Спеціально для Крим.Реалії
Російська влада під виглядом обговорення «інвестиційних проектів» продовжують возити до анексованого Криму групи лояльних політиків із країн Євросоюзу. Москва як і раніше розраховує на повзуче визнання європейськими елітами результатів «референдуму» 2014 року.
Підконтрольний Кремлю глава анексованого Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) повідомив, що до республіки прибули бізнесмени зі Словаччини. Він запевнив, що зарубіжні підприємці мають намір активно співпрацювати з республіканським начальством. «Упевнений, що бізнесмени зі Словаччини знайдуть для себе цілу низку напрямків, за якими можливе подальше співробітництво. Сьогодні урядовці Республіки Крим готові провести низку робочих зустрічей, за підсумками яких ми домовилися про формування робочої групи з розширення контактів і взаємодії зі Словацькою Республікою», – сказав Аксенов.
Неформальний глава делегації, депутат Національного парламенту Словаччини Петер Марчек, заявив, що його не турбує можлива негативна реакція Києва, а також можлива заборона на в'їзд до України. За повідомленням російських ЗМІ, словацький депутат сказав, що Крим нібито «завжди був російським». «Нас попереджали, що якщо ми поїдемо до Криму, то Україна нам заборонить в'їзд у свою країну. На що я можу сказати, що мені дуже шкода, тому що жителі України – це слов'яни. Хіба вони винні, що мають такий уряд? Це не мої проблеми, якщо вони заборонять. Ми виступаємо за те, щоб не було таких конфліктів між Україною і Росією. Крим був для мене, є і буде завжди російським», – заявив Марчек на зустрічі з російським керівництвом республіки.
Візитери зі Словаччини провели дві публічні зустрічі з владою: з Сергієм Аксеновим і російським віце-прем'єром регіонального уряду Віталієм Нахлупіним. На останній зустрічі чиновники розповіли Петеру Марчеку та його компаньйонам про найбільш «перспективні» галузі кримської економіки. Віце-прем'єр Нахлупін намагався зацікавити словаків, у тому числі, кримським сільським господарством і курортами. «На очах точка докладання можливих майбутніх інвестицій Словацької Республіки в санаторно-курортний комплекс. Вкрай важлива частина – сільське господарство, виноградарство, що споконвіку розвивається в Криму. Звісно ж, це виноробство, сучасне виноробство. В принципі винний кластер має великий потенціал», – говорив Нахлупін.
Він також вказав на «великий потенціал суднобудівного кластера». «Потужності, що є на наших заводах, свідчать про те, що ми можемо створювати унікальні кораблі, плавзасоби, і, думаємо, що це один із недооцінених, потенційно можливих центрів притягнення інвестицій у республіку», – зазначив чиновник.
Сфери регіонального господарства, згадані Віталієм Нахлупіним, перебувають у кризі. Виняток можуть скласти деякі судноремонтні та суднобудівні підприємства, але вони повністю контролюються російським ВПК. Зарубіжних підприємців до них не підпустять.
Якщо до анексії іноземні компанії цікавилися вирощуванням у Криму овочів, фруктів і ягід, то після «референдуму» подібні проекти згорнули
Решта галузей, названі Нахлупіним, не притягнуть інвесторів. Сільське господарство страждає від посухи. Перекриття Північно-Кримського каналу унеможливила будь-які аграрні проекти на півострові. Якщо до анексії іноземні компанії цікавилися вирощуванням у Криму овочів, фруктів і ягід, то після «референдуму» подібні проекти згорнули. Місцеві фермери зайняті вирощуванням зернових культур, що не вимагають рясного поливу.
Виноградарство на півострові почало деградувати ще до анексії. На початку 2000-х років викорчували більшу частину виноградників (переважно столові сорти) в степових районах Криму: у господарств не було грошей на оновлення і обробіток насаджень. Плантації винних сортів збереглися в передгірному Криму і на ПБК, але їхньої врожайності для винзаводів було мало. Останні кілька років до анексії кримські виробники спиртного завозили виноматеріали з інших регіонів України (в основному з Одеської області) та Молдови. Після 2014 року в одеських підприємств виникла проблема перевиробництва виноматеріалів, а у кримських виноробів, навпаки, – виник істотний дефіцит. Тому заяви уряду про те, що винний кластер у Криму «має великий потенціал», м'яко кажучи, не відповідають дійсності.
Курортний комплекс також перебуває в глибокій кризі. Незважаючи на широко розрекламовані інфраструктурні проекти (Керченський міст, оновлення аеропорту «Сімферополь», прокладення «енергомосту» та інше), півострів із кожним роком стає менш привабливим для відпочивальників. В умовах санкцій, торгової та транспортної блокади, технічних обмежень Крим малоцікавий навіть відпочивальникам із Росії. Регіональна влада не можє виправити ситуацію, продовжуючи обнадіювати кримчан. Днями глава комітету з санаторно-курортного комплексу і туризму російського парламенту Криму Олексій Черняк заявив, що півострів може стати цілорічним курортом після запуску залізничної частини Керченського мосту. «Головне завдання – домогтися цілорічної роботи курортів Криму. Її досягти зможемо після повноцінного запуску залізничного сполучення», – сказав Черняк.
Пан Черняк і кримська влада взагалі працювали над створенням «цілорічного курорту» і «туристичних кластерів» ще до анексії. Щороку керівництво міністерства туризму і профільного комітету кримського парламенту, звітуючи про результати чергового сезону, заявляло про необхідність переведення кримських курортів на цілорічний графік. Але для цього у півострова повинна була бути своя «родзинка». Очевидно, що в «пляжному відпочинку» Крим помітно програвав сусідній Туреччині. Одним із варіантів був розвиток лікувального туризму, просування Західного Криму як оздоровчого курорту для дітей і дорослих пацієнтів із країн СНД і найближчих країн ЄС. Такі плани існували тільки на папері. Російська анексія Криму їх повністю перекреслила.
Чиновники продовжують брехати населенню, постійно розповідаючи їм про неіснуючих інвесторів із ЄС
Владі відомі реальні можливості кримської економіки. Чиновники продовжують брехати населенню, постійно розповідаючи їм про неіснуючих інвесторів із ЄС. Буквально за день до візиту словаків, влада регіону повідомила про приїзд делегації з Чехії на чолі з депутатом Європарламенту Яромиром Кохлічеком. Парламентарій із Чехії, як і його словацький колега Петер Марчек, публічно підтримує анексію Криму, критикує дії влади України, закликає Захід зняти санкції, що нібито шкодять ЄС. Пан Кохлічек і його колеги відвідують Крим чи не кожні півроку. Влада також обговорює з ними «інвестиційні проекти».
Незважаючи на «політичні десанти» з ЄС, західні підприємці відмовляються вкладати гроші в кримську економіку. Візити до Криму європейських русофілів, обговорення з ними бізнес-проектів – усього лише інформаційне прикриття. Справжня мета залишається незмінною з початку анексії – просування образу «російського» Криму серед європейців, дезінформація західної громадськості. Кремль розраховує на повзуче визнання анексії півострова з боку європейських еліт, хоча в 2014-2017 роках ця тактика не принесла росіянам успіху.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
