. Там обов'язково є питання про ситуацію після 2014 року. І ось тут набуває чинності «закон Ярової» – наклепництво. Тобто ти зобов'язаний доносити про те, що скоєно злочин. Який це злочин? Посягання на територіальну цілісність Росії», – пояснює Олег Охредько.

В Україні ухвалили зміни до законодавства про освіту, зокрема «Про особливості вступу до установ вищої освіти осіб із тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Для вступу до українських закладів вищої освіти (ЗВО) кримчанам скасували зовнішнє незалежне тестування. Однак абітурієнти повинні скласти три іспити – українську мову, історію України та профільний іспит. Вступити можна в певні університети, де були створені освітні центри «Крим – Україна». На початку 2020 року їх було 34, а навесні їхня кількість зросла до 82.

Пільги для молоді з окупованих територій «дискримінують інших абітурієнтів»

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ці заходи стимулюють випускників на окупованих територіях здобувати українську освіту.

«Ми боремося за молодь на тимчасово окупованих територіях, за їхній розум і талант. Тому потрібно максимально стимулювати таких випускників переїжджати на підконтрольну Україні територію, вступати в наші навчальні заклади, вчитися в українській системі освіти», – заявляв Володимир Зеленський.

Пільговий набір в українські виші розкритикувала народна депутатка України від партії «Голос» Інна Совсун. У минулому вона – перша заступниця міністра освіти України.

На її думку, закон ухвалили із запізненням, тому 2020-го кримчани не хлинуть на материк, всі ЗВО не готові їх приймати, а новий закон – дискримінує інших абітурієнтів.

«До якої межі ми повинні надавати пільги при вступі до університетів, коли інші абітурієнти вступають на конкурсній основі? Держава не виділяє ніяких додаткових грошей, держава не виділяє додаткових місць для абітурієнтів із Криму. Пропонується просто забрати ці місця із загального потоку і виділити в певну квоту», – заявила народна депутатка.

Переселенка з Криму і правозахисниця Олена Луньова, навпаки, схвалює закон, що дозволяє кримчанам вступати з пільгами. Вважає, що це справедливо, оскільки під час тестування Росія обмежила виїзд із півострова через коронавірус.

Крім того, є складнощі з документами для абітурієнтів у Криму. Випускник, який виїхав із Криму або нині проживає у Криму, отримує український паспорт без реєстрації місця проживання. У таких випадках у приймальних комісіях виникає практичне питання – як підтвердити, що ця дитина має право на пільгу?

Олена Луньова радить кримчанам – брати якомога більше доказів, що вони з окупованої території. За її словами, окрім українських документів, підійдуть і фотографії.

«Це принципово важливо було, щоб усі жителі окупованої території мали доступ до освіти у всіх ВНЗ. І це дуже прогресивне рішення, і його можна тільки вітати. Цьогоріч на ЗНО було зареєстровано приблизно півтори тисячі осіб. Скільки з них змогло пройти ЗНО під час карантинних обмежень, адже окупаційна влада не випускала – ми не знаємо», – пояснює правозахисниця Олена Луньова.

Кримчани про освіту в Україні

Журналісти телепроєкту Крим.Реалії опитали на вулицях Сімферополя молодих людей про те, чи цікаві їм можливості навчання в Україні та освітні гранти. Частина опитаних кримчан висловили думку, що це можливість здобути якісну освіту, якої не вистачає в Криму.

«Безумовно, потрібно, тому що навчання поки що кульгає в плані освіти, ось інститути, я сам – студент і, швидше за все, це потрібно студентам. Я б зрадів підтримці з боку України, тому що всім студентам хочеться чогось добитися, а тут не особливо вистачає можливостей, і хочеться чогось більшого домогтися в плані навчання», – зазначає кримчанин Анатолій.

«Ідея з грантами для кримських студентів – дуже хороша, тому що у багатьох залишилися родичі в Україні, вони, ймовірно, хотіли б мати можливість поїхати туди вчитися. В Україні теж досить хороший рівень освіти, я думаю, я б погодилася», – зауважила в розмові з Крим.Реалії кримчанка Дарина.

Зустрілися і ті, хто вважає для себе можливості навчання в Україні непотрібними.

«Ідея хороша, але я б навряд чи погодилася на це, я вважаю за краще отримувати все-таки російську освіту і, швидше всього, на материку. Ну, тому що я планую все життя прожити в Росії, і мені ця перспектива більше подобається», – сказала перехожа Ніна.

«Я кримчанка, вчуся в Москві. Українські гранти та всілякі стипендії для кримських студентів – це, на жаль, буде нецікаво, оскільки тепер у нас вже громадянство Росії, тому це неактуально», – вважає студентка Наталя.