Чи винна українська влада у відтоку кримських абітурієнтів?

У мережі набирає популярність тема нібито проваленої вступної кампанії до українських вишів для кримчан. Кримські блогери та громадські діячі висловлюють сумнів в адекватності позиції Міністерства освіти і науки України: для кримських випускників ще півроку тому розробили спеціальний порядок отримання шкільних атестатів українського зразка, без якого школярів не допускали до ЗНО, а значить – закрили шлях до вступу.

Запропонований Міносвітою механізм Крим.Реалії детально розібрали ще в січні 2015 року. Тоді учні випускних класів кримських шкіл почали скаржитися на те, що в списку регіонів на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) немає окупованого Криму. Як виявилося, випускникам, які планували вступати до українських вишів, запропонували отримати атестати в українських школах, які мають ліцензію на надання освіти екстерном.

Цей шлях припускав низку труднощів: необхідність перетину адміністративного кордону і пов'язані з цим часові та фінансові витрати, небажання кримських навчальних закладів видавати необхідні документи та інші бюрократичні складнощі.

При цьому атестат будь-якої кримської школи, згідно із законом про тимчасово окуповані території, ні УЦОЯО, ні українські виші не визнаватимуть. «Єдиний варіант сьогодні – прикріплення до закладу шкільної освіти в Україні, складання іспитів і вступ через зовнішнє незалежне оцінювання. Минулого року ми здійснювали процедуру заміни атестатів, які були там видані, на українські», – повідомила заступник міністра освіти Інна Совсун в коментарі Крим.Реалії.

У свою чергу, кримський блогер Павло Казарін назвав таке рішення Міністрества освіти України «ідіотизмом»: «Міністерство освіти України повідомило, що не дозволить кримським випускникам з російськими атестатами вступати до українських вишів. Якщо ви не знали, як виглядає ідіотизм, то ось він».

Його підтримав політтехнолог Тарас Березовець, який написав на своїй сторінці у Facebook: «Відмова міністра Квіта приймати в українські виші кримських випускників є прямою диверсією проти майбутнього Криму. Діти, які могли б вступити до наших вишів, народилися в 1997-1998 роках і виросли в незалежній Україні. Вони пишуть мені відчайдушні листи про те, що не розуміють, за що їх країна так карає».

Інна Совсун відреагувала на критику міністерства реплікою про те, що МОН діяв чітко в рамках чинного законодавства і передбачив для кримчан можливість вступу до українських ВНЗ, уточнивши що «сотні дітей такою можливістю скористалися, отримали атестати, і тепер вступають до українських вишів».

Навіщо потрібний атестат?

Серед критики і пропозицій, озвучених на адресу МОН, звучать й ідеї щодо виключення атестата про повну середню освіту зі списку необхідних для вступу кримчан документів. Сьогодні, згідно з Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 році, середній бал атестата враховується при вступі як одна з частин у загальній сумі балів. Таким чином, кримські абітурієнти втрачають від 0 до 10% конкурсного бала (залежно від правил прийому в конкретному виші).

Скільки кримчан здали ЗНО?

Аналітик центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько повідомив, що на момент основної сесії ЗНО тільки 65 випускників кримських шкіл взяли участь у тестуванні, тоді як минулого року ця цифра становила 300 осіб.

При цьому, за інформацією порталу «Слово і діло», за підсумками 2014/2015 навчального року лише 300 випускників кримських шкіл отримали атестати про освіту українського зразка, хоча торік таких учнів на весь Крим виявилося 256.

У Криму про невизнання дипломів «не знають»

Російський міністр освіти Криму Наталія Гончарова нещодавно повідомила, що нічого не знає про заборону на визнання кримських атестатів на материковій Україні: «Ніхто угоду від червня 2000 року про взаємовизнання документів про освіту (між Україною і Росією – ред.) не скасовував. Там у третій статті дуже чітко прописано про визнання документів про повну середню загальну освіту». Гончарова також уточнила, що кримчани можуть вступати до українських вишів на правах іноземних громадян.

При цьому, за словами «міністра», не більше 4 тисяч випускників із 16 тисяч планують вступати на «материковій Росії».

У той же час, за словами українського заступника міністра Інни Совсун, міністерство зараз уточнює кількість тих, хто скористався можливістю отримати атестат в одній з українських шкіл і скласти ЗНО. «Напливу звернень від людей, у яких кримські атестати, ми не спостерігаємо. Здається, одне-два було», – зазначила Совсун.

Чи так вже вплинув МОН?

Кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам'яті та колишній шкільний учитель Сергій Громенко вважає, що в недовірі кримських абітурієнтів винне не тільки Міністерство освіти, але й загальна політика України стосовно окупованого півострова.

«Насправді точної відповіді на це питання (хто винен – ред.) не буде доти, поки не буде проведене повноцінне опитування цих абітурієнтів у вільному Криму. Думаю, проблема не стільки в заборонній політиці МОН як такій, скільки в загальній невиразності політики України стосовно Криму. Якщо абітурієнт впевнений, що вчитися в Україні вигідно – він там буде вчитися все одно, якщо не впевнений – залишиться вдома», – вважає вчений.

Психолог, у минулому викладач Таврійського національного університету Ірина Брунова-Калісецька розглядає питання вступної кампанії більше з точки зору підтримки зв'язків України й окупованого Криму.

«Усіляке сприяння вступу кримських студентів до українських вишів є одним зі шляхів підтримки соціальних зв'язків між громадянами України в Криму і за межами Криму, а також одним з різновидів м'якого впливу на всіх інших кримчан. Зокрема, це потужний сигнал для тих, хто з різних причин залишається на території Криму, що Україна про них «не забула». А люди, які продовжують вважати себе громадянами України незалежно від паспортів, цього сигналу чекають», – говорить експерт.