Спеціально для Крим.Реалії
Як син радянської актриси й флотського начальника високого рангу став учасником анексії Криму та Севастополя, а тепер планує навчати студентів екстремальної журналістики.
Севастопольська філія МДУ імені Ломоносова запроваджує курс екстремальної журналістики, повідомила днями прес-служба вишу. «З ініціативою відкриття курсу, практичними його розробками виступили співробітники «Севастопольської телерадіокомпанії»: заступник директора з безпеки Ян Гагін і спеціальний кореспондент Сергій Мінабутдінов. Обидва мають за плечима досвід перебування в «гарячих точках», у зоні бойових дій, а безпосередньо Мінабутдінов ‒ досвід у сфері військової журналістики», ‒ йдеться в повідомленні.
Метою курсу є навчання слухачів навичкам виживання в екстремальних ситуаціях: у зоні бойових дій, в умовах надзвичайних ситуацій. На практичних заняттях також відпрацьовуватимуться ситуації поведінки в тилу, на першій лінії оборони, в полоні, в горах, у населеному пункті в умовах бойових дій і НС.
Екстремальна журналістика, безумовно, потрібна ‒ час зараз такий. Але що за особистості збираються навчати цієї науки севастопольських юнаків і дівчат? І якщо з Сергієм Мінабутдіновим все зрозуміло ‒ класичний журналіст, закінчив факультет журналістики МГУ, працював на телеканалах «ТНТ» та «НТВ», більше ніж 10 років працював у «Российской газете», доріс до провідного спеціаліста відділу спецпроектів цього видання, то у Яна Гагіна зовсім інша історія.
Московський юрист із досвідом «гарячих точок» і анексії Криму
Ян народився 1976 року в Севастополі в сім'ї морського офіцера Дмитра Гагіна та актриси Тетяни Клюєвої, найбільш відомої за головними ролями в радянських фільмах 1960-х років «Акваланги на дні» та «Варвара-краса, довга коса».
В інтерв'ю часто розповідав, що хотів піти шляхом батька, але завадив розвал СРСР. Закінчив військово-морський ліцей, отримав юридичну освіту в МГУ, жив і працював у Москві. Батьки Яна Гагіна жили в Севастополі: мати, член Національної спілки кінематографістів України, торгувала взуттям, батько ‒ капітан першого рангу ‒ до середини 1990-х командував 37-ю бригадою рятувальних суден, потім очолив допоміжний флот.
Що ж стосується Гагіна-молодшого, то в російських реєстрах значиться, що індивідуальний підприємець Гагін Ян Дмитрович у місті Люберці Московської області з 2005 до 2009 року займався приватною охоронною діяльністю й приблизно тоді ж очолював ТОВ «Агентство безпеки «Сатурн» у місті Жуковський.
Діяльність моя, скажімо так, пов'язана зі сферою безпекиЯн Гагін
«Діяльність моя, скажімо так, пов'язана зі сферою безпеки», ‒ розповідав Ян Гагін журналістам. І зізнавався, що бував у «гарячих точках», наприклад, у Чечні та Північній Осетії.
Чим у «гарячих точках» займався юрист Гагін, незрозуміло, але перед анексією Криму він був заступником начальника російського навчального центру позавійськової підготовки «Каскад» у місті Жуковський. Завданнями центру є «комплексна підготовка допризовної молоді до служби в лавах Збройних Сил Російської Федерації, підготовка висококваліфікованих, мотивованих кадрів для силових структур, залучення юнаків у військово-навчальні заклади й на контрактну службу, створення системи виховання, яка закладає основи морально-вольової, психологічної підготовки та всебічний фізичний розвиток майбутніх воїнів». Курс підготовки розрахований на 6 років, випускники «Каскаду» служать, в основному, в підрозділах спецназу. На YouTube є, наприклад, сюжет про спільне тренування школярів із підрозділом антитерору. Уявляєте? Це ж підготовка спецназу!
Також Гагін значиться професором «АБОП Інформаційно-Аналітична діяльність» в Агентстві конкурентної розвідки та економічної безпеки «Павутина». Ця організація пов'язана з загальноросійською громадською організацією «Академія проблем безпеки, оборони та правопорядку», створеною 2000 року за рішенням Апарату Ради Безпеки Росії, Міністерства оборони, МЗС, ФСБ й інших державних органів.
У лютому 2014 року Ян Гагін «за велінням совісті» вирушив до Севастополя. «У мене теплі стосунки з настоятелькою Боголюбовського монастиря, що під містом Володимир, матінкою Марією. Вона мене не раз благословляла на ратні справи. Цього разу разом із благословінням настоятелька запропонувала мені в попутники прихожан-добровольців. І у нас сформувався добровольчий загін. Там були й козаки, й москвичі, й хлопці з Нижнього Новгорода. Ось такий різношерстий за віком і життєвим досвідом загін я очолив. Пізніше зі мною зв'язався Братислав ‒ командир «сербських четників», ‒ розповідав пізніше Гагін в інтерв'ю.
Ми дісталися до Севастополя самостійно, а там вже знайшли російське командування севастопольського штабу самооборониЯн Гагін
«Я летів літаком, хтось поїздом, хтось машиною. Ми дісталися до Севастополя самостійно, а там вже знайшли російське командування севастопольського штабу самооборони. Вони розподілили наших людей на блокпости на в'їзді до міста», ‒ додав він. Відзначимо словосполучення «російське командування... самооборони» ‒ для протоколу.
За розповідями Яна, він був у загонах «самооборони», стояв на блок-постах, намагаючись «не допустити фашистів у Севастополь».
А його мама 27 лютого писала в блозі: «Севастополь в небезпеці! Місто проти фашистів! Потрібна допомога!... Почалася третя оборона!».
19 березня 2014 року, на наступного дня після оформлення анексії в Кремлі, Ян Гагін на прес-конференції повідомив, що хоче відкрити російський навчальний центр позавійськової підготовки. Благо, досвід є. Незабаром він уже керував військовим навчальним центром «Прибій», який організовував для школярів, зокрема, гірську підготовку неподалік від села Соколине.
Заслуги «активіста» були відзначені не тільки фейковою медаллю «За повернення Криму». Один із керівників захоплення півострова, а згодом російський губернатор Севастополя Сергій Меняйло, призначив Яна Гагіна заступником начальника Управління безпеки й протидії корупції. Пробувши приблизно рік на цій посаді, «московський юрист» у грудні 2015-го був направлений служити директором багатофункціонального центру.
Севастопольської журналістики й так фактично не залишилося, вона дихає на ладан, занурившись у болото пропаганди
І ось тепер, уже будучи заступником директора з безпеки «Севастопольської телерадіокомпанії», Ян Гагін збирається вчити місцевих студентів екстремальної журналістики.
Тим часом його «зоряна» мама цього року очолила «Імператорський фонд збереження історичної та культурної спадщини в Севастополі та Криму», а батько став фінансовим директором цієї організації.
На українському сайті «Миротворець», заблокованому в Росії, у Яна Гагіна є персональна сторінка, де значиться: «Сепаратист. Пособник російських окупантів у АР Крим».
Севастопольської журналістики й так фактично не залишилося, вона дихає на ладан, занурившись у болото пропаганди. Тепер же в її швидкій смерті не доводиться сумніватися.
Андрій Покровський, кримчанин (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції