Сімферополь – Співробітники управління Слідчого комітету в Криму затримали заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Його підозрюють в організації та участі в масових заворушеннях біля кримського парламенту 26 лютого 2014 року, в результаті яких загинули дві людини, а також було пошкоджене майно. Колеги Чийгоза вважають його затримання політичним тиском і продовженням репресій, відзначаючи при цьому, що одним з організаторів торішнього лютневого мітингу був нинішній голова Криму Сергій Аксьонов. На думку правозахисників і спостерігачів, до кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті і координатори Комітету із захисту прав кримськотатарського народу.
Про затримання заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза стало відомо в четвер, 29 січня, у другій половині дня. За інформацією видання Крим.Реалії, Чийгоз самостійно прийшов на допит у Головне управління Слідчого комітету в Криму. Там його через деякий час затримали. Як повідомив офіційний представник Слідчого комітету Російської Федерації Володимир Маркін, заступника голови Меджлісу затримали в рамках розслідування кримінальної справи про організацію та участь у масових заворушеннях (ч.1 і 2 ст.212 Кримінального кодексу Росії).
За інформацією Маркіна, 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим «під час проведення демонстрації представників громадської організації Меджлісу кримськотатарського народу невстановлені особи, грубо порушуючи громадський порядок і правила проведення масових заходів, ігноруючи законні вимоги представників влади – співробітників МВС України про припинення протиправних дій – стали закликати присутніх осіб кримськотатарської національності до непокори законним вимогам представників влади, застосування насильства, а також своїм прикладом протиправної поведінки спонукати присутніх до скоєння вищевказаних дій, що призвело до виникнення масових заворушень, які супроводжувалися застосуванням насильства стосовно представників руху «Руська Єдність» і самооборони Республіки Крим, пошкодженням та знищенням майна».
«Піддавшись озвученим протиправним закликам, невстановлені особи кримськотатарської національності, діючи умисно, взяли участь у виниклих масових заворушеннях, що супроводжувалися застосуванням насильства і пошкодженням майна, ігноруючи законні вимоги представників влади, застосували фізичну силу стосовно представників руху «Руська Єдність» та самооборони Республіки Крим, прорвалися в будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим, де пошкодили майно, заподіявши матеріальну шкоду в розмірі понад 600 тисяч рублів», – сказав Маркін.
Він також зазначив, що наразі з'ясовуються всі обставини події. Розслідування кримінальної справи триває.
Поклонська: Звинувачується у тяжкому злочині
Після затримання заступника голови Меджлісу спочатку доставили до Київського районного суду, але потім – перевезли в Центральний райсуд. Однак там повідомили, що не в їхній юрисдикції проводити судове засідання щодо Чийгоза, і тоді його знову повезли до Київського райсуду.
Ближче до 21:00 Київський районний суд Сімферополя обрав Чийгозу запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 19 лютого 2015 року.
На засіданні суду була присутня прокурор Криму Наталія Поклонська. У коментарі журналістам вона зазначила, що «Ахтему Чийгозу інкримінується стаття 212 частина 1 Кримінального кодексу Російської Федерації («організація масових заворушень») і за нею загрожує ув'язнення терміном до 10 років». Крім того, за словами Поклонської, Чийгозу інкримінують смерть двох людей, які загинули в результаті дій мітингувальників 26 лютого 2014 року.
«Ахтем Чийгоз звинувачується у тяжкому злочині. Це стаття 212 Кримінального кодексу Російської Федерації. І, як наслідок цього злочину, є дві жертви – дві смерті, а також є постраждалі з різним ступенем тілесних ушкоджень», – повідомила Поклонська.
«Новий виток репресій»
Затримання та арешт Ахтема Чийгоза викликали широкий резонанс серед громадськості. Користувачі соціальних мереж не приховують свого обурення подією, а представники Меджлісу говорять про чергові репресії щодо кримських татар.
«Очевидно одне, в Криму почався новий виток репресій проти активістів кримськотатарського національного руху. Зрозуміло, що, як завжди, основний удар спрямований проти Меджлісу і його членів», – написав на своїй сторінці в Facebook голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Член Меджлісу, екс-голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров у коментарі для Крим.Реалії назвав арешт Чийгоза «політичним тиском з метою залякування всіх інших». Умеров нагадав, що Меджліс призначив мітинг на 26 лютого 2014 року в зв'язку з тим, що «кримський парламент збирався ухвалити скандальні рішення». «Тоді референдуму і приєднання Криму до Росії ще не було, мітинг відбувався в іншій державі за іншими правилами, за іншими законами. З таким же успіхом можна притягнути самого Аксьонова (на той момент депутат Верховної Ради АРК, а нині голова республіки Сергій Аксьонов – прим. ред.), тому що на противагу кримськотатарському мітингу він зібрав мітинг «Руської єдності» – це найбільша провокація», – сказав Умеров.
За його словами, під час мітингу Чийгоз, всупереч заявам правоохоронних органів, «стримував людей, а потім й окремі гарячі голови». «І Рефат Чубаров, і Ахтем Чийгоз, і я, в силу своїх можливостей, і багато інших, хто старший за віком, намагалися стримати людей, відкрити коридор», – додав екс-голова Бахчисарайської райдержадміністрації.
Слова Ільмі Умерова підтверджують фотографії та відеозйомка, які є в розпорядженні видання Крим.Реалії. На них чітко видно, як Ахтем Чийгоз намагається стримати натиск людей. У якийсь момент між ним і головою Алуштинського регіонального меджлісу Енвером Арпатли, який закликав мітингувальників підходити ближче до будівлі парламенту і шикуватися, навіть виникає конфлікт.
Кримський політолог Володимир Єгоров вважає затримання Ахтема Чийгоза «продовженням репресій щодо кримських татар». «Мабуть, спецпроект зі створення паралельного Меджлісу провалився, і тепер окупаційна влада перейшла до активних адміністративних методів тиску: депортацій та арештів активістів. Зрозуміло, що привід для арешту абсолютно абсурдний, але для Криму в нинішніх реаліях достатньо тільки бажання Аксьонова та його оточення», – сказав Єгоров.
За словами експерта, Крим сьогодні «за рівнем беззаконня і безправ'я вже наздогнав «ДНР» і «ЛНР».
Під загрозою Барієв, Кадиров і Сулейманов?
На думку спостерігачів, наступними можуть притягнути до кримінальної відповідальності координаторів Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Ескендера Барієва, Абмеджита Сулейманова та Сінавера Кадирова, які зараз перебувають за межами півострова, а останній був і зовсім депортований з Криму за рішенням суду.
Напередодні під час засідання міжвідомчої робочої групи з протидії екстремістській діяльності стало відомо, що прокурор Криму направила в слідчі органи матеріали для кримінального переслідування стосовно трьох координаторів організації. Їм інкримінують публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації – ч. 2 ст. 280.1 Кримінального кодексу Росії. Чи порушив Слідчий комітет кримінальну справу – поки невідомо.
Ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від 100 тисяч до 300 тисяч рублів або в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період від одного року до двох років, або примусових робіт на термін до трьох років, або арешту на період від чотирьох до шести місяців, або позбавлення волі до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий термін.
«Кримські татари мають право на самовизначення»
Один із координаторів Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв здивувався, коли прочитав заяву Наталії Поклонської про вчинення координаторами громадської організації «незаконних дій». Він припустив, що може йтися про вимогу, викладену в одному із звернень, ухваленому на конференції Комітету. «Раніше в прямому ефірі журналістами радіо «Ехо Москви» та видання «Комерсант» ставилося запитання щодо фрази в документі, що ми будемо домагатися національної державності. В принципі, ми, говорячи про колективне право кримських татар, повинні, можемо і будемо говорити про те, що кримські татари мають право на самовизначення, мають право на вільне волевиявлення – це регулюється міжнародним правом і правом корінного народу на свою державність», – підкреслив Барієв у коментарі для Крим.Реалії.
Інше питання, за його словами, в тому, що державність може мати різні форми. «У складі РРФСР з 1921 до 1944 року була національна державність кримських татар у вигляді Кримської АРСР», я хочу нагадати пані Поклонській, що в Постанові Верховної Ради РСР від 1989 говориться, що повного відновлення прав кримськотатарського народу не може бути без відновлення автономії», – нагадав правозахисник.
На питання, чи буде Барієв повертатися до Криму, звідки він виїхав минулого тижня у зв'язку з робочою поїздкою до Туреччини, через нові обставини, координатор Комітету не дав конкретної відповіді. «По-перше, ми отримали інформацію тільки сьогодні, по-друге, у нас є свої плани, які ми ще не реалізували. Тому перебуваємо не в Криму. Надалі ми ухвалимо рішення з цього питання», – сказав Барієв.
При цьому він підкреслив, що Комітет із захисту прав кримськотатарського народу діє в рамках закону, а ті, хто намагався зірвати грудневу прес-конференцію за участі координаторів, обливши їх зеленкою, і нещодавню конференцію організації, досі не притягнуті до відповідальності. «Були ухвалені заяви, взяті матеріали з місця правопорушення, але ті самі люди через півтора місяця знову організовано, порушуючи законодавство, провокували конфлікт. Ось де прокуратура має реагувати», – наголосив він.
Коментуючи затримання Ахтема Чийгоза у зв'язку з мітингом 26 лютого 2014 року, Барієв нагадав про обшук правоохоронними органами на кримськотатарському телеканалі ATR. «Це робилося для того, щоб максимально приховати ті матеріали, які можуть свідчити, хто насправді організовував ті події і з якими цілями», – вважає Барієв.
Події, пов'язані з вигнанням за межі Криму іншого координатора Комітету Сінавера Кадирова, обшук кримськотатарського телеканалу, арешт члена правління громадської організації «Себат», активіста земельних «галявин протесту» Сейдамета Гемеджі й затримання заступника голови Меджлісу Барієв назвав «черговою хвилею масових репресій проти кримських татар».
Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові
