Третина кримських татар у парламенті Криму: яким буде півострів у оновленій Конституції України

В Україні 28 червня відзначається День Конституції. 10-й розділ в ній має назву «Автономна Республіка Крим». Уже упродовж двох років політики і експерти працюють над тим, щоб переписати цю частину Основного закону. Робоча група хоче внести в неї положення, які формально закріплять право кримськотатарського народу на самовизначення. У поточній версії проекту для кримських татар передбачені квоти в органах влади півострова, гарантії для функціонування мови і право вето на рішення місцевої влади.

День Конституції святкується в Україні 28 червня, оскільки Основний закон країни був ухвалений саме в цей день в 1996 році. У його чинній редакції Крим має статус автономної республіки, що є частиною України.

У розділі 10 Конституції говориться, що АРК має свою Конституцію, яку ухвалює Верховна Рада Криму і затверджує український парламент. Також там прописана структура влади на півострові. У Конституції йдеться, що представницьким органом влади в Криму є Верховна Рада АРК, а виконавчим – Рада міністрів. Глава Радміну вибирається кримськими депутатами за погодженням з президентом України.

У розділі 10 також йдеться, що в Криму діє представництво президента України, статус якого визначається законом. Також в Конституції детально розписано, що саме належить до сфери компетенції кримських органів влади: питання сільського господарства і лісів, меліорації і кар'єрів, житлового господарства і т. д.

Три заяви Порошенка

Незважаючи на те, що з 2014 року Крим анексований Росією, в Києві ведеться робота над тим, щоб змінити 10-й розділ Конституції. Основна ідея змін, що готуються полягає в тому, щоб півострів отримав статус кримськотатарської національної автономії.

За внесення таких змін виступає Меджліс, цю ідею підтримує президент України Петро Порошенко.

Він публічно висловлювався за те, щоб переписати кримський розділ Конституції, на останніх трьох траурних заходах, приурочених до Дня депортації кримських татар. 18 травня 2016 року на концерті-реквіємі він вперше пообіцяв звернутися до Конституційної комісії з пропозицією створити спеціальну робочу групу з представників Меджлісу і профільних експертів.

Створення цієї групи затягнулося: Порошенко відзвітував про те, що вона з'явилася, тільки через рік – теж на концерті-реквіємі в річницю депортації. Ще через один рік, 18 травня 2018-го, президент знову повернувся до теми змін до кримського розділу Конституції, але на цей раз він вже перерахував конкретні положення, що можуть з'явитися в Основному законі.

«За рік робоча група, створена Конституційною комісією, напрацювала важливі пропозиції щодо змін до розділу десятого Конституції України. Ці зміни мають закріпити невід'ємне право кримськотатарського народу – як корінного народу України – на самовизначення у складі незалежної Української держави. Саме таке право група планує визнати джерелом особливого статусу кримської автономії як невіддільної складової частини єдиної України», – заявив Порошенко.

Зміст проекту

До складу робочої групи по внесенню змін до 10-го розділу Конституції входять представники Меджлісу і громадського сектору, а також профільні експерти. Вона провела масу зустрічей, нарад, консультацій, і 11 травня поточного року був ухвалений остаточний проект змін. Один з учасників групи, директор «Кримського інституту стратегічних досліджень» Арсен Жумаділов, розповів кореспонденту Крим.Реалії, які саме положення містить остаточна версія правок.

«Номер один: джерелом автономного статусу Криму є право кримськотатарського народу на самовизначення. Це перше і найважливіше насправді. Якщо йти далі, то ми говоримо про кримськотатарську мову як про таку, що використовується в Кримській автономії поряд з державною мовою України», – сказав член робочої групи.

За словами Жумаділова, проект змін передбачає, що Курултай і Меджліс стають органами конституційного регулювання. Наступне положення: в парламенті Криму створюється квота для представників кримськотатарського народу в розмірі 1/3 від загальної кількості мандатів. Особливості обрання цих депутатів, згідно з проектом, визначатимуться окремим законом.

Ще одне нововведення: органи влади в Криму при ухваленні деяких рішень повинні будуть отримувати згоду з боку представницьких органів кримськотатарського народу. Ще один пункт проекту змін до Конституції розширює повноваження президента України, який отримує право розпустити кримську владу.

«У випадку загрози державному суверенітету або територіальної цілісності України в Криму президент України запроваджує особливий режим управління в Криму, одночасно зупиняючи повноваження кримських органів влади. Особливості такого особливого режиму управління будуть також встановлюватися законом», – переказав Арсен Жумаділов цей пункт.

У запропонованому пакеті правок запроваджуюся нові назви органів влади півострова. Верховна Рада АРК перейменовується на Кримську Раду, Рада міністрів – на Кримський уряд, а сама Автономна Республіка Крим – на Кримську автономію.

Робоча група вже передала вищеописаний проект змін до секретаріату Конституційної комісії. Її головою є прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який очолив цей орган, ще будучи спікером Верховної Ради. Тепер комісія повинна зібратися і розглянути цей документ. Коли це може статися – поки невідомо. Якщо проект буде схвалено, наступним етапом стане його реєстрація у Верховній Раді.

Відповідно до процедури, законопроект про внесення змін до Конституції має ухвалюватися парламентом двічі. Попередньо він ухвалюється простою більшістю. Але остаточно ухваленим законопроект вважається, якщо на наступній черговій сесії за нього проголосує не менше двох третин депутатів Верховної Ради.

Зараз не всі парламентські фракції виступають за зміну кримського розділу Конституції в тій версії, яку запропонувала робоча група. Наприклад, депутати з «Радикальної партії» вважають, що Крим в Основному законі має стати рядовою областю. Відповідно, поки складно назвати навіть приблизні терміни, коли зміни до кримського розділу Конституції можуть бути ухвалені.