Міністри Євросоюзу вирішили додати сім російських чиновників до списку санкційних осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України у зв'язку з проведенням восени 2019 року російських виборів у Криму та Севастополі. Україна, США, Євросоюз та низка інших країн вважає це голосування незаконним.
За повідомленнями агентства «Інтерфакс-Україна», до оновленого списку санкцій потрапили підконтрольний Росії голова уряду Криму Юрій Гоцанюк, тимчасовий виконувач обов'язків російського губернатора Севастополя Михайло Развожаєв, спікер російських Закзборів Севастополя Володимир Немцев, колишній спікер того ж органу Катерина Алтабаєва, яка після цих виборів пішла в Раду Федерації, а також представники російського виборчкому Севастополя Сергій Даниленко, Лідія Борисова та Катерина Пиркова. Про значення нових санкцій йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Григорій Жигалов розповів Крим.Реалії, коли санкції наберуть чинності та що вони передбачають.
Рахунки цих людей в Євросоюзі заморожуються, вони не зможуть отримати візиГригорій Жигалов
‒ Потрібно дочекатися публікації рішення, але наші джерела в Брюсселі називають ті ж сім імен. Думаю, що несподіванок не буде. Рішення Ради міністрів Європейського союзу ‒ останній крок у фіналізації цього процесу. Йому передувала тривала робота на рівні дипломатів, а сьогодні був зроблений передостанній крок. Залишилася чиста формальність ‒ дочекатися, поки рішення буде опубліковане в офіційному віснику Євросоюзу, і після цього воно набуде чинності. Обмеження відомі, вони давно діють, а у списку до сьогоднішнього дня було 170 осіб і 44 юридичні особи, яких вважають відповідальними за підрив територіальної цілісності України. Рахунки цих людей в Євросоюзі заморожуються, вони не зможуть отримати візи. Як це реалізується на практиці ‒ питання, оскільки у багатьох людей зі списку тут немає активів.
Григорій Жигалов нагадує, що подібні рішення про санкції проти Росії діють пів року, після чого їх продовжують.
– Це вже перетворилося на формальність: востаннє обмеження продовжили навіть без обговорення. Поки в Євросоюзі не бачать підстав для скасування санкцій. Якщо хтось із фігурантів списку не згодний, на це є суд Євросоюзу, і деякі фігуранти цілком успішно можуть відстояти там свої інтереси.
Голова підконтрольної Росії Ради міністрів Криму Юрій Гоцанюк у відповідь на внесення до списку санкцій написав на своїй сторінці у Facebok, що він «щиро радий опинитися в компанії гідних людей» і додав, що його не цікавлять поїздки до країн Євросоюзу. Т.в.о. губернатора Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що у нього ніколи не було закордонних активів, а сам він «у більшості випадків віддавав перевагу відпочинку в Росії».
Керівник робочої групи з міжнародно-правових питань при постійному представництві Криму при президенті Росії Олександр Молохов вважає, що Євросоюз послаблює санкційний тиск на Росію.
– Я впевнений, що коли ці люди погоджувалися на ті посади, які вони зайняли, то розуміли, що це може мати певні наслідки. Я не думаю, що це для них болісно. В цілому дуже велика інерція санкційного тиску, який спочатку був запущений, але, на мій погляд, у ньому немає стрункості. Це окремі спалахи, як називається, але тиск із боку країн Європи на Росію все ж слабшає. Тому я не надавав би великого значення новим індивідуальним санкціям. Найголовніше, що Крим поступово прориває блокаду в різних галузях: і на міжнародній арені, і в економіці, і в культурі. Я завжди був прихильником того, щоб оскаржувати як персональні, індивідуальні, так і секторальні санкції відносно Криму. На мій погляд, вони абсолютно несправедливі й не відповідають нормам міжнародного гуманітарного права.
Народний депутат України, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз переконаний, що європейські санкції болючі для російських чиновників.
– Останнім часом активізувалися всі ці особистості, які брали участь в організації окупації Криму Росією: вони біжать на материкову частину України, отримують паспорти, визнають всю провину, готові покаятися, аби отримати всі блага цивілізації і сполучення зі світом. Тому, звісно, санкції необхідні, і нехай ніхто не сумнівається: це дуже сильно б'є у непогрішність цих призначенців у владі. Інша справа ‒ те, як ми іноді реагуємо на ініціативи європейських партнерів. Впродовж останнього року Міністерство закордонних справ України ніяк не стежить за цим і лише за фактом реагує, коли хтось із санкційників і колаборантів з'являється на міжнародних форумах. Це наша зона відповідальності ‒ ми маємо відслідковувати все, перевіряти списки і не давати можливості з'являтися на міжнародній арені діячам із Криму.
Ахтем Чийгоз вважає, що паралельно з внесенням російських чиновників Криму до санкційних списків Україні необхідно відкривати кримінальні справи проти цих людей.
Жоден російський чиновник не повинен випасти з поля зоруАхтем Чийгоз
‒ Мене радує, що незважаючи на послаблення з боку нашої держави, ми все-таки бачимо готовність міжнародних інституцій запроваджувати санкції проти незаконних дій фізичних осіб. Тобто нам треба ставити все нові й нові цілі для наших партнерів, і вони це виконуватимуть. Звісно, є окремі випадки, коли європейські політики, депутати приїжджають до Криму, і вони ще відбуватимуться. Ми маємо дуже жорстко на це реагувати, щоб офіційні позиції держав не змінювалися, щоб вони не послаблювали тиск на Росію. Що до самого Криму, жоден російський чиновник не повинен випасти з поля зору, тому що завтра буде Гаазький трибунал, і ми вже сьогодні маємо бути готові надати весь пакет документів щодо всіх цих злочинців.
Російський політичний аналітик, колишній аналітик російської партії «Единая Россия» Леонід Власюк вважає, що чиновники, які працюють у Криму, насправді розуміють небезпеку санкцій у довготривалій перспективі.
– Ці санкції лякають, і досить сильно. Ці чиновники сьогодні не можуть нікуди поїхати, не можуть залишити територію Росії або Криму, вирушити у відпустку чи скористатися грошима за кордоном. По-друге, вони не можуть розраховувати на те, що їх забудуть. Мине час, а їхні прізвища залишаться. Весь світ не прийняв анексію Криму, і коли влада в Росії зміниться, цим людям доведеться за все відповісти. Вони цього страшенно бояться. Взагалі, у мене таке відчуття, що чиновників до Криму відряджають, як штрафну роту на фронт ‒ відбувати покарання за щось. Або ж зрадників, бо їх не хочуть ніде бачити і вважають за краще залишити там, щоб вони продовжували свою роботу на окупантів. Ніхто її робити не хоче, а у цих вибору немає. При цьому у нас повторюють мантру про те, що санкції не страшні, ні на що не впливають, хоча в економіці Росії все досить погано.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
