На офіційному сайті Ялтинського міжнародного економічного форуму відкрили таємницю пропозицій, з якими до інвесторів вийде кримська влада. Зокрема, голова адміністрації Ялти Іван Імгрунт перерахував кілька «привабливих» проєктів, які увазі потенційних інвесторів запропонують чиновники південнобережної адміністрації під час форуму у квітні. Наскільки новими виявилися озвучені пропозиції, яка їх теоретична привабливість і наскільки «інвестпроєкти» відрізняються від звичайного «дерибану»?
Гольф, басейн і пиво
У своєму виступі на нараді, присвяченій курортному сезону, а не інвестиційній діяльності, Іван Імгрунт підкреслив, що «зараз розглядається низка ідей, які в перспективі можуть набути статусу інвестугоди для пропозиції на ЯМЕФ вже у квітні нинішнього року».
До «перспективних пропозицій» ялтинський сіті-менеджер відніс будівництво полів для гольфу, океанаріуму, парку розваг площею 5 гектарів, виставкового центру, пивзаводу та заводу безалкогольних напоїв, академії тенісу, футбольних полів, льодового палацу та плавального басейну. При цьому в подробиці проєктів голова адміністрації не вдавався, але обмовився, що «зараз ми працюємо над пошуком інвесторів і напрацюванням технічних завдань на проєктування».
«Напрацювання технічного завдання на проєктування» у перекладі на звичайну мову ‒ це деталізація ідеї та опис того, що потрібно зробити, щоб підготувати пакет документів для повноцінної інвестиційної пропозиції. Як співробітники адміністрації займаються пошуком інвесторів, не маючи нічого, окрім голої ідеї, залишається тільки здогадуватися.
Але куди більше здивував той факт, що серед озвучених пропозицій немає жодної нової. І водночас чиновники говорять, що тільки почали роботу щодо формулювання інвестиційних пропозицій.
Тенісні «академіки»
Яскравим прикладом може служити згаданий Імгрунтом проєкт будівництва тенісної академії.
Вперше про це будівництво, як про майже доконане заговорили в 2016 році ‒ про це повідомив віцепрезидент Федерації тенісу Республіки Крим Микола Шалімов. «Загальна площа будівництва становить близько 10 гектарів. На цій території будуть збудовані близько 20 кортів, а також уся інфраструктура, необхідна для тренувань і повноцінного відновлення тенісистів», ‒ розповів Шалімов. За його словами, тоді було заплановане підписання угоди про старт реалізації проєкту між Федерацією тенісу сусідньої Росії та головою адміністрації Андрієм Ростенком. Велося опрацювання архітектурної концепції майбутньої академії, після чого збиралися перейти до складання проєктно-кошторисної документації.
Через два роки земельна ділянка, виділена в Гаспрі спеціально під Академію тенісу, згадується в публікації про Генеральний план міста Ялти з припущенням, що замість цього там легко може з'явитися чергова елітна висотка. І раптом через пів року міністр спорту Росії Павло Колобков повідомляє, що влада все ще «розглядає кілька майданчиків для створення академії тенісу в Криму». Він розповідає президенту Федерації тенісу, з яким Ростенко уклав три роки тому угоду на будівництво, що «в Криму обговорюється це питання, обирається місце для академії тенісу, там є кілька майданчиків. Ведуться з керівництвом Криму переговори».
Ще через три місяці після «ведення переговорів» та «обирання місця», президент федерації тенісу Шаміль Тарпіщев на запитання, що завадило реалізувати проєкту з будівництва тенісної академії, коротко відповідає: «тільки розуміння місцевої влади». І відразу переводить розмову на іншу тему.
І ось ідея будівництва тенісної академії знову хвилює розуми ялтинських чиновників.
Льодовий палац ‒ розморожування
Дуже схожа історія з ідеєю будівництва Льодового палацу.
Ще в 2014 році тоді ще голова ялтинської адміністрації Андрій Ростенко ділився планами про переговори з інвесторами щодо будівництва такого об'єкта. «Ми також займаємося пошуком великого майданчика поблизу Ялти», ‒ зазначив градоначальник. Ще раз про палац Ростенко згадав у контексті розвитку маловідомого на півострові виду спорту ‒ керлінгу. І запевнив, що керівництво міста веде переговори з Федерацією керлінгу Росії з питання визначення майданчика для будівництва палацу для керлінгу на ПБК. Цілком імовірно, великий майданчик знайшли, після чого про ідею надовго забули.
Але через п'ять років історія отримала нове життя ‒ влітку 2019 року міністр спорту Криму Ольга Торубарова повідомила, що проситиме Мінспорту сусідньої Росії посприяти матеріально у справі зведення Льодового палацу в Ялті. І вже восени Департамент земельних відносин підібрав необхідну ділянку площею 1,8 гектара, а викликаний з Сербії проєктувальник додав настільки важливе для цього проєкту будівництво там же готелю «для спортсменів».
Примітно, що вже через місяць у публікації, присвяченій проєкту будівництва Льодового палацу із посиланням на пресслужбу Ялтинської міської адміністрації, площа ділянки під нього «всохла» до одного гектара. Ну і, нарешті, згадка в переліку пропозицій для ЯМЕФ дозволяє припустити, що ніякого фінансування від Мінспорту не буде. А буде традиційна схема передачі землі під виглядом реалізації інвестиційного проєкту ‒ на виділеній під Льодовий палац земельній ділянці швидко зведуть готель і з «технічних причин» не зможуть завершити будівництво спортивних споруд.
Старий добрий гольф
Ідея будівництва полів для гольфу на Південному узбережжі витає вже давно. На початку 2017 року на ЯМЕФ виступав російський бізнесмен французького походження Домінік Фаш, який пропонував розвивати на півострові шість-вісім полів для гри в гольф. До його думки спочатку прислухався Генеральний прокурор Росії Юрій Чайка, який закупив для відомчого санаторію в Ялті два гольф-кари, а тепер ось до теми долучився й голова міської адміністрації Іван Імгрунт.
Втім, є великі сумніви в тому, що проєкт передбачає реальний розвиток цього виду спорту. Серйозні надходження до місцевого та кримського бюджету від гольф-клубу уявити складно, так само як і говорити про створення великої кількості робочих місць. Зате такий «інвестиційний» проєкт легко дозволяє обнести парканом ділянку під приводом збереження газонів і потім цілком забудувати її елітними котеджами. Аналогічну схему у 2006 році під Гурзуфом обкатав «регіонал» Антон Пригодський, який отримав 112 гектарів під інвестиційний проєкт будівництва гольф-клубу, і вже на етапі ескізного проєктування заклав на половині майданчика будівництво спа-комплексу, п'ятизіркового готелю, ресторану, вертолітного майданчика тощо.
Сумнівна привабливість
Багато питань і до інших об'єктів, які перерахував у своєму виступі Іван Імгрунт. Наприклад, будівництво пивзаводу та заводу безалкогольних напоїв (незалежно від того, два це проєкти чи один) незмінно впирається в обсяг виробництва. Якщо це будуть маленькі виробництва, орієнтовані тільки на ринок ПБК, то у міжсезоння виробництво буде вкрай невигідним, особливо з огляду на вартість оренди землі та комунальні тарифи в Ялті. А поява великого виробництва з орієнтацією на ринок всього півострова окрім перерахованих факторів перешкоджає суттєва в масштабах Криму віддаленість від основних ринків збуту.
Не менше ризиків вбачають і у проєкті будівництва виставкового центру. Крим розташований на значній відстані від осередків ділової активності, а це переводить витрати на логістику учасників у категорію істотних. На тлі міжнародного невизнання анексії та загрози для багатьох міжнародних компаній потрапити під санкції, власники такого виставкового центру можуть розраховувати хіба що на пропагандистсько-показові заходи типу ЯМЕФ. Однак, навряд чи їх одних буде достатньо, щоб окупити витрати в середньочасовій перспективі.
Втім, не виключено, що ці проєкти були озвучені лише з однією метою ‒ виділити під приводом інвестиційного майданчика чергові земельні ділянки на Південному березі Криму. Адже це так просто зробити, коли укладання інвестиційних угод відбувається абсолютно не публічно, а про виконання інвестиційних зобов'язань ніхто й ніколи не згадує.
