Ільмі Умеров: за анексію Криму доведеться відповідати

Порушена справа проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова за звинуваченням у сепаратизмі є четвертою подібною справою в Росії, про яку стало відомо громадськості і ЗМІ. Правозахисники говорять про тенденцію.

Справа проти Ільмі Умерова є тривожним сигналом, вважають російські юристи. Керівник інформаційно-аналітичного центру «Сова» (Москва) Олександр Верховський передбачає початок нової хвилі репресій. «Поки це «штучний продукт» (справи за статтею 280, частина 2 Кримінального кодексу Росії – КР), але це старт. Хоча кампанія навряд чи буде розгортатися швидко, так зазвичай у нас в Росії відбувається», – сказав Верховський у коментарі Крим.Реалії. Він нагадав, що першим звинувачений у сепаратизмі був татарський активіст Рафіс Кашапов. У його справі ключовою була тема анексії Криму. Кашапов був засуджений у 2015 році до 3 років ув'язнення за заклики до порушення територіальної цілісності Росії та розпалювання ненависті до певних соціальних груп. Активіст в одній із соціальних мереж виступив проти агресії Росії на Донбасі та окупації Криму. Кашапов багато років позиціонує себе як опонент російської влади і був раніше засуджений за статті проти християнізації татар Поволжя російською державою.

Восени 2015 року Петрозаводський суд засудив до штрафу в 30 тисяч рублів депутата однієї з місцевих рад Карельської автономії Володимира Заваркіна за тією ж статтею «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ». На одному з мітингів депутат сказав, що якщо центральній російській владі наплювати на Карелію, то можна розглянути можливість приєднання її до Фінляндії. Цього виявилося достатньо для вироку. У Краснодарському краї була засуджена на 2 роки колонії-поселення громадська активістка Дарина Полюдова, яку звинуватили в екстремізмі та сепаратизмі за одиночний пікет і записи в соціальній мережі із закликом здійснити в Росії революцію за зразком української Революції Гідності. Окрім того, Полюдовій інкримінували запис у соцмережі, де вона пропонувала використовувати проти режиму Путіна його метод підтримки сепаратистів у пострадянських державах. Активістка стверджувала, що багато жителів Кубані вважають своєю батьківщиною Україну.

У відкритому доступі немає інформації про кількість засуджених у Росії за звинуваченням у сепаратизмі. Такі судові справи, за словами московського адвоката Дмитра Сотникова, знайомого із системою політичних переслідувань в Росії і в Криму, враховуються в загальній статистиці за «екстремістськими» статтями.

«За 2015 рік було розглянуто 676 справ екстремістського спрямування, куди увійшла і стаття 280 частина 1 КК РФ. Загалом було розглянуто 966 416 справ. 77 справ закінчити у 2015 році не встигли, обвинувальний вирок був винесений у 554 справах», – зазначив Сотников з посиланням на відомості Судового департаменту при Верховному Суді Росії.

Про особливості висунутих проти нього звинувачень і про своє ставлення до них Ільмі Умеров розповів Крим.Реалії.

– Ільмі-аг'а, хто веде Вашу справу?

– Справу веде ФСБ, слідчий старший лейтенант Скрипка Ігор Анатолійович. 12 травня, пам'ятаєте, було кілька обшуків одночасно в Бахчисараї? У цей же день ввечері, близько 16 години, до мене прийшли двоє, один із республіканського ФСБ, відділ боротьби з екстремізмом, а інший – начальник місцевої поліції Бахчисарайської. Я їх запросив до хати, пригостив чаєм, поки переодягався, готувався, вони прийшли з повісткою, в якій мене запросили на допит. Я ще пожартував, що якби подзвонили, я б сам приїхав. Але коли ми вийшли, щоб їхати в Сімферополь, виявилося, що там ще п'ять машин стоїть, на вулиці, серед них з омонівцями. І ось такою кавалькадою в п'ять машин, в якій їхали ФСБшники, поліцейські, представники спецназу, поїхали до Сімферополя, де мене ознайомили з постановою про порушення кримінальної справи, в якій я був позначений як підозрюваний. Потім принесли рішення суду на обшук, і такою ж кавалькадою, потім до неї додався один КАМАЗ із беркутівцями, осіб 30-40 було, озброєних автоматами в балаклавах, приїхали до мене додому, перелякали всіх сусідів. Почали збиратися люди, поки йшов обшук зібралося триста-чотириста людей. Під час обшуку вони нічого не вилучили, мабуть, того, що їх цікавило, не виявилося. Спочатку запитали, чи є заборонені предмети, зброя, наркотики, я сказав, що ні, обшук це підтвердив. Я їх сам просив: запрошуйте телефоном, я буду приїжджати. Просив, щоб ці страхітливі речі всякі на вулицю знову не возити. Потім, 19 травня, вже телефоном запросили на другий допит. До речі, на першому допиті я відмовився давати свідчення. За російськими законами є таке право, стаття 51-а конституції. На другому допиті висунули звинувачення за статтею 280 частина друга. Мене звинувачують в тому, що я публічно з використанням інтернету закликав до порушення територіальної цілісності Російської Федерації – ні багато, ні мало, так звучить стаття.

У постанові є посилання на передачу на телеканалі АТR 19 березня, де я був в ефірі з Гульсум Халіловою, це був сорокахвилинний ефір кримськотатарською мовою. У мене змінився статус, я не підозрюваний, а обвинувачений. Наступний допит буде, коли буде готовий переклад, принаймні, вони так мені пояснили, і експертиза цього перекладу, що там дійсно містяться заклики до порушення територіальної цілісності... Я думаю, що переклад у них є, але вони мене ще з ним не ознайомили. У постанові є посилання, що я десь сказав, що Крим має повернутися до України, десь сказав, що не визнаю юрисдикцію Російської Федерації в Криму.

– Ви визнаєте ці звинувачення?

– Насправді, просто у нас різні погляди на те, що називається юрисдикцією в Криму. Я вважаю Крим Україною, і не тільки в згаданому інтерв'ю, але і в багатьох інших про це говорив, що Російська Федерація має піти з Криму, Луганська та Донецька, вивести всі свої війська і відновити територіальну цілісність України. Це вони порушили територіальну цілісність України і Росії, я її не порушував і не закликав порушувати. Для мене Російська Федерація в її власних межах – нормальне явище, я ніколи не закликав її порушувати. Але Крим я не вважаю і не вважав Російською Федерацією. Тому що все, що було пов'язане з підготовкою до так званого референдуму, введення військ, оточення військових частин, проведення сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим під дулами автоматів – це все правда. Потім референдум під прицілом, потім приєднання до Росії рішенням Держдуми двох регіонів – Севастополя і республіки Крим, все це – незаконні дії з точки зору українських та міжнародних законів. І все, що потім відбувалося, ґрунтуючись на цьому приєднанні, я вважаю незаконним. Це формування структур влади, проведення виборів вересневих у 2014 році, це все незаконні дії, за які доведеться нести відповідальність.

– Тобто Ви стоїте на своєму, від своїх слів не відмовляєтеся?

– Поки справа до суду не дійшла, на другому допиті я також не давав свідчень. Я сказав – ви все підготуйте, передайте до суду, а вже в суді я буду думати, як захищатися, які доводи наводити. Це ще час покаже.

– Після того, як Ваш статус змінився і Ви стали обвинуваченим, як це позначилося на Вашій свободі дій?

– 12 травня, перед тим, як їхати на обшук, я дав підписку про невиїзд. Я не можу виїжджати за межі Криму. Раніше я міг виїхати на материкову Україну або на материкову Росію, колись в Казань їздив, в Москву їздив, а тепер виїжджати не можу.

– Вашу громадську активність якось обмежують? Вимагають не брати участь у заходах, не виступати?

– Ні, таких вимог не було. Я залишаюся членом Меджлісу, там своя історія, 26 квітня суд ухвалив рішення про заборону діяльності Меджлісу і визнав його екстремістською громадською організацією або об'єднанням.

– Визнання Меджлісу екстремістською організацією може вплинути на результат Вашої справи, як вважаєте?

– Ну, якщо це будуть прив'язувати (до моєї справи – КР). Звичайно, може ускладнити, а може взагалі не будуть його прив'язувати. Це залежатиме від того, коли відбуватиметься суд і від того, на якій стадії буде розгляд питання щодо Меджлісу. Ми ж зараз готуємо апеляцію. Адвокати мають за ці 2-3 дні її здати. Сьогодні її готували, завтра – післязавтра вони мають подати на апеляцію.

– На материковій Україні складається враження, що репресії проти кримських татар у Криму посилюються. Ви так не вважаєте?

– Рішення суду про заборону Меджлісу було напередодні річниці депортації. Була певна «накрутка». У Молодіжному після п'ятничного намазу затрималисі понад сто осіб. Потім в Євпаторії затримали 25 осіб. Потім у Бахчисараї проводили одночасно 6 обшуків, вірніше, 5 обшуків вдень і шостий у мене ввечері. Затримали 4 людини у справі «Хізб ут-Тахрір», наступного дня, 13 травня, суд їх заарештував на 2 місяці. Тепер у нас у справі «Хізб ут-Тахрір» – підготовка терористичної організації, дуже серйозна стаття, яка передбачає від 10 до 20 років позбавлення волі тим, хто учасник, а для організаторів – до довічного позбавлення волі.

– Раніше у Меджлісу з «Хізб ут-Тахрір» були напружені відносини. Зараз у зв'язку з репресіями проти кримських татар змінилася ситуація?

– Так, у нас були претензії до «Хізб ут-Тахрір», це стосувалося їхнього негативного ставлення до адетів (звичаїв – КР). Так було тому, що молоді люди, нахапавшись поверхневих знань з ісламу, могли жорстко критикувати старших, своїх батьків, замість того, щоб терпляче навчати їх релігії. Зараз ми сприймаємо їх як кримських татар, як мусульман, яких переслідують. Я відвідував сім'ї, знаю деяких, це звичайні люди, мусульмани, немає ніяких підтверджень їхнього відношення до політичної або громадської діяльності.

– Які прогнози щодо Вашої справи дають адвокати?

– Я був на допитах у супроводі Еміля Курбедінова і Джеміля Темішева. Адвокати вважають, що суд має виявити поблажливість і призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, через стан здоров'я і вік. Я прив'язаний до лікування, змушений постійно вживати препарати, у мене є кілька захворювань, які вимагають постійного вживання ліків, ну і мені під 60. Поки в цій постанові про порушення кримінальної справи йдеться тільки про один епізод. Подивимося, як буде.

Тим часом, за словами адвоката Дмитра Сотникова, в політично мотивованих справах російські суди можуть і не брати до уваги такі пом'якшувальні обставини, як вік і стан здоров'я. Як приклад він навів справу 73-річного українця Юрія Солошенка, який має низку важких захворювань, але незважаючи на це був засуджений російським судом за сфабрикованим звинуваченням у шпигунстві на 6 років ув'язнення.