У Криму кілька днів не вщухає скандал. Керівникам двох провладних кримських ЗМІ та голові «Спілки журналістів Севастополя» відмовили у видачі віз для участі в нараді ОБСЄ щодо людського виміру 2 й 3 листопада. Представники австрійського посольства в Росії попросили їх звернутися за візами до Києва, оскільки вважають півострів частиною України. Поки півострів де-факто перебуває під контролем Росії, представники його російської влади та журналістської спільноти не раз намагалися потрапити до Європи в обхід санкцій, застосовуючи для цього всілякі хитрощі. Як це було, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
На початку листопада у Відні (Австрія) в ОБСЄ відбулася нарада про роль вільних ЗМІ в галузі безпеки. На захід виявилися запрошеними гендиректор кримської державної телерадіокомпанії «Крым» Катерина Козир, власник провладного інформагентства «Крыминформ» Максим Ніколаєнко й голова «Спілки журналістів Севастополя» Сергій Горбачов.
Як відомо, телерадіокомпанія «Крым» була утворена на базі ДТРК «Крым», захопленої російськими силами 2014 року. Сьогодні вона виконує функцію головного телевізійного пропагандиста підконтрольної Росії влади півострова.
Ще одним рупором кримських чиновників є інформагентство «Крыминформ», що належить Максиму Ніколаєнку.
Сергій Горбачов є військовим пенсіонером, колишнім співробітником газети Чорноморського Флоту Росії «Флаг Родины». Вони намагалися виступати на міжнародному майданчику ОБСЄ як експерти з питань свободи ЗМІ.
Проблемна територіальна юрисдикція
Треба нагадати, що у зв'язку з невизнанням владою Євросоюзу російського статусу Криму візи кримчанам видаються в столиці України. Тому дії австрійської влади, яка переадресувала кримських журналістів до Києва, відповідають вимогам міжнародного законодавства, відповідно до якого півострів є частиною України. «Що стосується заяви про відмову австрійського посольства в Москві видати візи, хочемо вказати, що з юридичних причин видача виявилася неможливою через відсутність територіальної юрисдикції», ‒ пояснив російським ЗМІ офіційний представник МЗС Австрії Томас Шнелль.
Водночас Катерина Козир, Максим Ніколенко та Сергій Горбачов розцінюють відмову у видачі їм віз на території Росії як провокацію.
Сергій Горбачов, зокрема, зізнався, що має російський закордонний паспорт, виданий йому ще до російської анексії Криму на Кубані.
Кримські журналісти записали відеозвернення до учасників наради в ОБСЄ, в якому дорікнули їм в небажанні почути кримчан
«Насправді мій внутрішній паспорт був виписаний 10 років тому на території Ростовської області (Росії ‒ КР), а закордонний паспорт мені дали на Кубані, так що формальних підстав для відмови не було», ‒ розповів він.
На ситуацію відреагував міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який назвав цей факт дискримінацією кримчан і севастопольців, а також їх «колективним покаранням за усвідомлений вибір 2014 року».
А заступник голови МЗС Росії Олексій Мєшков і зовсім назвав цю ситуацію «візовим геноцидом».
Не отримавши можливості поїхати до Відня, кримські журналісти записали відеозвернення до учасників наради в ОБСЄ, в якому дорікнули їм в небажанні почути кримчан і порадили брати приклад з Криму в частині поваги до іншої думки.
Пізніше в МЗС Росії повідомили, що показати це відео учасникам конференції в ОБСЄ не вдалося. «Вони відмовили в цій можливості забезпечити трансляцію (відеозвернення ‒ КР) безпосередньо онлайн під час засідання. Незважаючи на це, ми поширили цей ролик і повну стенограму цього ролика як додаткові документи до конференції, до наради, щоб всі учасники мали можливість ознайомитися з його змістом», ‒ повідомив державному кримському телеканалу «Крым 24» начальник відділу міжнародних інформаційних проблем департаменту інформації та друку МЗС Росії Максим Дуякевич, який назвав це відеозвернення «чудовим, об'єктивним і неупередженим».
Катерина Козир, Максим Ніколенко та Сергій Горбачов оголосили про намір добиватися своєї участі в міжнародних заходах у майбутньому. У зв'язку з цим вони знову збираються подавати документи для отримання віз до країн Європи.
Це не перший випадок, коли представники анексованого Криму намагаються потрапити до Європи в обхід санкцій. Деякі йдуть для цього на обман.
Обман Полонського
Першим після російської анексії Криму дорогу в європейські інституції намагався «протоптати» віце-прем'єр підконтрольного Росії уряду Криму Дмитро Полонський. У вересні 2015 року він виступив у Варшаві на нараді ОБСЄ з розгляду виконання зобов'язань, присвяченій людському виміру. Там він назвав брехнею доповідь Бюро з демократичних інститутів і прав осіб про порушення прав людини в Криму, спробував оскаржити законність приналежності півострова Україні.
На захід в ОБСЄ Полонський реєструвався як член президії «Російської громади Криму», але називався членом кримської влади.
«Я приїхав сюди на підставі документів, виданих мені Російською Федерацією. Легальні документи», ‒ наголосив він кореспонденту телеканалу «1+1». Але на питання, як він отримав візу, Полонський не відповів і поспішив піти.
Голова МЗС Польщі Гжегож Схетина пояснив, що кримський чиновник проник до Варшави шляхом махінацій із прізвищем, у його документах були змінені кілька букв у англомовному написанні прізвища. Голова польського МЗС запевнив, що цього більше не трапиться: «Ми дуже ретельно перевірятимемо такі випадки в майбутньому».
Але так просто піти Полонському тоді не вдалося. Невідомий молодий чоловік у кулуарах ОБСЄ вилив на нього чашку гарячої кави. Пізніше посол України в Польщі Андрій Дещиця пояснив, що таким чином українські студенти-кримчани, які приїхали вчитися до Варшави, «висловили протест у зв'язку з перебуванням Полонського на європейському майданчику та його спробами називатися владою Криму».
«Абсолютно особлива» віза
Після міжнародного скандалу з Полонським російська влада змінила тактику й стала делегувати на міжнародні заходи людей із журналістської сфери. Так двічі вдалося виступити на конференції ОБСЄ голові кримської організації Спілки журналістів Росії Андрію Трофимову.
До 2014 року Трофимов був одним із керівників кримської організації Національної спілки журналістів України, а після захоплення Криму сприяв переходу членів організації в лави так званого «Союзу журналістів Республіки Крим», який у підсумку влився до Союзу журналістів Росії. Тепер він періодично фігурує в російських делегаціях на міжнародних заходах.
У вересні 2016 року у конференції ОБСЄ у Варшаві Трофимов публічно заперечував численні факти порушень прав кримських журналістів на півострові, назвавши їх пропагандою.
Російська влада змінила тактику й стала делегувати на міжнародні заходи людей із журналістської сфери
Вдруге Трофимов знову з'явився на заході ОСБЄ у вересні нинішнього року, де знову спробував повторити свою розповідь про свободу слова в Криму. Але модератор дискусійної панелі відмовив йому у виступі, пославшись на регламент.
На конференції ОБСЄ Трофимов з'явився в складі запрошених громадських організацій Росії, але назвався не громадським діячем, а журналістом із Криму.
За яким паспортом Трофимову вдалося двічі відвідувати Європу, невідомо. Однак обговорюючи свою першу після анексії Криму поїздку до Варшави, він говорив, що видана йому віза «особлива».
«Віза в мене була зовсім особлива. Польські прикордонники ніколи не бачили такого документа. Він не був вклеєний у мій паспорт, він був на якомусь окремому бланку. І зараз у моєму закордонному паспорті є тільки дві позначки: що я кудись полетів і звідкись прилетів», ‒ сказав він у ефірі кримського телеканалу.
Хитрощі реєстрації?
У червні цього року на конференції ОБСЄ у Відні, присвяченій свободі ЗМІ в умовах нестабільності, серед російської делегації виявився вже згаданий вище голова «Спілки журналістів Севастополя» Сергій Горбачов.
Він теж намагався спростувати факти утиску свободи слова в Криму й запевняв, що на півострові немає проблем у цій сфері.
Горбачов повідомив, що допомогу в отриманні візи йому надали «відповідні структури ОБСЄ та Австрії» в той час, як, за його словами, жителі півострова «відчувають труднощі в отриманні віз» в країни Євросоюзу.
У кулуарах ОБСЄ кореспонденту Крим.Реалії тоді розповіли, що російська сторона намагається маскувати кримчан у реєстраційних списках, називаючи їх «технічними співробітниками» і приховуючи їх походження.
В українському МЗС Крим.Реалії раніше обіцяли уточнити у представників ОБСЄ інформацію про те, яким чином Сергій Горбачов був зареєстрований на заході в червні та як отримав візу на в'їзд до Австрії. Але наразі у відомстві не змогли надати цю інформацію, оскільки ще очікують на відповідь.
З окупації до Ніцци
У березні минулого року вдалося побувати в Європі Андрію Ростенку, який на той момент займав посаду голови підконтрольної Росії адміністрації Ялти. Він з'їздив до Ніцци (Франція), де разом з послом Росії у Франції зустрічався з мером французького міста Крістіаном Естрозі.
Питання, яким чином Ростенку вдалося потрапити до Франції, так і залишилося без відповіді
Уже після того, як у МЗС України висловили протест у зв'язку з цим, МЗС Франції повідомило, що ініціатива Естрозі є його особистою й не має нічого спільного з офіційною позицією уряду Франції, яка не визнає російський статус півострова.
Питання, яким чином Ростенку вдалося потрапити до Франції, так і залишилося без відповіді. У посольстві Франції в Україні у відповідь на інформаційний запит Крим.Реалії повідомили, що візу учасникам зустрічі з мером Ніцци французька влада не видавала.
«Франція не визнає законною анексію Криму. Візу (учасникам зустрічі з мером Ніцци ‒ КР) видавала не Франція», ‒ повідомляє прес-аташе посольства Орелі Базен.
У такому випадку, згідно з міжнародним законодавством, до Ніцци Ростенко міг потрапити або з іншої країни Євросоюзу за виданою йому раніше візою, або мати мультивізу або дипломатичний паспорт.
Українські громадські активісти припускають, що Ростенко також міг скористатися досвідом Дмитра Полонського й обдурити французьких прикордонників.
Прорив не вдався
Не перший рік намагається потрапити до Європи постпред президента Росії в Криму, фігурант українських, європейських і західних санкційних списків Георгій Мурадов. Перша його спроба була ще 2015 року. Він планував їхати до Варшави разом з Дмитром Полонським. Але польські служби відмовилися видати йому візу.
Вкотре Мурадов вирушив до Варшави у вересні цього року. І був затриманий польськими прикордонниками в аеропорту Варшави. Перевірка зайняла більше ніж дві години, після чого Мурадова все-таки пропустили на територію Польщі. Але відвідати конференцію ОБСЄ він не встиг. За інформацією російських ЗМІ, доповідь Мурадова про дотримання прав російськомовних у різних країнах світу зачитав у ОБСЄ його помічник.
Двічі ставав об'єктом міжнародної уваги депутат від Криму, який представляє в Держдумі ЛДПР, Павло Шперов. Нагадаємо, імена депутатів Держдуми, обраних у Криму, внесені до санкційних списків України, Європи та Америки. У зв'язку з цим вони не мають можливості брати участь в міжнародних заходах. Хоча спроби роблять.
Двічі ставав об'єктом міжнародної уваги депутат від Криму, який представляє в Держдумі ЛДПР, Павло Шперов
Так, у липні Павло Шперов намагався потрапити до Молдови в складі російської делегації. Але прикордонники в аеропорту Кишинева не пропустили його в країну. Російські ЗМІ поширили пояснення прес-служби прикордонної поліції Молдови, в якому зазначено, що приводом для відмови у в'їзді депутату послужило те, що група росіян, серед яких був кримчанин, не виконала умови для санкціонованого перетину державного кордону.
Раніше Шперов також намагався виступити на сесії Генеральної асамблеї ПАЧЕС у Стамбулі. У цю країну віза не потрібна. Однак мандат депутата не визнали під час реєстрації учасників. Шперов був змушений покинути захід.
