Головоломка 18 травня: жалобний мітинг прив'язали до Хидирлезу

Сімферополь – За місяць до 71-ї річниці депортації кримськотатарського народу досі залишається відкритим питання, в якому форматі відбуватимуться жалобні заходи 18 травня.

Упродовж останніх двадцяти років день пам'яті жертв депортації у Криму традиційно відзначали 17-18 травня.Цими днями в Сімферополі покладали квіти до пам'ятників жертвам депортації 1944 року, в Кримському Українському музичному театрі проводили концерт-реквієм, а ввечері 17 травня на площі Леніна – акцію «Запали вогник у своєму серці». 18 травня на головній площі кримської столиці з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу відбувався всекримський жалобний мітинг, на який у різні роки збиралися від 10 до 30 тисяч осіб із міст і районів півострова.

Винятком став минулий рік, коли прем'єр Криму, а нині голова республіки Сергій Аксьонов своїм указом заборонив проводити жалобний мітинг на головній площі міста. Це викликало обурення серед кримськотатарської громадськості. В результаті довгих переговорів влада республіки погодилася, щоб мітинг відбувся на околиці Сімферополя – в селищі компактного проживання кримських татар Ак-Мечеть. У той день біля місцевої мечеті під кримськотатарськими прапорами зібралися близько 10 тисяч осіб. При цьому над мітингувальниками упродовж усього заходу баражували вертольоти.

День радості

В якому форматі відбудуться жалобні заходи цього року, поки невідомо. Однак заяви влади республіки, які вона зробила раніше, дають підстави вважати, що масового мітингу на центральній площі, як і минулого року, може не бути. У нещодавньому інтерв'ю виданню Лента.ру віце-прем'єр Криму Дмитро Полонський повідомив, що 18 травня – «це річниця трагедії, день скорботи, але його потрібно проводити в пам'ять про покійних: прийти на цвинтар, вдома пом'янути тих, хто невинно постраждав».

«Культ 18 травня серед кримських татар десятиліттями штучно створювався керівниками так званого Меджлісу, щоб сформувати у людей комплекс неповноцінності. Неможливо на трагедіях будувати плани про успішний розвиток народу. Це, до речі, велика помилка української влади, яка постійно намагалася створити культ із різних трагедій: то з голодомору, то з депортації. На ущербності збудувати сильну націю неможливо», – висловив свою думку Полонський.

У тому ж інтерв'ю чиновник запропонував «від дня скорботи перейти до дня радості», взявши за основу 21 квітня. Як відомо, в цей день рік тому президент Росії Володимир Путін підписав наказ про реабілітацію жертв депортації. «Аксьонов теж підтримав ідею, що 21 квітня має стати днем об'єднання всіх кримських народів, днем масових заходів. Поминати треба тихо, а радіти – голосно», – наголосив віце-прем'єр.

Смирнов: люди боялися вийти на вулицю

Крим.Реалії звернулися до Державного комітету в справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Криму, щоб з'ясувати, в якому форматі проходитимуть жалобні заходи цього року. Однак там повідомили, що поки цією інформацією не володіють. Зв'язатися з головою відомства Зауром Смирновим не вдалося.

Відзначимо, що ще в січні поточного року на прес-конференції Смирнов, відповідаючи на запитання журналіста, чи буде цього року жалобний мітинг 18 травня, відповів, що цей день «став інструментом політичного впливу один на одного». «На трибунах щороку були одні й ті ж люди з однаковими резолюціями. І тому, я думаю, що є сенс змінити формат проведення цієї жалобної дати, адже від формату не змінюється суть», – зазначив він.

Тоді ж Смирнов сказав, що «маршем (ходою людей центральними вулицями Сімферополя – авт.) користувалася влада для того, щоб протиставити кримських татар іншому населенню». «Ці команди надходили по вертикалі з Києва до Сімферополя, і тоді люди боялися 18 травня вийти на вулицю. Все навколо закривалося, і було повно міліції. Від цього треба відмовлятися», – додав голова Держкомнацу.

Безазієв: Мітинги любив Джемілєв

Депутат Держради Криму від фракції «Єдина Росія», Лентун Безазієв виступає за те, щоб 17 травня провести концерт-реквієм, запросити ветеранів національного руху і молодь і «там вшанувати пам'ять». «Наступного дня треба покласти квіти в місцях, де збирали людей перед депортацією в 1944 році», – сказав Безазієв у коментарі для Крим.Реалії.

Що стосується жалобного мітингу, то, на думку депутата, в цьому питанні немає визначеності, тому «треба порадитися». «З точки зору мітингу на площі – це дуже любив Мустафа (народний депутат, екс-голова Меджлісу Мустафа Джемілєв – авт.), але його немає (у Криму – авт.). Подивимося, як буде», – пояснив свою позицію Безазієв.

Втім, не всі представники нинішньої влади дотримуються такої точки зору. Наприклад, голова Бахчисарайської райради Рефат Дердаров вважає, що 18 травня на площі Леніна, як і в попередні роки, має відбутися жалобний мітинг. «Моя особиста позиція: треба провести жалобний мітинг на колишньому місці – на площі Леніна в Сімферополі, підняти кримськотатарські прапори», – сказав Дердаров у коментарі для Крим.Реалії.

Джелял: Прораховуємо всі варіанти

У Меджлісі кримськотатарського народу, який ще в березні на своєму засіданні створив робочу групу з проведення жалобних заходів з нагоди річниці дня депортації, також поки не дійшли єдиної думки в цьому питанні.

Як повідомив Крим.Реалії перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял, зараз у представницькому органі ведуться дискусії про те, як організувати жалобні заходи 18 травня. «Пропозиції звучать різні, – зазначив він. – Є ті, хто виступає за те, що необхідно домагатися проведення мітингу на центральній площі, як це відбувалося щороку. Хтось каже, що мітинг потрібний, але треба відразу визначити якесь інше місце, щоб влада не відмовила. Хтось каже, що не потрібно збиратися на мітингу. Замість цього – бути в мечетях, вдома, перебувати поруч із близькими, літніми людьми тощо. Ми розглядаємо критерії можливості реалізації пропозицій, наслідків і так інше. Тобто прораховуємо всі варіанти, радимося. Зрештою, певне рішення буде вироблене ближче до кінця квітня».

На питання, чи контактують представники Меджлісу з органами влади з цього питання, Джелял відповів негативно: «На центральному рівні ні з нашого боку, ні з їхнього ніяких контактів немає. Ні вони ініціативу не виявляють, ні ми в цьому питанні». У той же час, за його словами, влада на місцях звертається до регіональних меджлісів, щоб порадитися з цього приводу.

Джелял також висловив думку, що позиція влади щодо проведення всекримського жалобного мітингу 18 травня буде залежати від того, як відбудеться національне свято Хидирлез, який цього року відзначатиметься під патронатом влади.

«За моєю інформацією, йдуть певні дискусії, тому що провести такий великий захід (жалобний мітинг– авт.) – це велика, величезна і відповідальна організаційна робота. Ті, хто навіть хотів би сьогодні зібрати людей і стати на трибуну і щось сказати людям, боїться, що під трибуною виявиться занадто мало присутніх. Тому теж прораховують варіанти. 3 травня збираються провести Хидирлез. Думаю, будуть дивитися, як туди зберуться люди, оцінювати ситуацію і робити висновки», – сказав Джелял.

Рефат Дердаров, який очолює оргкомітет з питання проведення Хидирлезу, підтвердив Крим.Реалії, що святкування відбудеться 3 травня, як і в попередні роки, біля комплексу «Шахерезада» (25-й кілометр траси Бахчисарай-Сімферополь). Як відомо, минулого року Меджліс скасував святкування Хидирлезу у зв'язку з інцидентом, що стався з Мустафою Джемілєвим, якого не пустили до Криму з аеропорту Москви.