«Він завдав мені удару електрошокером і запропонував подумати ще п'ять хвилин»

На форму «зворотний зв'язок» до редакції Крим.Реалії прийшов лист кримської татарки Лілі Расильчак. У своєму зверненні вона розповідає про тортури з боку співробітників Сакської поліції щодо її сімнадцятирічного сина Сервера. Вона розповіла, що у ніч з 28 січня 2020 року її чоловік із сином Сервером, його другом та дівчиною друга поїхали до Сімферополя. Вони зробили зупинку в Саках, виїхали на трасу, після чого їхній автомобіль зупинили співробітники поліції.

«Бере мене за голову та з коліна вдаряє в пах»

Ми зустрічаємося із сімнадцятирічним Сервером Расильчаком у Сімферополі. Його мама Ліля підтверджує на відеокамеру, що не проти, щоб її неповнолітній син давав інтерв'ю, яке пізніше буде опубліковане (відео є у розпорядженні редакції ‒ КР).

Сервер згадує ту ніч, з моменту зупинки їх співробітниками ДІБДР. Каже, що до цього практично всю дорогу спав у машині. Пам'ятає, як вони зупинилися на заправці купити води.

«Нас зупинили співробітники ДІБДР. Ще навіть не встигли дати документи, як тут відразу під'їжджає машина Volkswagen Passat, звідти вилітають люди в цивільному одязі й усіх нас викидають з машини, обличчями в підлогу. Я шокований, не розумію, що відбувається. Пізніше під'їжджає ще одна машина вже зі співробітниками поліції у формі, і нас усіх забирають у відділок. Перед тим, як посадити мене в машину, один зі співробітників поліції бере мене за голову та з коліна вдаряє мені в пах. Відчуття були, звичайно, не дуже приємні».

За словами Сервера, ніхто зі співробітників не пояснив причину зупинки, не назвався, і упродовж трьох годин він сам перебував у одному з кабінетів поліцейського відділення міста Саки.

«Поцікавився у мене, як будемо розмовляти, як з людиною чи як з твариною?»

Сервер згадує, що його завели в кабінет на четвертому поверсі міжмуніципального відділу МВС Росії «Сакський». Весь час до відділення і в самому кабінеті руки хлопця були заведені за спину та скуті наручниками.

Як з'ясувалося пізніше, поліцейського, який вдарив підлітка, звуть Олександр Васильович. Це Сервер з'ясував дорогою до відділення. За спогадами хлопця, у кабінеті відділення, куди його завели, було троє людей: Олександр Васильович, Микола та співробітник, чиє ім'я в розмові не називалося.

«Мені цей Коля почав розповідати, що тут було багато таких як ти, які не розуміли, що відбувається. А я дійсно шокований і взагалі не можу зрозуміти, у чому нас звинувачують і що висувають. На всі мої запитання перші кілька годин мені пропонували «подумати».

Через якийсь час, до кабінету, куди завели Сервера, зайшов Олександр Васильович з електрошокером у руках.

«Він поцікавився, як ми будемо розмовляти, як з людиною чи як з твариною? Я кажу: як з людиною. Він мені знову говорить, мовляв, ну розповідай. А я сиджу і не розумію, що мені йому розповідати? Де я навчаюся, чи що? Загалом, я промовчав, він завдав мені першого удару електрошокером у цю частину (показує на ліву ногу ‒ КР). І запропонував подумати ще п'ять хвилин».

Сервер припускає, що перерви в п'ять хвилин були потрібні, для того, щоб Олександр Васильович перейшов до сусіднього кабінету: «Там сидів мій друг, водій автомобіля, він ходив туди і мого друга цим шокером лякав».

Після повернення Олександр Васильович завдав ще серію ударів. Коли Сервер впав, співробітник поліції пригрозив, що зараз почне його «пробивати». Підліток пояснює: «Пробивати означає, що він, можна сказати, підійде до мене з електрошокером ззаду. Він кілька разів підносив електрошокер мені до паху, потім вони втрьох заламали мене. Коля притиснув мою голову до підлоги, Олександр Васильович почав тягнути вгору руки в наручниках, зняли з мене штани, труси і просто включили електрошокер на відстані, щоб я звук цей чув. У статеві органи не били, просто залякували». Школяр каже, що його били, поки він лежав на підлозі: «Пару ударів мені, звичайно, прилетіло, у ноги, у спину, у голову».

«Тобі тут що, цирк показують?»

Через три години з Сервера зняли наручники й посадили у крісло. Співробітники поліції звинуватили його, батька та друга в тому, що вони нібито вкрали гроші з автомийки.

«Вони мені розповіли версію, що ми нібито вкрали гроші з «Мий сам», є такі автомийки в Криму. А я взагалі не розумію, до чого автомийка. Ми на неї не заїжджали, тільки на заправку за водою. Може, ця автомийка там поруч була?»

Після того, як розповідь Сервера була записана співробітниками поліції, він розписався в документах.

«Я дав усі пояснення, і тут з хлопців (має на увазі співробітників поліції ‒ КР) хтось пожартував. Я взяв і посміхнувся. І ось цей поліцейський, чиє ім'я я не знаю, каже: «Тобі тут що, цирк показують?», стиснув кулак, потримав біля мого обличчя пару секунд і вдарив у щелепу».

За словами Сервера, його батько раніше був засуджений за статтею 158 кримінального кодексу Росії (крадіжка ‒ КР). Але хлопець не пов'язує подію на автомийці з батьком.

«Те, що він колись був засуджений за цією статтею, не означає що ми грабували цю автомийку. Я взагалі сидів у кабінеті й боявся, щоб батько був живий. Тому що нас, коли витягли з машини і поклали всіх обличчям в асфальт, я бачив його обличчя пізніше: бруд упереміш із кров'ю. Страшна картина».

Як з'ясувалося пізніше, дівчину водія, яка була в автомобілі із Сервером, залякували позбавленням батьківських прав. За словами Сервера, окрім фізичного насильства, співробітники поліції забрали у нього гроші: 1970 рублів (близько 750 грн ‒ КР).

Серверу сімнадцять років, він навчається в одинадцятому класі й у кабінеті відділення поліції був один: без батька або психолога, який має бути в разі затримання неповнолітнього. За словами Сервера, всі співробітники поліції були одягнені в цивільний одяг, не показували документів. «Я взагалі не впевнений, що вони поліцейські ‒ одягнені в цивільний одяг, не назвалися, били».

«Вас, кримських татар, не вчили, чи що, правилам поведінки?»

Під час роботи над матеріалом, на сайті міжмуніципального відділу МВС Росії «Сакський», кореспондент Крим.Реалії виявив матеріал, датований 5 жовтня 2015 року. Замітка під назвою «Опер ‒ не тільки покликання, а й спосіб життя», присвячений дню працівника оперативного розшуку зі спільною фотографією співробітників Сакського відділення поліції. На фото Сервер упізнав трьох співробітників, які били його в кабінеті відділення поліції.

Перед тим, як відпустити Расильчака з відділення, до кабінету зайшов ще один співробітник поліції. Сервер згадує, що він задрімав сидячи на стільці. «Я чую крізь сон різкий голос: а чого ми не встаємо, вас, кримських татар, не вчили, чи що, правилам поведінки?».

Расильчак не знає його імені, але, припустив, що чоловік, який зайшов до кабінету, ‒ один із начальників поліцейських, які до цього його допитували.

«Він зайшов і каже мені: сподіваюся, тебе тут не били? У нас тут не б'ють. І усміхається, а поруч Олександр Васильович стоїть та електрошокер вмикає-вимикає, вмикає-вимикає. Я кажу: ні, звичайно, не били». Сервера змусили написати пояснення на ім'я начальника відділу, майора поліції, Дмитра Олександровича Стрюкова, про те, що фізична сила з боку співробітників поліції до нього не застосовувалася.

Хлопець розповів, що наступного дня поїхав зняти побої і написав заяву у відділення поліції Роздольненського району. Викладачі та однокласники в його школі знають про те, що сталося.

«Я не боюся і не соромлюся говорити про це вголос. Я хочу, щоб ті співробітники, які били мене в цьому кабінеті, були покарані за законом. Тому що сьогодні вони побили мене, а завтра поб'ють ще одну людину».

Сервер стверджує, що співробітники поліції пошкодили йому великий палець на руці: «Я не можу ним ворушити, практично не згинається і дуже болить ‒ порвані сухожилля».

Редакція Крим.Реалії намагається зв'язатися з міжмуніципальним відділом МВС Росії «Сакський» для отримання коментарів.