Купюри нон ґрата: що думають у Росії та Україні про «кримські» рублі

Кислотно-зелена, схожа на євро, захищена як мінімум шістьма способами, із зображенням пам'яток Криму. У жовтні Центробанк Росії показав нову банкноту. Анексований Севастополь «оцінили» в 200 рублів, на ще одній купюрі ‒ Владивосток, за нього дають у десять разів дорожче.

Міста, які будуть зображені на банкнотах, вибирали пересічні росіяни, запевняють у Центробанку. «Символи ми вибирали на всеросійському конкурсі, підсумки якого були підбиті буквально рік тому ‒ у жовтні минулого року. Хочу сказати, що Банк Росії вперше проводив такий конкурс. У голосуванні взяли участь понад три мільйони осіб. І між містами-лідерами було дуже напружене змагання. Переможців визначив відрив у менше ніж 10 тисяч голосів», ‒ розповіла на презентації голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна.

Анексія Криму й раніше надихала російський Центробанк карбувати та друкувати нові гроші. За три роки наштампували низку колекційних монет: 10 рублів ‒ на честь анексії Криму, міста-герої Севастополь і Керч зобразили на двох рублях, монастир Сурб-Хач поблизу Старого Криму з'явився на срібняках номіналом три рублі, серію з п'яти монет присвятили радянським солдатам, які воювали в Криму під час Другої світової. Ще була сувенірна «кримська сотка». Вона цінується у колекціонерів ‒ на відміну від свіжої 200-рублевої купюри.

«Якщо говорити про колекційну вартість, на превеликий жаль, ця банкнота (200 рублів ‒ КР) не становитиме інтересу для нумізматів і боністів. Тому що вона випущена для регулярного використання й великими тиражами. Чого не можна сказати про банкноти «Крим» 2015-го року», ‒ розповідає нумізмат Богдан Мандра.

Нових «двохсоток» ще немає в масовому обігу, тому в інтернеті їх продають за 300 рублів (близько 138 гривень ‒ КР). Поки що гроші запустили в обіг в анексованому Криму та на Далекому Сході сусідньої Росії, а ще ‒ в Москві. Крим.Реалії запитали жителів російської столиці, чи знають вони, що зображене на нових рублях.

«Це якась напівзруйнована споруда. Я не знаю. Фортеця? Я не знаю, я дуже слабка в історії, мабуть», ‒ розгублено каже росіянка про севастопольський «Херсонес Таврійський».

«Севастополь! Звичайно. Якісь колони, море, чайки», ‒ говорять молоді люди.

«Севастополь. Чесно ‒ не впізнаю цих місць. Хоча в Севастополі була. Хоча ні, цю стелу пізнаю. Симпатично виглядає», ‒ коментує зображення перехожа.

«Севастополь. І ще Севастополь. Це пам'ятник загиблим кораблям, як я розумію. А позаду, як я можу зрозуміти, напевно, Херсон (має на увазі руїни Херсонеса ‒ КР)», ‒ упевнений житель Москви.

«У Криму я ніколи не був. І не цікавився ним. Тому що він український! Крим вибрали, тому що це тепер наша територія. Так би мовити. І треба це було відзначити якось, тим самим закріпивши його на купюрі. Мені Крим не гріє душу якось. Від нього одні проблеми!» ‒ вигукує молодий росіянин.

Так що не тільки перехожі, раніше й президент сусідньої Росії плутав українське місто Херсон із національним заповідником «Херсонес Таврійський» у Севастополі.

«Тут, недалеко звідси, в Херсоні, в десятому столітті князь Володимир прийняв християнство», ‒ віщав зі сцени байк-фестивалю в 2010 році в Севастополі Володимир Путін.

На окупованому Донбасі місцеві жителі користуються російськими рублями. Ми запитали, чому, на їхню думку, на новій банкноті зображений Крим?

«Крим ‒ тому що нова територія російської держави. Тому й вибрали. Територія, яка приєдналася, має бути якось відображена в історії Росії», ‒ міркує перехожий.

«Тому що Крим став російським. Ось і вирішили на честь Криму це зробити», ‒ вважає житель Донецька.

«Просто захотіли щось нове внести в наше життя», ‒ каже місцевий.

«Тому що нарешті повернулися додому. Ще б Донбас забрали», ‒ нарікає жителька окупованого міста.

«Щоб, напевно, люди почали любити свою землю, свою батьківщину і свої курорти. А не їхати відпочивати за кордон», ‒ робить висновки молодий чоловік.

У самому Криму новій «двохсотці» влаштували гучний піар: сцена, кульки, оплески та фанфари ‒ так купюру презентували серед руїн Херсонеса.

Її урочисто дарували молодятам у кримських РАЦСах, а от школярам зелені папірці дозволили тільки потримати в руках. Втім, більшість кримчан їх досі бачили лише по телевізору.

«Тільки по телевізору», ‒ підтверджують севастопольські бабусі.

«Я бачила по телевізору, коли показували. Ну, нормальна купюра. Радість за Севастополь завжди є», ‒ каже продавець сувенірів на набережній.

«На зображенні тільки. Красиві. Так, а з того боку хто у нас, що у нас? А, Херсонес. Чудово», ‒ вважає жителька Севастополя.

Раніше Крим був зображений і на українських грошах. Перша паперова гривня незалежної України: на звороті ‒ руїни Херсонеса. Пізніше їх замінили на град Володимира Великого в Києві.

Ми опитали людей у центрі української столиці ‒ більшість пізнавали, що зображене на свіжій російській банкноті. І в тому, для чого це зробила Росія, кияни майже одностайні.

«Росія давно здуріла. Ми ж там через це й стоїмо», ‒ кажуть дівчата в камуфляжі.

«Звісно, це наш Севастополь. Це наш Херсонес. Наш! Підкреслюю: наш. І їхнім зроду не буде! Тільки на наших гривнях можуть бути надруковані ці пам'ятки культури», ‒ вважає українець.

«Це в Севастополі пам'ятник. А це ‒ Херсонес», ‒ пізнає дівчина на Хрещатику.

«Якщо чесно, нічого хорошого. З приводу Криму. Нічого хорошого не можна сказати. Недобре вчинили, що сказати», ‒ говорять перехожі.

І хоча Крим на російських рублях стали зображувати незабаром після анексії півострова ‒ ще в 2014 році ‒ в Нацбанку України відреагували тільки зараз. Заборонили всім банкам, а також «Укрпошті» операції з російськими банкнотами та монетами з пам'ятками окупованих територій.

У київських обмінниках купюри із зображенням анексованого Криму не приймають. Адже банкам-порушникам загрожують різні санкції: від попереджень і штрафів до позбавлення валютних ліцензій. Так російські агітаційні рублі стали «купюрами нон ґрата» в Україні.