Ще четверо кримськотатарських активістів опинилися за ґратами. Кримський суд, підконтрольний Росії, відіслав у СІЗО Бекіра Дегерменджі, Асана Чапуха, Кязіма Аметова та Руслана Трубача. За день до цього у ФСБ Росії оголосили про відкриття проти них справи про вимагання. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, чим заарештовані активісти займалися до арешту, як про них відгукуються близькі й соратники.
Затримання кримськотатарських активістів відбулося вдень 23 листопада в Сімферополі. Бекіра Дегерменджиіта Кязіма Аметова схопили в кафе «Медобори», розташованому неподалік Київського районного суду. Також затримали Асана Чапуха. Поруч з ним була ветеран кримськотатарського національного руху, 83-річна Веджіє Кашка. Під час затримання їй стало зле. Жінці викликали «швидку», дорогою до лікарні вона померла.
Активіста Руслана Трубача затримали в іншому місці ‒ силовики зняли його з рейсового автобуса, в якому він їхав з дружиною. Також затримали колишнього члена ревізійної комісії Курултаю Куртсеїта Абдуллаєва разом із братом Ельдаром. Їх забрали з власного будинку в Сімферополі, але пізно ввечері того ж дня відпустили.
Прес-служба ФСБ повідомила, що проти затриманих порушили кримінальну справу за ч.2 ст.163 Кримінального кодексу Росії ‒ вимагання, організоване групою осіб. За версією слідства, фігуранти справи вимагали велику суму грошей у громадянина Туреччини. Один із лідерів кримських татар Наріман Джелял наголосив, що ці звинувачення сфабриковані. За його словами, в дійсності громадянин Туреччини Юсуф Аїтан вкрав 7 тисяч доларів у родини Веджіє Кашки. У свою чергу, активісти, як стверджує Джелял, намагалися переконати турка повернути ці кошти. Затримання в «Медоборах» відбулося в той момент, коли Юсуф Аїтан мав передати Веджіє Кашка зазначену суму.
Упродовж усього дня у фігурантів справи проводили обшуки. Силовики прийшли не тільки до затриманих та їхніх родичів, а й у помешкання до активістки з села Південне Ельвіри Газієвої.
Російські інформагентства з посиланням на ФСБ повідомили, що під час обшуків у Асана Чапуха нібито знайшли зброю та боєприпаси. «Крыминформ» стверджує, що виявили три автомати Калашникова з набоями до них. У повідомленні мовиться, що власники зброї нібито намагалися зробити «автомати-невидимки» ‒ знищити їхні заводські номери. Також, за інформацією «Крыминформа», під час обшуків були «вилучені наркотики в обсязі, достатньому для порушення кримінальної справи, та матеріали екстремістського толку ‒ календарі, брошури, листівки».
Суд розглядав клопотання слідчих про арешт активістів вдень 24 листопада. Це відбувалося в той момент, коли в селі Новокленівка ховали Веджіє Кашка. У зв'язку з трагічною смертю ветерана національного руху Меджліс оголосив день жалоби. Попрощатися з Веджіє-ханум з'їхалися сотні співвітчизників з усього Криму.
Два політв'язні на одну сім'ю
Всі четверо затриманих ‒ це люди, добре знайомі один з одним, хоча й живуть вони в різних регіонах Криму. Їм всім вже за 50, й об'єднує їх, в першу чергу, громадська діяльність. Бекір, Кязім, Асан і Руслан давно беруть участь у кримськотатарському національному русі, а останнім часом ‒ постійно присутні на судах співвітчизників як група підтримки.
«Вони завжди збиралися там, де відбуваються суди, як група підтримки. Так вони ще ближче познайомилися. Вони всі приблизного одного віку, люди одного покоління. Вони пам'ятають багато того, що не пам'ятає молоде покоління. Мабуть, це все їх зближує і по духу, і в моральному плані», ‒ розповів кореспонденту Крим.Реалії координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров.
У родині Дегерменджі Бекір ‒ це вже другий арештант за останні два роки. Його син Мустафа ‒ фігурант «справи 26 лютого». Зараз його судять за звинуваченням в «участі у масових заворушеннях». З травня 2015 до квітня 2016 року Мустафа був у СІЗО, зараз ‒ перебуває під домашнім арештом.
Коли він був за ґратами, його батько Бекір докладав усіх зусиль, щоб привернути увагу до проблеми свого сина. У грудні 2016 року разом з лідерами кримських татар Рефатом Чубаровим та Мустафою Джемілєвим він виїжджав до Брюсселя, щоб взяти участь у заходах Європарламенту й розповісти європейським політикам про ситуацію з політичними переслідуваннями в Криму. В інтерв'ю Крим.Реалії Бекір тоді висловив думку про те, що своїми діями російські силовики намагаються витиснути незгодних кримських татар за межі півострова.
Скільки себе пам'ятаю, ми намагалися повернутися до Криму. І що, прийшла Росія, і, злякавшись її, ми поїдемо з Криму? Ні!Бекір Дегермеджі
«Швидше за все, судять за цю позицію, за те, що ми були проти приєднання до Росії. Швидше за все, з цих міркувань це все відбувається. Залякати нас, змусити виїхати. Я не знаю, що у них на думці. Але лякати нас, я думаю, марно. Вони нас, навпаки, згуртовують цим. Якщо чесно, ми вже не боїмося нічого. Скільки себе пам'ятаю, ми намагалися повернутися до Криму. І що, прийшла Росія, і, злякавшись її, ми поїдемо з Криму? Ні!» ‒ сказав Бекір Дегерменджі.
До Криму він приїхав у 1989-му і разом зі своєю дружиною Аліє влаштувався в селищі Грушівка. Цього ж року народився його первісток Мустафа. Також у Бекіра є дочка Мавіле.
Все життя Дегерменджі працював водієм ‒ спочатку в фермерському господарстві, а потім ‒ у пансіонаті «Сонячний камінь».
«Він ніколи не був активним політиком. Ця ситуація, що склалася навколо його сім'ї, зокрема, з його сином, змусила його взяти участь у тих чи інших заходах. Для Бекіра-аг'а важливі принципи. Він ‒ людина справедливості. Якщо щось неправильно, він дуже різко реагував на якісь несправедливі речі. І він не міг залишитися осторонь від ситуації, що виникла в сім'ї Веджіє Кашки», ‒ зазначила в бесіді з кореспондентом Крим.Реалії громадська активістка із Судака Ленора Дюльбер.
Голова меджлісу та колишній бізнесмен
Ще один заарештований активіст Кязім Аметов ‒ це сусід і друг Мустафи Дегерменджі. У 2013 році був обраний головою місцевого меджлісу Грушівки.
«Людина користувалася великою повагою у своєму селі. Його поважали, до його думки прислухалися. Він виконував функції голови місцевого грушівського меджлісу. Скромний, тихий, неконфліктний», ‒ охарактеризувала його активістка Ленора Дюльбер.
Це середньостатистичний громадянин і кримський татарин, для якого поняття «батьківщина» важливіше, ніж особисте щастя й суб'єктивний добробутЛенора Дюльбер
За її словами, Аметов займався своїм господарством, влітку підробляв на сезонних роботах. «Це середньостатистичний громадянин і кримський татарин, для якого поняття «батьківщина» важливіше, ніж особисте щастя й суб'єктивний добробут», ‒ зазначила Дюльбер.
Ще один активіст, заарештований 24 листопада ‒ Руслан Трубач. За національністю він ‒ кримський татарин, хоч і має слов'янське ім'я та прізвище. Свояком Руслану Трубачу доводиться активіст із Феодосії Сулейман Кадиров, проти якого ФСБ рік тому відкрила справу за заклики до порушення територіальної цілісності Росії.
«Руслан щоп'ятниці, кожен джума-намаз (п'ятничний намаз ‒ КР) відвідував мечеть, з повагою ставився до релігії ісламу. Має певний авторитет у селі Ближнє, в якому живе», ‒ розповів кореспонденту Крим.Реалії Сулейман Кадиров.
За його словами, раніше Руслан Трубач займався приватною підприємницькою діяльністю: володів магазином, хлібопекарнею та кафе. У 2014 році він згорнув свій бізнес і ніде не працював. Руслан має трьох дітей, двоє з них ‒ неповнолітні.
Четвертий заарештований активіст ‒ 64-річний ялтинець Асан Чапух. Він народився в узбецькому місті Бекабад, розташованому неподалік Ташкента. З кінця 80-х живе в ялтинському селищі Кореїз ‒ у кримськотатарському мікрорайоні, який місцеві жителі називають Самота.
«Я його знаю з кінця 80-х, він і тоді був активним. Не сказати, що в першому ешелоні, але десь недалеко. Відзначався великою активністю. У нього дружина Зарема та двоє дітей, зрозуміло, що діти вже дорослі. Якщо говорити про його особисті якості, у нього є почуття справедливості. Якщо десь якісь проблеми, він приєднується», ‒ розповів правозахисник Абдурешит Джеппаров.
У ФСБ стверджують, що в будинку Асана Чапуха під час обшуку знайшли автомати Калашникова. Соратники активіста вважають, що зброю йому підкинули.
