Результати космічної зйомки свідчать про втрату майже чверті рослинного покриву на території Криму, повідомило Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України. За інформацією дистанційного зондування встановлено, що упродовж двох років індекс NDVI, що використовується для кількісної оцінки рослинного покриву, в деяких частинах Криму знизився до найнижчої позначки в 0,3.
Всього в червні 2018 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2016-го, зменшення загального індексу NDVI на півострові склало 23%. В українському міністерстві підкреслили, що бездіяльність російської влади Криму може привести до знищення унікальних екосистем регіону, зокрема до руйнування заповідних ландшафтів, до ерозії ґрунтів і до неможливості займатися сільським господарством.
Радіослухачка з Криму пропонує свою версію зникнення рослинності:
«Батьки дуже часто їздять у бік Сімферополя, Севастополя. І мама каже: там, де при Україні все стояло зелене, заросле, необроблене, зараз розоране, посаджені виноградники, нові сади, все побілене-пофарбоване. Ось вам і зменшення. Ми нічого не вирубувати, не хвилюйтеся».
Доктор географічних наук Дмитро Ніколаєнко запевняє, що під час інтерпретації знімків експерти звертають увагу не тільки на зелень.
Скорочення рослинного покриву півострова майже на чверть цілком можливоДмитро Ніколаєнко
– Сучасні супутникові технології не такі дурні ‒ вони реагують не тільки на зелений колір: футбольне поле добре, а нефутбольне ‒ погано. Ці відомості говорять взагалі про використання територій у сільськогосподарському відношенні, там враховуються комплексні показники. Загалом і в цілому інформація з супутникових знімків коректна, немає підстав у них сумніватися. Я не бачив ці знімки в оригіналі, але скорочення рослинного покриву півострова майже на чверть цілком можливе. Деякі райони світу в зв'язку зі змінами клімату страждають дуже сильно. Південь України та північна частина Криму, безумовно, постраждають від цих змін клімату. Тобто кількість води в цих регіонах зменшуватиметься. Це природний процес: не ми його робили, не нам його скасовувати ‒ це тенденція, до якої треба готуватися.
«Засушлива» Правда: степове кримське село у надзвичайному стані (фотогалерея)
Дмитро Ніколаєнко наголошує, що основним фактором при цьому залишається відсутність води з Дніпра.
Сільське господарство Криму з середини 20-го століття було повністю посаджене на воду з Північно-Кримського каналу. Звісно, коли подача припинилася, виникла кризаДмитро Ніколаєнко
– Сільське господарство Криму з середини 20-го століття було повністю посаджене на воду з Північно-Кримського каналу. Звісно, коли подача припинилася, виникла криза. Але загалом потрібно розуміти, що це частина провальної політики СРСР у 50-60-і роки з водою. Згадайте Каховське водосховище ‒ це втілений кошмар. Його збудували для того, щоб подавати воду на півострів. Так що проблема Криму має розглядатися в більш загальному контексті: по-перше, це зміна клімату, незначний ефект конкретно на Крим, і друге ‒ це кризовий стан тих водних проектів, що були реалізовані в 50-70-і роки.
Радіослухач із Криму свідчить, що російська влада півострова вирубує дуже багато дерев:
«Ось знаменита траса «Таврида»: її будують ‒ наліво-направо зрізається, вирубується на 50 метрів все зелене. Це просто якийсь жах. Ось переді мною жінка виступала ‒ яке там все зелене? Їдеш від Сімферополя до Севастополя ‒ все знесене. У самому Сімферополі є мер Лукашев, ворог усім зеленим насадженням. Ось тільки нещодавно пригнали шість машин для спилювання дерев у місті».
Інженер лісового господарства, колишній лісничий Приморського лісництва Дмитро Демчук підтверджує, що до всього іншого клімат у Криму серйозно змінився.
‒ У Криму клімат стає континентальним: збільшення температур, зниження кількості опадів ‒ що, звісно ж, не може не впливати на рослинність у цілому та ліси зокрема. Клімат як би пересунувся на місяць вперед. У вересні, пам'ятаю, вже йшло похолодання, а зараз ще повним ходом йде сезон. Раніше сніг випадав із листопада, а зараз ‒ наприкінці грудня. Травневі грози, що сприяли накопиченню вологи, йдуть в червні-липні й не такі, як раніше, ‒ тепер вони короткочасні й дуже сильні, змивають родючий ґрунт зі схилів гір. Від цього страждає кримська сосна, не проростає дуб.
Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України Андрій Федоренко порівнює умови, в яких працюють кримські та херсонські аграрії.
У Північному Криму ситуація набагато гірша в плані посухи, в плані відсутності зрошення, ніж у Херсонській областіАндрій Федоренко
– Можна говорити на рівні гасел, що Північно-Кримський канал насправді не потрібний, але давайте просто порівняємо Крим і південну частину України. У нас в Херсонській області зрошується приблизно 600 тисяч гектарів, із них десь 25-32% займає саме пшениця. Багаторічний досвід фермерських господарств показує, що хороші врожаї дають зрошення та нові сухостійні сорти. Є ще такий гідротермічний коефіцієнт. У Херсонській області ГТК становить приблизно 0,52-0,63 ‒ вона вважається досить-таки сухою для вирощування зоною, де можна без зрошення отримувати нормальні врожаї зернових. У Криму цей ГТК 0,3-0,4 ‒ набагато менше, ніж у Херсонській області. Фактично в Північному Криму ситуація набагато гірша в плані посухи, в плані відсутності зрошення, ніж у Херсонській області. Якщо у нас умови невідповідні, то що ж говорити про Крим?
(Текст підготував Владислав Ленцев)
