Абітурієнти з Криму в українські виші вступають на загальних підставах, не маючи жодних пільг, попри окупацію та труднощі через це із документами та доїздом на материк. Це підтверджують у Міністерстві освіти та активно обговорюють експерти. Ускладнює вступ також і проблема отримання атестату про середню освіту. Тому кримські педагоги-переселенці пропонують вихід із ситуації через зміни в законодавстві та онлайн-навчання, але вже для наступних поколінь випускників.
Одразу після окупації для отримання атестату про середню освіту Міністерство освіти запропонувало кримчанам закріпитися в українських школах, які мають ліцензію на надання освіти екстерном. Цей шлях припускав низку труднощів, серед яких – необхідність перетину адміністративного кордону і пов'язані з цим часові та фінансові витрати, небажання кримських навчальних закладів видавати необхідні документи.
Як наслідок, низка журналістів, блогерів із Криму активізували в соціальних мережах обговорення проваленої, на їхню думку, вступної кампанії до українських вишів для кримчан, адже подолати труднощі з отриманням атестату про середню освіту частині молодих українців із півострова виявилось таки нелегко.
Ми були заручниками закону про окупаційний статус, який не дозволяє визнавати документи, видані або псевдоутвореннями, або кримською владою, яка видає себе за російськуОлег Дерев’янко
«Я хочу ще раз наголосити, що ми як міністерство, в якомусь сенсі, були заручниками закону про окупаційний статус, який не дозволяє визнавати документи, видані або псевдоутвореннями, або кримською владою, яка видає себе за російську», – пояснює заступник міністра освіти, керівник апарату Олег Дерев’янко.
Утім заради кримчан міністерство таки пішло на певні поступки. Наприклад, продовжило термін проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) до 27 липня, а термін видачі випускникам свідоцтва про середню освіту – до 1 вересня. А от скільки ж кримської молоді хоче навчатись в українських вишах, відомство поки не знає.
«Ми не маємо статистики, але ми її збираємо. Чому не маємо? А тому, що діти, які приїздили і прикріплялися до шкіл, там не вказувалось їхнє походження», – пояснює Дерев’янко.
Останній дзвоник у Криму і українські вишиванки (фотогалерея)
Онлайн-освіта як вихід із ситуації
В Україні є всі нормативно-правові акти для надання освіти кримчанам, каже експерт з центру громадянської просвіти «Альмеда», переселенка Валентина Потапова. І нагадує про статтю в законі про освіту, яка передбачає, що громадяни України мають право на освіту, незалежно від місця проживання.
191 тисяча школярів перебувають на території КримуВалентина Потапова
«Тобто держава має позитивне право щодо кримчан. Таким чином вона взяла на себе зобов’язання, що контролюватиме обов’язковість надання освіти кримчанам. На сьогоднішній день це – 191 тисяча школярів, які перебувають на території Криму», – каже вона.
А от забезпечити таке навчання за умов того, що Україна не контролює територію півострова, допоможе дистанційне онлайн-навчання з видачею документа державного зразка, вважає Потапова. За її словами, такі послуги вже надають деякі приватні школи, причому ліцензію на це один із приватних навчальних закладів отримав цього року.
«В тій ситуації, коли держава має робити це безкоштовно, в цей час ліцензії отримують приватні школи. Я не кажу, що це погано, в нас повинні бути різні форми надання освіти, але тільки якщо така послуга надається державою безкоштовно», – каже вона.
Безкоштовного навчання потребують кримчани і для вступу у виші, наголошує голова ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», переселенець і батько абітурієнта Андрій Щекун.
Близько 15-16 тисяч державних місць постійно фінансувалися в Криму. Сьогодні 11 університетів фактично призупинили свою діяльність і жодного з них не відновлено на території УкраїниАндрій Щекун
«За нашими оцінками, близько 15-16 тисяч державних місць постійно фінансувались у Криму. Сьогодні 11 університетів фактично призупинили свою діяльність і жодного з них не відновлено на території України. За часів Віктора Ющенка був гарний закон, дія якого згодом була припинена, – це взаємодія вишів західної України зі школами АРК. Це був механізм, коли виділялись окремі бюджетні місця, і кримчани на конкурсній основі могли між собою змагатись для вступу. Я думаю, цю практику могло б залучити і Міністерство освіти, тобто розкидати ці державні місця, які були в Криму, поміж університетами», – пропонує Щекун.
Що ж до ЗНО та державної підсумкової атестації (ДПА), які необхідні для вступу, то перше можна теж проводити онлайн, а друге – взагалі скасувати, додають експерти.
Частина випускників може бути звільнена від державної підсумкової атестації – учні, які з зони стихійного лиха і інших надзвичайних ситуаційВалентина Потапова
«Коли ми відкриваємо положення (про ДПА – ред.), то помічаємо пункт, що частина випускників може бути звільнена від державної підсумкової атестації. Серед них – учні, які з зони стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій. Я розумію, що це – не зона стихійного лиха, але те, що це надзвичайна ситуація (мається на увазі окупація – ред.) зрозуміло і було б коректно, щоб туди було дописано слова: а також із окупованих територій», – пропонує Валентина Потапова.
Будуть зміни, буде програма
Те, що вносити зміни до законодавства щодо освіти кримчан потрібно, не заперечує міністр освіти Сергій Квіт. Він вже пообіцяв, що протягом року такі зміни будуть внесені.
«Поки ніяких конкретних пропозицій ми не маємо, але маємо деякі свої напрацювання і маємо домовленості з деякими активістами, що найближчим часом ми будемо мати певні пропозиції», – запевнив він.
Наступного року треба забирати цих дітей сюдиОлег Дерев’янко
У свою чергу його заступник Олег Дерев’янко обіцяє попрацювати над програмою, яка подбає про молодь у Криму і стимулюватиме їх навчатись не в Росії, а в Україні. «Наступного року треба забирати цих дітей сюди», – вважає він.
Водночас, за даними, які озвучила Валентина Потапова, з 14 тисяч кримських випускників цього року Росію як країну для навчання обрали 1,4 тисячі колишніх кримських школярів.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
