Сімферополь – Верховний суд Криму протягом одного дня розглянув апеляційні скарги відразу чотирьох кримськотатарських активістів. Йдеться про заарештованих заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, учасника земельних «галявин протесту» Сейдамета Гемеджі, бізнесмена Едема Османова, а також правозахисника Сінавера Кадирова, депортованого за межі Криму. За підсумками засідання Верховний суд відхилив усі скарги, залишивши чинними рішення судів першої інстанції. У Меджлісі кримськотатарського народу кажуть, що були готові до такого розвитку подій.
У п'ятницю, 6 лютого, у Верховному суді Криму розглядалися кілька апеляційних скарг, поданих адвокатами кримськотатарських активістів. Одна з них стосувалася заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, заарештованого 29 січня рішенням Київського райсуду Сімферополя на період до 19 лютого 2015 року. Нагадаємо, його підозрюють в «організації та участі в масових заворушеннях» 26 лютого 2014 року, коли біля будівлі парламенту автономії відбувся багатотисячний мітинг за участі кримських татар і прихильників партії «Руська єдність». Тоді в результаті зіткнень дві людини загинули.
В апеляційній скарзі Чийгоза, яка є в розпорядженні Крим.Реалії, зазначено, що заступник голови Меджлісу не може бути звинуваченим у скоєнні злочину. «На момент розгляду 29 січня постанови слідчого затриманому Чийгозу не було висунуто жодного звинувачення», – йдеться у скарзі.
За інформацією захисту, також не відповідає дійсності те, що зазначено в судовій постанові: Чийгоз, нібито, звинувачується за двома статтями (за ч. 1 ст. 109 і за ч. 1 і ч. 2 ст. 212) Кримінального кодексу Російської Федерації. «Це не відповідає дійсності. Лише 30 січня вже після судового розгляду Чийгозу було висунуте звинувачення за ч. 1 ст. 212 КК. А вказане суддею звинувачення за ч. 1 ст. 109 і за ч. 2 ст. 212 КК Чийгозу не висувалося досі», – наголошується у скарзі.
Крім того, на думку захисту, оскаржувана постанова не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу (КПК) Росії, оскільки «відсутні, суду не надані і судом не встановлені факти, що вказують на наявність підстав для обрання запобіжного заходу». Також, вважає захист, судом порушені вимоги ч. 7 ст. 108 КПК. «Суд відмовив захиснику продовжити термін затримання на 24 години, щоб дати стороні захисту можливість надати докази необґрунтованості підозр, а також подати відомості про особу, сімейний стан, характеристики підозрюваного. Це порушення принципу змагальності й права захисту надавати суду докази. Це також підтвердження упередженості суду», – зазначено у скарзі.
Захист Чийгоза вважає, що суд зобов'язаний був дослідити, але не дослідив і не давав жодної оцінки зазначених у законі обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу. «Суд взагалі не встановлював характеристики затриманого, його поведінки й дій упродовж 11 місяців з 26 лютого 2014 року до моменту затримання 29 січня 2015 року, його сімейний стан, стан здоров'я, наявність утриманців», – підкреслюється в скарзі.
Також захист звертає увагу на те, що, в порушення ст. 108 КПК Росії, суд проігнорував той факт, що протягом 11 місяців з 26 лютого минулого року Чийгоз ніколи не переховувався, не намагався перешкодити розслідуванням, не здійснював будь-яких правопорушень, постійно жив у відомому місці в Криму із сім'єю, постійно працював на відомому місці роботи, неодноразово добровільно приходив у правоохоронні установи в особистих і службових справах, неодноразово безперешкодно виїжджаючи з Криму, завжди самостійно повертався до свого постійного місця проживання.
Враховуючи вищезазначене, захист просив відпустити Чийгоза з-під варти. Незважаючи на це, Верховний суд Криму залишив чинним рішення суду першої інстанції. Таким чином, Чийгоз перебуватиме під арештом до 19 лютого.
Сторона захисту вважає, що в справі є підстави для звернення зі скаргою до Верховного суду Росії, а також до Європейського суду з прав людини у зв'язку з відсутністю достатніх і необхідних підстав, щоб у 2015 році заарештовувати Ахтема Чийгоза у справі про розслідування подій 11-місячної давнини.
Відзначимо, що саме засідання проходило в закритому режимі. На нього пустили тільки рідних і близьких заступника голови Меджлісу.
Відмовити Османову, Гемеджі й Кадирову
Того ж дня у Верховному суді Криму були розглянуті скарги бізнесмена Едема Османова, заарештованого на два місяці у «справі 3 травня», і відомого учасника земельних «галявин протесту», члена правління громадської організації «Себат» Сейдамета Гемеджі, підозрюваного у земельних махінаціях. Йому також обраний запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці.
В обох випадках суд відхилив апеляційні скарги захисту, в яких містилося прохання про звільнення заарештованих з-під варти під підписку про невиїзд.
Крім того, в п'ятницю, 6 лютого, Верховний суд залишив чинним рішення Армянського міського суду стосовно координатора Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, активіста національного руху Сінавера Кадирова. Захист вимагав скасувати постанову суду першої інстанції про штраф у розмірі двох тисяч рублів і негайну депортацію активіста за межі Російської Федерації із забороною подальшого в'їзду через «порушення міграційного законодавства».
Сторона захисту наполягала на тому, що притягнення Кадирова до відповідальності за «порушення іноземцем 90-денного терміну перебування в Російській Федерації» суперечить встановленим у Росії нормам закону від 21 березня 2014 року «Про приєднання до Російської Федерації Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів – Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя». Згідно з ними, чітко передбачено, що «з дня приєднання до Росії Республіки Крим та утворення у складі Росії нових суб'єктів громадяни України, які постійно живуть на цей день на території Республіки Крим, визнаються громадянами Російської Федерації».
В апеляційній скарзі, наявній в розпорядженні видання Крим.Реалії, вказувалося, що з 1990 року до сьогодні і 18 березня 2014 року включно Сінавер Кадиров постійно проживав у Криму. Тому зазначеним законом він був визнаний громадянином Російської Федерації.
Захист наполягає, що суд не міг вважати Кадирова «іноземцем» або «особою без громадянства», і не міг карати його за порушення Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації, піддавати його покаранню у вигляді депортації та штрафу.
Сам Сінавер Кадиров у коментарі для Крим.Реалії повідомив, що рішення Верховного суду Криму його не здивувало. «Цю ситуацію можна було прорахувати, вони до цього підготувалися, виробили свою чітку позицію і слідували їй», – сказав правозахисник.
Тепер він має намір отримати на руки судову відмову і далі звертатися до європейських судів. «Буду таким чином протестувати або, принаймні, робити все, щоб притягнути до відповідальності», – сказав Кадиров.
У Меджлісі очікували подібних рішень
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, коментуючи постанови Верховного суду Криму щодо кримськотатарських активістів, зазначив, що для нього ці рішення були очікуваними. «Виняток становила лише справа Едема Османова. Мені здавалося, що стосовно нього, як у випадку з попередніми затриманими у «справі 3 травня», суд міг прийняти клопотання адвоката, але цього не сталося», – зазначив Джелял.
На його думку, доля кримськотатарських активістів, чиї скарги були відхилені Верховним судом Криму, залежить від багатьох чинників – як місцевого рівня, так і геополітичного. «Звичайно, якщо ситуація (у відносинах між Україною та Росією – прим. ред.) налагоджуватиметься, то будуть ставитися умови і щодо Криму в цілому, і щодо кримських татар, і щодо діяльності Меджлісу», – додав Джелял.
Він зазначив, що багато залежить від того, як будуть вибудовуватися відносини між Меджлісом і кримською владою. За словами Джеляла, в представницькому органі не зацікавлені, щоб хвиля переслідувань щодо кримських татар тривала і посилювалася.
