18 травня, в 70-ту річницю депортації кримських татар, нова російська влада Криму заборонила будь-які масові мітинги в Сімферополі та Севастополі – до 6 червня. Напередодні, в п'ятницю, на засіданні Меджлісу також було ухвалене рішення про скасування запланованих на 17-18 травня акцій у Сімферополі. Однак кримські татари все-таки організовують місцеві акції в селищах і передмістях, де вони живуть, під пильною увагою спецслужб. Громадські акції пам'яті та солідарності з кримськими татарами в неділю відбуваються також у Москві та Петербурзі.
18 травня перекритий весь центр Сімферополя, на вулицях міста стоять загони російського ОМОНу й автозаки. Очевидці розповідають, що над Сімферополем і місцями компактного проживання кримських татар кружляють вертольоти, а їхні зібрання знімають на відео невідомі люди в цивільному. Меморіальні акції таки відбулися – в сімферопольському парку «Салгірка» і в міському привокзальному сквері.
У п'ятницю тимчасовий виконувач обов'язків голови самопроголошеної «Республіки Крим» Сергій Аксьонов підписав розпорядження про заборону масових заходів у регіоні до 6 червня у зв'язку з «напруженою обстановкою на сході України». Пізніше він дозволив кримським татарам провести 18 травня мітинг з нагоди 70-ї річниці депортації на мусульманському кладовищі. Нинішня прокуратура Криму напередодні попередила голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова про «недопущення ведення екстремістської діяльності» і загрожувала у разі непокори заборонити діяльність Меджлісу.
Російський ОМОН почав затримувати кримських татар у Сімферополі ще в суботу, 17 травня
Масові акції в центрі Сімферополя Меджліс скасував ще в суботу. Коментуючи це рішення, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв сказав, що організація не може гарантувати безпеку людей. Разом з тим Мустафа Джемілєв в інтерв'ю Радіо Свобода кілька днів тому повідомив, що в неділю кримські татари таки вийдуть у центр Сімферополя:
– День депортації – це пам'ятний
Жалобне зібрання кримських татар у Сімферополі 18 травня
день для всього кримськотатарського народу. Він відзначається скрізь у світі, де живуть кримські татари. 98-99 відсотків кримських татар не сприймають окупацію Криму і мріють, щоб російська влада залишила його територію, але Росія хоче примусово всіх зробити своїми громадянами. Кримські татари не хочуть приймати російське громадянство. Але якщо вони його не приймають і не отримують російські паспорти, то розглядаються окупаційною владою як іноземці з усіма наслідками, що витікають з цього: їм доводиться звертатися за правом на проживання, у них виникають проблеми з роботою й інші труднощі. У зв'язку з цим українська влада ухвалила закон про окуповані території, в якому говориться, що якщо громадяни України змушені будуть під тиском російської влади написати заяву про відмову від українського громадянства, то українське громадянство у них при цьому зберігається. Якщо російська влада відбирає у них українські паспорти, то на території України вони зможуть отримати їх дублікати, а після закінчення окупації автоматично стати повноцінними громадянами України. У цій непростій ситуації є люди, що відмовляються брати російські паспорти, – сказав Радіо Свобода Мустафа Джемілєв.
Жалобне зібрання кримських татар у Бахчисараї 18 травня
На початку травня Джемілєву, котрий приїхав на батьківщину, не дозволили в'їхати на територію півострова. Співвітчизники, які чекали на нього, на знак протесту проти дій місцевої адміністрації на деякий час заблокували автомобільні дороги біля Сімферополя, Бахчисарая і в інших районах Криму.
Державний департамент США в п'ятницю виступив із заявою з нагоди 70-річчя депортації кримських татар з їхньої батьківщини в 1944 році. «Для багатьох кримських татар злочини минулого ще свіжі в пам'яті. Ось чому російська окупація та незаконна спроба анексувати Крим знову відкрила старі рани», йдеться в заяві Державного департаменту. За оцінкою американського зовнішньополітичного відомства, список порушень прав людини, скоєних у Криму, росте з кожним тижнем. Вбивства, побиття та викрадення кримських татар і представників інших народів стали повсякденною практикою. На кримських татар здійснюються напади, їм не дозволяють говорити своєю мовою.
Російські правозахисники, зокрема товариство «Меморіал», також висловили впевненість, що введена в Криму заборона на проведення масових громадських заходів викликана аж ніяк не загрозою «зриву курортного сезону», про що говорить кримська влада, а саме небажанням допустити проведення мітингу кримських татар.
11 травня 1944 року Державний Комітет Оборони СРСР ухвалив відповідну постанову, а вранці 18 травня понад 30 тисяч солдатів НКВС прийшли в будинки кримських татар.
Депортованим давали від декількох хвилин до півгодини на збори. За три дні, до вечора 20 травня, більше 183 тисяч кримських татар були вивезені з Криму у вагонах для худоби та направлені в місця заслання в республіки Середньої Азії. Офіційно причиною депортації були оголошені факти нібито «масового» колабораціонізму та співробітництва великої частини «кримців» з німецькими та румунськими окупантами під час війни – причому під удар потрапили навіть кримські татари, які евакуювалися з Криму до того, як його зайняли німці та встигли повернутися з евакуації упродовж квітня-травня 1944 року, а також згодом майже всі військовослужбовці-«кримці», які всю війну билися в лавах РСЧА.
За оцінками самих кримських татар, на засланні від нестерпних умов, голоду, хвороб загинули понад 40 відсотків їхніх співвітчизників. На відміну від інших депортованих народів, які повернулися на батьківщину наприкінці 1950-х років, кримські татари були позбавлені цього права формально до 1974 року, фактично ж – до 1989-го.
