Доступність посилання

ТОП новини

Гавань для Путіна: узбережжя Криму забудують заради яхт


Яхти в Стрілецькій бухті Севастополя, серпень 2019 року
Яхти в Стрілецькій бухті Севастополя, серпень 2019 року

Кримська влада за дорученням президента Росії Володимира Путіна розробляє проєкт розвитку на півострові яхтового туризму. «Служба автодоріг Криму» майже за пів мільярда рублів замовила техніко-економічне обґрунтування проєкту. У документації повідомляється про плани з будівництва яхтової інфраструктури в одинадцяти містах і селищах на узбережжі Криму.

Розвивати яхтовий туризм у Криму доручив президент Росії Володимир Путін під час свого візиту на півострів у березні цього року. Він пообіцяв сприяти розвитку яхтингу, зокрема в Балаклавській бухті під Севастополем. І навіть доручив російським силовикам заради цього «пересунутися». Раніше Путін уже доручав створити там міжнародний центр туризму з яхтовою мариною світового рівня та упорядкованими набережними. Але поки цього не сталося.

Президент Росії Володимир Путін
Президент Росії Володимир Путін

Цього разу російський президент заради яхтингу домовився з російською прикордонною службою, Міністерством оборони Росії та Федеральною службою охорони Росії, які зараз базуються в Балаклавській бухті.

Пристані в Балаклавській бухті
Пристані в Балаклавській бухті

Місцева влада тим часом готується створити яхтові стоянки та супутню інфраструктуру на всій прибережній смузі півострова.

Чого хоче Путін

У березні, під час зустрічі з кримською громадськістю, Володимир Путін доручив уряду Росії «підготувати спільно з зацікавленими організаціями та подати пропозиції про розвиток яхтового туризму в Криму та Севастополі».

Пропозиції кримської влади були передані російському уряду у квітні, повідомляла російським ЗМІ віцегубернатор Севастополя Марія Литовко. Йшлося про можливість будівництва на півострові нових марин і причалів для яхт, адаптації кримських портів для прийому цього виду суден, а також створення мережі спеціальних заправних станцій для них.

Але цей проєкт кілька місяців пролежав у кабінетах російських чиновників. Повернулися до його реалізації тільки зараз. Одним з основних завдань розвитку яхтового туризму на півострові, за задумом російської влади, стане створення мережі яхтових портів і стоянок уздовж усього кримського узбережжя.

Човнова пристань у Балаклаві, серпень 2016 року
Човнова пристань у Балаклаві, серпень 2016 року

Займатиметься цим проєктом помічник російського президента Ігор Левітін. Він, зокрема, координує профільну робочу групу при уряді Росії.

У яхтових маринах розташовуватимуться приблизно чотири тисячі місць для стоянки
Андрій Кулик

Перший заступник міністра економічного розвитку Криму Андрій Кулик повідомляв, що з 2021 року, за програмою розвитку яхтингу в Криму, планується вкласти 50 мільярдів рублів інвестицій у будівництво семи яхтових марин. Вони мають з'явитися в Коктебелі, Ялті, Судаку, Євпаторії, Феодосії та дві в Керчі.

«У них буде приблизно чотири тисячі місць для стоянки, створюючи при цьому 1,5 тисячі робочих місць», ‒ стверджує Андрій Кулик.

Зараз у Криму є тільки одна приватна яхтова марина ‒ «Золотий символ» у Балаклаві.

Яхти від Керчі до Судака

У листопаді держпідприємство «Служба автодоріг Криму» оголосило тендер вартістю майже у пів мільярда рублів на розробку техніко-економічного обґрунтування за проєктом «Створення інфраструктури морських пасажирських, круїзних перевезень та яхтового туризму півострова Крим».

У межах замовлення чиновники розраховують отримати техніко-економічне обґрунтування розвитку інфраструктури морських портів півострова. Завданням проєкту, згідно з документами, має стати «створення привабливого інвестиційного клімату в Криму та розвиток його економіки».

Виконавець робіт має визначити оптимальний перелік населених пунктів у Криму для будівництва, реконструкції та ремонту портової інфраструктури. У разі, якщо готових майданчиків для цього немає, їх необхідно буде знайти та підготувати обґрунтування для розміщення там портових пунктів, яхтових марин і гідротехнічних споруд.

Для цих цілей «у пріоритетному порядку» доручено розглянути 11 населених пунктів, це селища Гурзуф, Коктебель та Алупка, село Малоріченське, а також Судак, Алушта, Керч, Євпаторія, Саки, Феодосія та Ялта.

Яхти на набережній Ялти
Яхти на набережній Ялти

Для реалізації проєкту планують використовувати об'єкти портової інфраструктури кримських морських портів. Зокрема, це 14 портових пунктів: «Гурзуф», «Малоріченське», «Судак», «Коктебель», «Алупка», «Алушта», «Лівадія», «Місхор», «Ластівчине гніздо», «Сімеїз», «Партеніт», «Професорський куточок» та «Нікітський ботанічний сад».

Це має сприяти підвищенню добробуту жителів і зростанню економічного потенціалу населених пунктів
З тендерної документації

До того ж, кримська влада розраховує збудувати пристань у Судаку і Саках, два пасажирські пірси в Євпаторії та створити пасажирські комплекси в Ялті та Масандрі. У великих населених пунктах шукають можливість збудувати повноцінні яхтові марини.

«Усе це має сприяти підвищенню добробуту жителів і зростанню економічного потенціалу населених пунктів, організації безпечного життя у цих населених пунктах, розвитку транспортної, інженерної інфраструктури», ‒ йдеться у тендерній документації.

Для кого кримські марини?

Влада Криму стверджує, що наразі інфраструктура кримських портів тільки частково підходить для прийому яхт. Більшість із них не розраховані на прийом таких типів суден і не можуть їх обслуговувати. Тому для розвитку яхтингу потрібне їхнє оновлення, а також спорудження спеціальних яхтових заправок.

Одним із завдань проєкту розвитку яхтингу в Криму, яке озвучує російська влада, є формування іміджу півострова як міжнародного центру туризму. Однак для цього чиновникам ще потрібно вирішити низку завдань. Одне з них ‒ відкриття дільниць акваторії Азово-Чорноморського басейну, який зараз контролюється російською владою. Наразі яхтсменам доводиться обходити кримські береги.

Яхти біля берегів Ялти
Яхти біля берегів Ялти

Також поки не зрозуміло, як розвиватиметься кримський яхтинг в умовах європейських і західних санкцій. Через те, що Міжнародна федерація вітрильного спорту не визнає Крим «російським», на півострові відбуваються тільки всеросійські змагання та регати.

Водночас майбутніми кримськими маринами активно цікавляться люди з оточення російського президента. Торік проєктно-пошукові роботи для створення яхтової марини в Балаклаві виконувала за 300 мільйонів рублів фірма «Будгазмонтаж» друга Володимира Путіна Аркадія Ротенберга, яка збудувала міст через Керченську протоку.

Президент Росії Володимир Путін і голова ради директорів СМП-Банку Аркадій Ротенберг (справа наліво)
Президент Росії Володимир Путін і голова ради директорів СМП-Банку Аркадій Ротенберг (справа наліво)

Яхту Ротенберга помітили біля берегів Ялти торік у вересні. Вона стояла біля резиденції «Кримський бриз» структур російського «Газпрому» в селищі Паркове в Ялті.

Кому дістанеться ще дорожчий проєкт розробки обґрунтування розвитку яхтингу в усьому Криму, стане відомо в середині грудня, коли оголосять переможця тендеру.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG