Контракти для друзів Путіна: переходом через бухту в Севастополі займеться компанія Ротенберга?

Спеціально для Крим.Реалії

Епопея з будівництвом чи то мосту, чи то тунелю через Севастопольську бухту увійшла в нову фазу ‒ «повторення ‒ мати навчання». Влада знову оголосила конкурс і шукає проектувальника для об'єкта замість того, який відмовився від роботи через санкції. Які російські компанії ризикнуть зв'язуватися з «токсичним» Кримом?

Прямо перед виборами російського президента «будівництво століття» в Севастополі зависло в повітрі ‒ через загрозу можливих санкцій підрядник передумав проектувати тунель під Севастопольською бухтою. Товариство з обмеженою відповідальністю «УСК-МОСТ» відмовилося від виконання завдання, незважаючи на те, що в грудні 2017 року виграло конкурс. Цей підрядник відомий тим, що будував міст через протоку Босфор Східний у Владивостоці (міст на острів Російський) та об'єкти проекту «Ямал СПГ» (будівництво порту в селищі Сабетта).

За інформацією сайту Rucompromat, група компаній «СК-МОСТ» станом на 2017 рік підконтрольна бізнесменові Руслану Байсарову. Раніше вона належала структурам друга Путіна Геннадія Тимченка, у якого в 2015 році купив перший пакет акцій Байсаров, через рік довівши їхню кількість до 56%.

13 березня російський губернатор Севастополя Дмитро Овсянников повідомив, що переможець конкурсу боїться санкцій, тому буде укладений новий контракт.

Як відомо, «опрацювати питання» будівництва переходу через Севастопольську бухту доручив у вересні минулого року Володимир Путін, тому зрив виконання президентського доручення поставив севастопольських чиновників у дуже делікатне становище.

3 квітня стало відомо, що пошук проектувальника відновлений. Департамент транспорту та розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури Севастополя оголосив новий конкурс на підготовку техніко-економічного обґрунтування з будівництва транспортного переходу через Севастопольську бухту. Відповідна інформація розташована на сайті держзакупівель.

«Початкова (максимальна) ціна контракту ‒ 28 мільйонів рублів», ‒ говориться в документації. Джерелом фінансування названий бюджет міста. Розгляд заявок відбудеться 26 квітня. Термін виконання робіт ‒ до 15 грудня 2018 року.

Цікаво, що в грудневому конкурсі була зазначена вища ціна ‒ 30 мільйонів рублів, а АТ «УСК-МОСТ» виграло контракт, запропонувавши ціну в 29,75 млн.

«Ми отримали аванс, але гроші в повному обсязі повернули й розірвали [контракт] в установленому порядку. Було повернення отриманих грошей плюс оплата неустойок, пов'язаних з неналежним виконанням умов договору, яке нам визначив 44-ФЗ. Плюс витрати через забезпечення умов контракту мали. Безумовно, ми пішли на витрати, але в зв'язку з рішенням наших акціонерів нам замовник витрати не компенсував, оскільки договором була передбачена здача робіт в повному обсязі. Так, ми зробили перспективні створи проходження тунельного переходу, були розглянуті варіанти проходження мостового переходу, проведені узгодження з зацікавленими особами: Міноборони, наприклад. Ми розпочали діалог з власниками мереж і територій. Всі ці напрацювання ми в робочому порядку передавали та узгоджували з замовником. Компанія, яка буде закінчувати роботи, зможе їх використовувати. Все це було безоплатно передане. Сподіваємося, що наша робота втрачена не буде», ‒ повідомив одному з севастопольських ЗМІ заступник гендиректора АТ «УСК-МОСТ» Андрій Анікін.

Для друзів ‒ усе, для інших ‒ закон?

У попередньому тендері, який виграло «УСК-МОСТ», окрім нього брали участь ще 5 претендентів. Це ФБГУ «Центральний науково-дослідний проектний інститут міністерства будівництва та житлово-комунального господарства Російської Федерації», ТОВ «Яуза-проект» (Москва), ТОВ «Спецтехмонтаж» (Москва), АТ «Інститут Гіпробудміст-Санкт-Петербург» і ТОВ «Елрем Сервіс» (Тольятті).

Відомо, що «Гіпробудміст» пропонував ціну в 28 мільйонів рублів, ФБГУ ‒ 29,5 мільйонів, «Яуза-проект» ‒ 29,75 мільйонів, «Спецтехмонтаж» ‒ 27 мільйонів і «Елрем Сервіс» ‒ 30 мільйонів.

Найбільш солідно виглядає «Гіпробудміст», що має аналогічні контракти більше ніж на 4 мільярди рублів і перевершує за цим показником майже в 10 разів кожного з решти учасників торішнього тендеру. До речі, в грудні той же Андрій Анікін говорив, що «роботу плануємо провести в партнерстві з провідними проектними інститутами. Це, наприклад, наш давній партнер «Гіпробудміст» (проектувальник Керченського мосту), який посів друге місце в цьому конкурсі. І «Ленметрогіпротранс» ‒ провідний сьогодні інститут з проектування тунелів».

Директором АТ «Інституту Гіпробудміст-Санкт-Петербург» є Ілля Рутман. Голова ради директорів ‒ Юрій Ліпкін. У цього підприємства є дочірні: ТОВ «Мостове Бюро», ТОВ «УК «Міст», ТОВ «Містпроект» та ЗАТ «УК «Гіпробудміст ‒ Санкт-Петербург».

За інформацією російських ЗМІ, «Гіпробудміст» контролює колишній спаринг-партнер Володимира Путіна по дзюдо та мільярдер Аркадій Ротенберг.

​Серед об'єктів проектування останніх років АТ «Гіпробудміст» ‒ мостові переходи на острів Російський через протоку Босфор Східний, через Волгу на ділянці Саратов ‒ Урбах, Кіровський через річку Самару, через річку Амур поблизу села Нижньоленінське, через Волгу поблизу селища Поднов'є Нижегородської області; мости на суміщеній (автомобільній та залізничній) дорозі Адлер ‒ гірськокліматичний курорт «Альпіка-Сервіс»; тунель в Нижньому Новгороді; Малий Устьїнський міст через річку Яузу в історичному центрі Москви.

Можливо, саме АТ «Інститут Гіпробудміст ‒ Санкт-Петербург» з великою часткою ймовірності й займеться проектуванням транспортного переходу через Севастопольську бухту, оскільки з вересня 2016 року вже знаходиться під санкціями Мінфіну США як один з проектувальників споруджуваного Керченського мосту.

Тим більше, що великі контракти в Криму отримують винятково друзі Путіна.

Будуватимуть, поки «віслюк або емір не помре»

Наразі основну частину Севастополя та його Північну сторону пов'язує катерне сполучення через Севастопольську бухту, але через шторми рейд часто закривають. Про транспортний перехід через води норовливого моря в місті-герої мріяли завжди, але будівництву мосту усіма силами опирався Чорноморський флот: при підриві цього об'єкта кораблі опиняться замкненими в бухті.

Можливо, саме тому представники нинішньої севастопольської влади частіше говорять саме про тунель, хоча наразі незрозуміло, що саме будуватимуть. Варіанти мають запропонувати проектувальники.

Думки фахівців розходяться. Так, український інженер Борис Скоробогатов, який працював над генпланом Севастополя, стверджує, що варіант тунелю на Північну сторону міста ніколи не розглядався серйозно.

«Тунель ‒ це неймовірно дорога штука. Якщо її порівняти з тунельним метрополітеном, то вона мінімум у три рази дорожча. Документація щодо будівництва мостового переходу для Севастополя була розроблена ще в 1990-і роки. Тунельний варіант навіть не розглядали, це абсурдне рішення. Там рельєфні умови дуже складні», ‒ говорить він.

Під іншим кутом бачить ситуацію редактор відділу економіки видання «Лівий берег» Андрій Яницький. Він вважає, що «севастопольський тунель» для влади міста ‒ щось на зразок місцевого Керченського мосту: «Мені здається, це такий «маниловський прожект». Незрозуміло, буде він реалізований чи ні. Так званий губернатор, який розповів це все Путіну й затвердив проект, вже не буде на посаді, коли справа дійде до реалізації. Для Дмитра Овсянникова це швидше ідея, навколо якої можна об'єднати севастопольців, такий собі аналог мосту через Керченську протоку».

Як відомо, Ходжа Насреддін пообіцяв еміру Бухари, що навчить його віслюка богослов'я, справедливо міркуючи, що за 20 років, відведених для «реалізації проекту», хтось із них вже обов'язково помре: або він сам, або емір, або віслюк.

Губернатора Севастополя обрали у вересні на 5 років, і йому, з огляду на досвід мандрівника та філософа Насреддіна-ефенді, можна не боятися, що доведеться відповідати за виконання ідеї транспортного переходу через бухту.

Андрій Покровський, кримчанин (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові