У кримському парламенті, підконтрольному Росії, змінився віце-спікер. Ремзі Ільясов, який займав цю посаду з 2014 року, пішов у відставку. Його замінив інший кримськотатарський політик ‒ Едіп Гафаров, який до цього керував депутатською комісією з питань міжнаціональних відносин.
Офіційне повідомлення про звільнення Ремзі Ільясова з поста віце-спікера з'явилося на сайті кримського парламенту 23 липня. У ньому зазначається, що приводом для його відставки стала заява про звільнення за власним бажанням.
Сам Ремзі Ільясов не робив публічних заяв. Додзвонитися до нього кореспонденту Крим.Реалії не вдалося.
Пізно ввечері 23 липня на сайті російського парламенту Криму з'явилося ще одне повідомлення. Воно свідчило, що президія парламенту підтримала пропозицію спікера Володимира Константинова про призначення його заступником Едіпа Гафарова. За його вступ на посаду має проголосувати парламент. Дата найближчого засідання поки невідома.
Дві дороги до одного поста
Про підготовку відставки Ремзі Ільясова стало відомо ще кілька місяців тому. Наприкінці квітня голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров із посиланням на неназвані джерела повідомив, що віце-спікер написав заяву про відставку. Однак сам Ільясов це спростовував.
Як Ільясов, так і Гафаров є кримськотатарськими політиками, лояльними до Москви. Але історії їхнього зближення з російською владою відрізняються. Гафаров давно перебував в опозиції до Меджлісу й події «кримської весни» зустрів, бувши членом «Партії регіонів». У свою чергу, Ремзі Ільясов у березні 2014 року був чинним членом Меджлісу, а за півроку до цього й зовсім мало не вирвав у Рефата Чубарова перемогу на виборах голови представницького органу кримських татар. Під час голосування в жовтні 2017 року на Курултаї він поступився лише 12 голосами.
Навесні 2014 року Ільясов став одним із перших членів Меджлісу, які перейшли на службу до кримських органів влади, підконтрольних Росії. Його призначили віце-спікером ще 21 травня згаданого року. Сам він говорив, що це призначення узгоджене з Меджлісом, проте Рефат Чубаров заперечив, що «наш колега поспішив».
16 травня 2014 року Ремзі Ільясов зробив ще один крок, що віддалив його від Меджлісу та наблизив до російської влади, ‒ взяв участь у зустрічі кримськотатарських активістів із російським президентом Володимиром Путіним.
У грудні 2014 року Ремзі Ільясов став організатором і лідером кримськотатарського руху «Кирим», однією з офіційних цілей якого було «прискорення інтеграції Криму в російське суспільство».
Новий віце-спікер Едіп Гафаров, як і його попередник, ‒ старожил кримської політики. Кар'єру чиновника він почав 1999 року, зайнявши пост заступника голови Рескомітету АРК у справах національностей. Через рік він став головою цього відомства. У Рескомнацу Гафаров потрапив за рекомендацією Меджлісу, але поступово відмежувався від органів національного самоврядування.
З 2002 до 2005 року політик займав пост віце-прем'єра Криму. Напередодні Помаранчевої революції увійшов до політради «Партії регіонів». На місцевих виборах 2006 року Гафаров очолював об'єднання «Кримськотатарський блок», опозиційний Меджлісу.
З 2008 до 2014 року займав посаду першого заступника голови Рескомітету з водного господарства. Паралельно був депутатом Верховної Ради АРК від «Партії регіонів». Навесні 2014 року приєднався до «Единой России» та очолив парламентську комісію з питань міжнаціональних відносин. У травні згаданого року, коли з поста віце-прем'єра був звільнений власник ATR Ленур Іслямов, Едіп Гафаров претендував на цю посаду. Але в кінцевому підсумку вона дісталася Руслану Бальбеку, який зараз є депутатом Держдуми Росії.
Тепер Гафаров все-таки зробив кар'єрний зліт, ставши заступником голови парламенту.
«Не виправдав надій»
Формально Ремзі Ільясов пішов у відставку, насправді його «пішли»Рефат Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що Ремзі Ільясов пішов з поста не за власним бажанням, як це було оголошено офіційно.
«Формально Ремзі Ільясов пішов у відставку, насправді його «пішли»... Це покарання йому за провалені вибори», ‒ сказав Чубаров кореспондентові Крим.Реалії.
Кримськотатарський активіст Наріман Джелял також вважає, що Ремзі Ільясова попросили піти, оскільки він не виправдав надій, які на нього покладали.
Він не зміг реалізувати нічого з того, що він обіцяв зробитиНаріман Джелял
«Фактично він не зміг реалізувати нічого з того, що він обіцяв зробити, коли на цю посаду він власне прийшов. Ми всі пам'ятаємо: заради народу він мав намір лобіювати деякі речі, можливо, навіть намагався це зробити. Але було очевидно, що чинна кримська та російська влада абсолютно не зацікавлена в тих питаннях, які він тоді декларував», ‒ сказав Джелял кореспонденту Крим.Реалії.
На його думку, заміна Ільясова на Гафарова ніяк не позначиться на становищі кримських татар.
Вони не здатні порушити нинішні тенденції та впливати на кардинально якісну зміну в вигляді вирішення кримськотатарських питаньНаріман Джелял
«Вони не здатні порушити нинішні тенденції та впливати на кардинально якісну зміну в вигляді вирішення кримськотатарських питань. Їхня допомога полягає винятково в індивідуальному порядку ‒ десь у чомусь комусь допомогти», ‒ вважає Наріман Джелял.
На думку експерта Українського незалежного центру політичних досліджень Юлії Тищенко, основною причиною відставки Ремзі Ільясова є те, що він не зміг створити кримськотатарський рух, альтернативний Меджлісу. На думку політолога, на роль такого об'єднання претендував рух «Кирим», який очолював колишній віце-спікер. Другою причиною звільнення Ільясова Тищенко вважає низьку явку серед кримських татар на недавніх виборах президента Росії.
Політолог зазначає, що новим віце-спікером став Гафаров, оскільки російській владі потрібний на цій посаді саме кримський татарин.
«Це питання представництва. Формально вони звітують перед різними міжнародними структурами, що не зменшилося представництво, кримські татари у владі й гонінь немає. Це можна, наприклад, у Міжнародному суді в Гаазі показати», ‒ сказала Тищенко.
На її думку, також на користь Гафарова зіграв його великий політичний досвід, зв'язки в кримському політикумі та лояльність до російської влади, яку він демонстрував останні роки.
