У Києві вирішили відкрити Музей монументальної пропаганди СРСР. У момент здобуття незалежності в Україні налічувалося кілька тисяч пам'ятників радянської епохи. Тільки Леніних стояло 5,5 тисяч – такі дані наводить Український інститут національної пам'яті. Ідея створення парку, де були б зібрані радянські монументи, звучала неодноразово. Тепер для нього обрали місце.
Більшу частину статуй – близько 4 тисяч – знесли ще до Майдану, переважно на заході України. А ось на сході масовий «ленінопад» почався зі зруйнування монумента в Києві у грудні 2013 року.
«Він головою впав прямо в підлогу, люди намагалися на пам'ять відбити собі шматочок. Ту злість, яка була спровокована Януковичем, спрямовували в камінь», – згадує депутат Київради Юрій Дідовець, який в ту ніч забрав собі на пам'ять голову поваленого монумента. Тепер вона – з відбитим носом і підборіддям, на павукових ногах – стоїть у його офісі.
«Внизу двигун стоїть від косарки чи мотоцикла. І лапи павука символізують бездумну дію, яка триває в часі. Було б правильно його ще накрити якоюсь рибальського сіткою – тоді образ був би завершений», – описує він цю композицію.
Зібрати радянські пам'ятники в одному місці захотіли в Київраді. Спільно з Українським інститутом національної пам'яті вирішили створити Музей монументальної пропаганди СРСР.
Місце для майбутнього музею обрали не випадково – на території національного комплексу «Експоцентр України» зазвичай проводять фестивалі і ярмарки. За СРСР це місце називалося «Виставкою досягнень народного господарства» (ВДНГ) – як в Москві та інших містах СРСР. Сам комплекс, як вважають творці майбутнього музею, – яскравий приклад монументальної комуністичної пропаганди.
Музей буде складатися з двох частин: в одному з павільйонів розмістять архіви, документи, невеликі експонати, а на алеї буде друга частина – відкрита експозиція. Серед дерев поставлять Леніних, Дзержинських, звезених з усієї країни. В глибині алеї по центру планують встановити пам'ятник Щорсу, який досі стоїть на бульварі Шевченка в Києві.
Не всіх Ленінів в Україні скидають з п'єдесталу. Місцеві часто знаходять їм нове застосування. У селі Новоолексіївка (Запорізька область) він, наприклад, став патріотичним Пилипом Орликом. Принаймні, так побачила українського гетьмана в еміграції, соратника Мазепи місцева вчителька Юлія Луценко.
«Він був творцем першої української Конституції, яка складалася з 16 статей. На роботу над пам'ятником пішло приблизно півроку», – говорить вона.
У сусідській Лозоватці зробили з Леніна болгарина Діянова та приурочили відкриття до 155-річчя переселення болгар сюди – в приазовські степи.
«Замовити кран, щоб його зняти і перевезти – це буде півтори-дві тисячі гривень. Порадившись на сесії, ми вирішили, що якщо трішки навіть дорожчим буде цей захід, то краще його залишити. В цілому два пам'ятники нам коштували 7 тисяч гривень», – пояснює сільський голова Сергій Дубовик.
Відкрити музей в Києві хочуть 7 листопада – до сторіччя жовтневого перевороту.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
