Доступність посилання

ТОП новини

«Торжество права і демократії» по-кримськи: подарунки, обшуки, арешти


Сімферополь – Цими днями в Криму проводяться святкові заходи з нагоди Дня Конституції республіки. Рік тому місцева влада ухвалила новий основний закон у російських умовах. Коли перші особи говорять про торжество права і демократії на півострові, водночас, у будинках журналістів і активістів проводяться обшуки з подальшими затриманнями. Правозахисники та експерти впевнені, що слова представників влади не відповідають дійсності.

У суботу, 11 квітня, виповнюється рівно рік від дня ухвалення Конституції Республіки Крим в російській дійсності. З цього приводу на півострові відбуваються різні заходи, причому, часом не зовсім зрозумілі. Наприклад, у четвер, 9 квітня, у відділі реєстрації РАГСу влаштували урочисте вручення Конституції Криму дітям, народженим 11 квітня 2014 року. Їх влада республіки назвала «ровесниками нової кримської Конституції». Прийняти такі привітання виявили бажання батьки чотирьох однорічних хлопчиків і двох новонароджених.

11 квітня – це «день єднання всього багатонаціонального кримського співтовариства, день торжества права і демократії»
Сергій Аксьонов

У п'ятницю, 10 квітня, у Сімферополі з ініціативи влади провели акцію з безкоштовної роздачі друкованої версії Конституції Криму. Документ трьома державними мовами Криму – російською, українською та кримськотатарською – вручали перехожим на вулиці студенти-волонтери Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій. За інформацією міністерства внутрішньої політики та інформації російського уряду Криму, за 2 години студенти-волонтери роздали 2500 примірників у 10 точках Сімферополя. Загальний тираж склав 50 тисяч примірників.

На урочистих зборах, що відбулися напередодні, голова республіки Сергій Аксьонов наголосив, що 11 квітня – це «день єднання всього багатонаціонального кримського співтовариства, день торжества права і демократії».

У Сімферополі роздають російську Конституцію Криму
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:32 0:00
Завантажити на комп'ютер

«Основний правовий документ нашої республіки був розроблений і ухвалений відповідно до Конституції Російської Федерації, міжнародного права, а також сформованих конституційних традицій Криму, – наголосив Аксьонов. – Конституція Криму базується на високих принципах захисту прав і свобод людини і громадянина, які ми разом відстоювали в дні Кримської весни».

Журналісти під тиском

Втім, слова Аксьонова про те, що «день Конституції Криму – це день торжества права і демократії», йдуть врозріз із реальним станом справ. На півострові, як і раніше, проводяться обшуки у журналістів та активістів, людей затримують і викликають на допити в правоохоронні органи. На думку спостерігачів, останні резонансні випадки тільки підтверджують цю думку.

На півострові, як і раніше, проводяться обшуки у журналістів та активістів, людей затримують і викликають на допити

У четвер, 9 квітня, в квартирі ялтинської журналістки Тетяни Гучакової співробітники ФСБ провели 10-годинний обшук, у результаті якого була вилучена вся комп'ютерна техніка, а потім її відвезли на допит. Після проведення слідчих дій Гучакову звільнили.

«Друзі, дякую за переживання. Я в порядку. Повернулася додому ввечері. Як це було? Та як завжди, такий досвід є вже у достатньої кількості людей в Криму. Тепер мені належить велике прибирання в будинку», – написала Гучакова на своїй сторінці в Facebook.

Нагадаємо, раніше на допит викликали кримську журналістку Анну Шайдурову, яка працювала в Центрі журналістських розслідувань. Її допитали в ФСБ як свідка у кримінальній справі, яка порушена за статтею 280.1 КК Росії (публічні заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації) у зв'язку з публікацією в «Центрі» про волонтерів батальйону «Крим» автора Анни Андрієвської.

У цій справі як свідка допитували також іншу кримську журналістку Наталю Кокоріну, провівши перед цим обшук у будинку її батьків. Одночасно відбувся обшук у квартирі батьків Анни Андрієвської, яка не живе в Криму. Відносно неї ФСБ Росії порушила кримінальну справу за згаданий матеріал про волонтерів батальйону «Крим».

Тим часом, представники Незалежної медіа-профспілки та Національної спілки журналістів України зажадали від української влади офіційної реакції на події в Криму, пов'язані з обшуками в будинках кримських журналістів та їх допитами з боку російських спецслужб.

Як вказується в спільній заяві українських медіа-профспілок, реакція від державних органів України особливо потрібна, оскільки «такі факти вже стали негативною тенденцією, що свідчить про повномасштабне обмеження свободи слова в Криму». Зокрема, від президента України та міністерства закордонних справ країни журналісти організації зажадали відреагувати офіційною нотою протесту.

Обшук до опівночі

Також 9 квітня слідчі провели обшук у квартирі цивільної дружини активіста Майдану Олександра Костенка, якого звинувачують у побитті співробітника «Беркута». На даним момент Олександр перебуває в СІЗО Сімферополя.

У квартиру, в якій живе Ольга Уколова із семимісячною дитиною і матір'ю, увійшли 12 осіб

Захист Костенка вважає, що співробітники правоохоронних органів при проведенні слідчих дій порушили законодавство. Згідно з протоколом, опублікованим адвокатом активіста Дмитром Сотниковим, обшук відбувався з 21:00 до 23:55, вхід у квартиру здійснювався через металеві двері з врізаним замком. З причини відмови відкрити двері замок був деформований у зв'язку з необхідністю відкриття дверей. За інформацією адвоката, в квартиру, в якій живе Ольга Уколова із семимісячною дитиною і матір'ю, увійшли 12 осіб. Під час обшуку було вилучено кілька телефонів, сім-карта і флеш-карти.

Брат Олександра Костенка Євген повідомив Крим.Реалії, що причиною обшуку в квартирі цивільної дружини активіста Ольги Уколової послужила «заява на її брата». «У процесі обшуку вони дізнавалися у Ольги з приводу чоловіка. Хоча це дві непов'язані справи. Вони намагаються тиснути на найслабше. Ольга – м'яка, податлива, вони зрозуміли і намагаються таким способом вплинути», – вважає Євген.

Як будуть далі розвиватися події стосовно Олександра Костенка, його брат відповісти не може. «Дуже складно сказати. З одного боку, Путін (президент Росії Володимир Путін – прим. авт.) обіцяє амністію, з іншого, брату доведеться визнавати провину, хоча він не винен», – додає Євген.

Нагадаємо, Олександра Костенка заарештували 8 лютого 2015 року. У Криму його звинувачують у заподіянні тілесних ушкоджень співробітнику кримського спецпідрозділу «Беркут» під час масових заворушень у Києві в лютому 2014 року і незаконному зберіганні вогнепальної зброї. 24 березня справа Костенка була передана в Київський райсуд Сімферополя. 4 квітня суд продовжив арешт Костенка на два місяці. Розгляд справи в присутності ЗМІ призначений на 20 квітня.

Правозахисник: Ситуація далека від ідеальної

Голова Кримської польової місії, російський правозахисник Андрій Юров не згодний із заявою голови республіки «про торжество права і демократії» в Криму.

«Претензій (до дотримання прав людини в Криму – прим. авт.) дуже багато. Їх фіксують багато правозахисників і журналістів, не тільки Кримська польова місія. Ситуація далека від добробуту, особливо вона неблагополучна у сфері свободи слова, зокрема для кримськотатарських видань», – сказав Юров у коментарі для Крим.Реалії.

За кількістю обшуків і затримань Крим зараз дуже відрізняється від Росії
Андрій Юров

За його словами, в цілому за кількістю обшуків і затримань Крим зараз дуже відрізняється від Росії. «Зараз ситуація далека від ідеальної. Інша справа, що вона в багатьох регіонах Росії далека від ідеальної, але в Криму все-таки ситуація особлива, і поки що досить драматична, з моєї точки зору. Тому суперечливе твердження про торжество демократії. Хотілося б, звичайно, інших подій та інших дій», – зазначив він.

На питання, чи можливо прогнозувати, коли Крим за цими показниками зрівняється з іншими регіонами Росії, правозахисник відповісти не зміг. «Я не можу це ніяк прогнозувати, тому що тут, у Криму, напевно, дуже багато політики. Якби я був політологом, я б міг зробити якісь прогнози», – сказав Юров.

Про те, що в Криму ситуація з правами людини гірша, ніж у середньому ву Росії, визнала й Уповноважений з прав людини в республіці Людмила Лубіна.

«На середньоросійський рівень ми поки не вийшли. На прийоми громадян до нас приходять по 90-100 чоловік – це дуже багато, набагато більше, ніж в інших суб'єктах Російської Федерації. Потік людей, яким потрібний захист і допомога, не зменшується», – сказала вона в недавньому інтерв'ю виданню «Інтерфакс».

За словами Лубіної, за півроку в інститут уповноваженого за допомогою звернулися понад тисяча осіб.

Політолог: Правове свавілля набирає обертів

Кримський політолог Володимир Єгоров вважає, що на півострові «немає верховенства закону, і це – головна проблема». «Зрозуміло, що де-юре є Конституція, є і система правопорядку, суди, але де-факто немає верховенства права як такого, – сказав Єгоров у коментарі для Крим.Реалії. – Це виявляється як у політиці, так і в суспільно-економічних відносинах: переділ власності почався відразу ж після анексії півострова».

Політолог зазначив, що «за велінням Аксьонова, силовики, прокурори і суди можуть допитати, провести обшук або навіть заарештувати неугодного опонента, можуть і депортувати або обмежити в'їзд до Криму, як це робиться відносно лідерів Меджлісу». «Або зняти з виборів, як це було восени минулого року. При цьому звинувачення періодично навіть абсурдні», – додав він.

«Кримська влада добралася смаку, і правове беззаконня постійно набирає обертів», – підкреслив Єгоров. Сьогодні, на його думку, силовики і «самооборона» в Криму «перестали відчувати відповідальність за свої зловживання, а влада підігріває подібні настрої».

XS
SM
MD
LG