Післявоєнні структури, як європейські, так і світові, більше не ефективні й не можуть захистити жодну державу від агресії. Про це заявив президент України Петро Порошенко в інтерв’ю німецькій телекомпанії ARD. За словами Порошенка, світ потребує нової системи безпеки. Системи, спрямованої не проти когось, у тому числі Росії, а для захисту територій. Натомість політичний експерт Олексій Толкачов наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода, що нині побудувати новий надійний безпековий світовий лад, в якому державам не загрожуватиме агресія з боку сусідів, – нереально. Він пропонує шукати нові моделі безпеки не в юридичних нормах, а в свідомості людей.
– Мені здається, що важко сподіватися на створення нової системи безпеки, тому що будь-яка система – це не тільки правові норми, не якісь організації, які будуть засновані зі штаб-квартирами в Женеві чи в Нью-Йорку. Система безпеки – це, найперше, готовність самих держав, народів активно діяти для того, щоб протистояти агресору. І сьогодні якраз, після завершення «холодної війни» та після розвалу Радянського Союзу, європейські і західні суспільства розслабилися. Вони вже звикли до комфорту, і їм надзвичайно боляче переступати якусь межу власного комфорту та вдаватися до активних дій.
Тобто створити ще одну організацію, яка буде пальцем грозити агресорові і робити гучні заяви – це можна зробити, але це не буде система безпеки. На сьогодні тільки агресивні дії Путіна, який вийшов за межі, дозволені системою міжнародної безпеки, вже поставили в повний розпач західні країни.
Уявімо, що агресором, наприклад, буде не Росія, а Китай, який виробляє продукти і товари практично для всього світу. Якщо Китай порушить міжнародні норми безпеки – чи зможе західний світ ввести санкції стосовно Китаю? Авжеж, ні!Олексій Толкачов
А, давайте, уявімо, що агресором, наприклад, буде не Росія, а Китай, який виробляє продукти і товари практично для всього світу. От, західний світ сьогодні вдався певною мірою до санкцій стосовно Росії. А у випадку, якщо, наприклад, Китай порушить міжнародні норми безпеки і певний світовий баланс – чи зможе західний світ ввести санкції стосовно Китаю? Авжеж, ні! Тому шукати нові моделі безпеки треба не в юридичних, мабуть, нормах, не в створенні нових організацій, а все таки в підготовці західної свідомості до того, що необхідно активно діяти і загрози світовій безпеці і стабільності є вкрай високі.
– Взагалі – чи може світ, точніше його провідні держави, домовитися про правила гри і головне дотримуватися їх? Чи та ж Росія на чолі із Володимиром Путіним показала на прикладі «виконання» Будапештської угоди 1994 року – як можна дотримуватися взятих зобов’язань?
На сьогодні, наприклад, якщо так ж Росія вийшла за межі, то змусити її виконувати міжнародні норми практично неможливоОлексій Толкачов
– Про це говорити практично не доводиться, тому що будь-яка норма, її сила залежить від готовності виконувати її іншими суб’єктами. У нас після Другої світової війни людство було настільки налякане жахом саме світової війни, що було справді готове йти на певні компроміси і домовитися про спільні норми співжиття. На сьогодні тільки західна частина світу готова виконувати ці норми співжиття. Китай, Схід – вони тимчасово поки що грають за цими правилами.
Насправді, на сьогодні, наприклад, якщо так ж Росія вийшла за межі, то змусити її виконувати міжнародні норми практично неможливо. Всі міжнародні норми для Росії вже не існують або Росія намагається використовувати міжнародні норми у власних інтересах. Здійснення «гуманітарних місій» «гуманітарними конвоями» в Україну, нібито, вони турбуються про інтереси людей – таким чином вони намагаються використовувати навіть певні норми світового співжиття у власних інтересах, по суті перекручуючи норми.
– Коли, на Ваш погляд, світ був стабільнішим – зараз (після анексії Криму, боїв на Донбасі) чи в розпал «холодної війни» між СРСР і США?
Все це закінчиться ще більшим розгулом світового порядку, коли таки Китай зрозуміє, що світ більше не здатен протистояти і загарбає значну частину російських територійОлексій Толкачов
– Мені все таки здається, що в роки «холодної війни» було два потужних суб’єкти: був певний розподіл територій у світі, сфер впливу Радянського Союзу і США і було все таки розуміння, що не можна переходити якусь межу, за якою вже почнеться не «холодна», а «гаряча» війна. Мірялися авторитетами в Афганістані, у В’єтнамі, але якогось переходу до загострення не було. В нас же на сьогодні система вийшла з рівноважного стану і вона рухається в невідомому напрямку.
Мені здається, все це закінчиться ще більшим розвалом світового порядку, коли таки Китай зрозуміє, що світ більше не здатен протистояти і загарбає значну частину російських територій – і, власне, Росія закінчить своє існування.
